Інновації можуть стати ключем до економічного відновлення України. Вони допоможуть розбудувати високотехнологічну економіку, підвищити продуктивність праці та подвоїти ВВП, вважає Кирило Криволап, виконавчий директор Центру економічного відновлення, керуючий партнер Civitta Ukraine, радник Віце-прем'єр-міністра України. В ексклюзивному коментарі для UA.NEWS Кирило Криволап проаналізував нову Стратегію цифрового розвитку інновацій України до 2030 року (WinWin), яку нещодавно схвалив уряд. Візіонер розповів про значення стратегії, оцінив, наскільки вона реалістична та поділився, чого не вистачає в документі.
Кирило Криволап: У шапці документа Мінцифри зазначено: “Стратегія інновацій, що виграє мир”, що є цілком справедливою тезою. Через велику потребу у бюджетному фінансуванні на такі збільшенні статті, як безпека та оборона, соціальна підтримка та відновлення, Україна не має іншого варіанту для стійкості під час війни та успішного відновлення окрім, як подвоїти ВВП. Для цього необхідно інвестиції та інновації. Якщо Україна робить ставку на інноваційні високотехнологічні сектори, не сподівається лише на торгівлю сировиною, це дає нам шанс суттєво підвищити продуктивність праці та зростати економічно.
“Тому Стратегія вже є великим кроком вперед. У документі закладені конкретні механізми для розвитку інновацій та високотехнологічних галузей. В Європі розвиток екосистеми інновацій – пройдений етап. Країни ЄС втілили його ще у нульових або десятих роках. Коли Польща та Угорщина пірнали у цей процес, ЄС багато інвестував у розвиток системи інновацій. Найперш через розбудову системи інкубаторів, акселераторів та створення венчурних фондів. Добре, що зараз Україна в цьому плані наздоганяє сучасний світ. Так, в нас немає такого обсягу фінансування, але застосування цього функціоналу дозволить інноваційним секторам бути більш успішними та прибутковими і з часом залучати фінансування з фондів ЄС”
виконавчий директор Центру економічного відновлення, керуючий партнер Civitta UkraineНа практичному рівні, перше, що передбачає Стратегія, — це зміни, пов’язані з розвитком інноваційної системи у закладах освіти. І ці запропоновані зміни виглядають дуже реалістичними. Їхнє впровадження має бути завершене вже, здебільшого, у 2025. Фактично йдеться про фундаментальну перебудову наших навчальних планів і механізмів таким чином, щоб готувати більше інноваційно спрямованих і високоосвічених фахівців. Це гарна та правильна мета. Ефект від реалізації цих змін стане помітним уже за 3–5 років, коли студенти, навчені за новими підходами, почнуть працювати. Це матиме довготривалий позитивний вплив.
Другий принциповий момент у Стратегії – визначення пріоритетних галузей: DefenseTech, MedTech, AI, EdTech, Agritech, GovTech, GreenTech, напівпровідникові технології, імерсивні технології, космічні технології, безпілотні технології та автономні системи, безпечний кіберпростір та Borderless Fluid Economy. Чому це важливо? Бо ми розуміємо, що грошей на розвиток всього й відразу, тим більше в умовах війни, у держави не вистачить. Потрібно визначити, куди інвестуємо в першу чергу? А в першу чергу варто вкладати гроші туди, де вони почнуть швидше працювати на збільшення ВВП. Стратегія, з бюрократичної точки зору, дозволяє державі, чиновникам, створювати відповідні додаткові стимули, наприклад податкові, щоб ці сектори швидше розвивалися та трансформували економіку всієї країни.
Окрема тема – напівпровідники. Стратегія автономності Європи передбачає ліквідацію зовнішньої залежності ЄС у ключових секторах, як-от напівпровідники та критичні матеріали. Півтора роки тому Європейський Союз ухвалив Акт про чипи та заявив про мету до 2030 року забезпечувати на 20% світовий ринок напівпровідників. У цьому контексті ухвалення профільного закону CHIPS Act UA та створення першої фабрики чипів сприятиме розвитку галузі напівпровідникових технологій в Україні. Тож маємо шанси доєднатися до зміцнення стратегічної автономії ЄС.
Патентування та трансфер технологій. Тут коротко скажу, що давно пора було робити ці зміни. Врегулювання нормативно-правової бази, захист прав інтелектуальної власності – аналогічно. Українське законодавство, рівень обізнаності та інфраструктура в нинішньому вигляді дійсно суттєво відстають від сучасних світових практик. І часто це стає каменем спотикання. Коли йдеться про створення інноваційних продуктів та розробки із застосуванням штучного інтелекту, багато хто не співпрацює з українськими компаніями через не захищену інтелектуальну власність. Очевидно, що зміни на часі відучора. Саме тому ще у 2021 році Мінцифра розпочала розробку Стратегії екосистеми інновацій. Радий, що Civitta Україна теж долучилася до цього процесу три роки тому.
Окремий позитив цього документа, що роботу над ним ним починали саме з великого публічного діалогу. Що є найкращим інструментом пошуку ефективних рішень.
Чого в стратегії не вистачає?
Кирило Криволап: Є серйозний пункт, якого бракує із зрозумілих причин: грошей, достатнього фінансування. Якби подібна стратегія реалізувалася в ЄС, тоді б десятки мільярдів євро йшли на фінансування інновацій, Європа свого часу заливала цей ринок інновацій грошима в спробі зрівнятись з США та Китаєм, і продовжує це робити. Україна поки що не може забезпечити такої фінансової підтримки.
“Але сама по собі підготовка цієї інфраструктури – індустріальних та інноваційних парків, акселераторів — дасть можливість по мірі поглиблення євроінтеграції залучати величезні ресурси на розвиток інновацій. Як це зробила Польща, Угорщина та інші країни ЄС. Так, спочатку фінансування буде обмежене, але поступово прийдуть більші гроші, ті самі приватні іноземні інвестиції. Навіть зараз бачимо, що, наприклад, фінансування того ж Українського фонду стартапів постійно збільшується. Фонд вже надав понад $8 мільйонів грантів для інноваційних програм та підтримав 380 стартапів”
виконавчий директор Центру економічного відновлення, керуючий партнер Civitta UkraineЗ 2015 Україна була учасницею програми «Горизонт 2020». За 5 років понад 250 українських підприємств-учасників програми отримали 182 гранти на суму 31 830 000 євро. Зараз Україна є учасником нової Рамкової програма з досліджень та інновацій «Горизонт Європа». Її загальний бюджет — 95,5 млрд євро, тобто майже на 20% більше, ніж було виділено на «Горизонт 2020» (близько 80 млрд. євро).
Український кластер оборонних технологій Brave1 за півтора року існування зареєстрував понад 3100 розробок вітчизняних інноваторів у сфері Defense Tech. Учасники отримали 394 гранти на 420,3 млн грн. Кластер також допомагає залучати інвестиції в проєкти учасників. У 2024 році вдалося залучити $40+ мільйонів інвестицій, це у 8 разів більше, ніж у 2023-му. Заявлений план на 2025 рік — $100+ мільйонів
Чи вдасться реалізувати Стратегію? І які можуть бути перешкоди? Наскільки ця стратегія взагалі реалістична?
Кирило Криволап:У документі прописані дієві механізми, які вже випробувані. Цей шлях проторений Європою. Є також операційний план, який у найближчі 3 роки передбачає реалізацію більшості цих заходів. Тому можу сказати, що стратегія реалістична. Залишається сподіватися, що за нею таки прийде суттєве фінансування.
І напевно, ми не маємо іншого способу зробити Україну багатою та щасливою країною. Ми не пройдемо відновлення за рахунок “вдалого географічного розташування” та “великої кількості дешевої робочої сили”, як це писали в стратегічних документах двадцять років тому. Ці сумнівні конкурентні переваги залишилися в минулому столітті.
“Щоб бути стійкою та відновитися, Україна має подвоїти ВВП. Його можна подвоювати, збільшуючи кількість робочих рук або збільшувати продуктивність. Над збільшенням кількості робочих рук працюють інші міністерства, інші інституції. Але другий величезний напрямок – збільшення продуктивності праці — це завжди про інвестиції та інновації, і правове поле”
виконавчий директор Центру економічного відновлення, керуючий партнер Civitta UkraineСектори, які визначені у стратегії як пріоритетні, точно виграють від реалізації документу. І ми бачимо, які це сектори. Що між ними спільного? Все це сектори з високою доданою вартістю. Заявлена мета – частка інноваційних продуктів у ВВП країни не нижче 15–20%. Це багато, але саме такий показник може забезпечити якщо не заявлений “економічний та технологічний стрибок”, то принаймні стійкість та впевнене економічне зростання.
Читайте також:
Стратегія розвитку інновацій до 2030 року: українські топ-менеджери та візіонери про перспективи документу
Оборонні інновації, дерегуляція, підтримка стартапів та гранти для бізнесу: що передбачає Стратегія інновацій до 2030 року
