У Києві 12 грудня пройшов GET Business Festival – ключова подія року для українських підприємців. На кількох майданчиках одночасно понад 90 фахівців з маркетингу, digital, PR, цифрових технологій, e-commerce і фінансів поділилися досвідом управління та розвитку бізнесу в умовах невизначеності та обмежених ресурсів.
Агентство UA.News виступило одним з інформаційних партнерів форуму. Ділимося ключовими тезами з основних дискусій, що проходили на трьох тематичних сценах: «Стратегії зростання», «Маркетингові стратегії» та «Бізнес-кейси».
Податки та рівні правила для всіх
Підвищення податків у 2025 році не планується - запевнив підприємців на початку форуму Данило Гетманцев, голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. За його словами, станом на листопад держава вже отримала додаткових надходжень на 69 млрд грн, а до кінця року перевиконання бюджету може сягати 80 млрд грн.
У наступному році продовжиться політика детінізації економіки та встановлення рівних правил для бізнесу. Натепер, за словами Гетманцева, в країні налічується приблизно 1220 малих, середніх та великих підприємств, які мають високий рівень податкової довіри та комплаєнсу. Це має стати основою для нових підходів у роботі контролюючих органів.
«Коли підприємства, які мають високий рівень податкової довіри, не будуть мати взагалі або будуть мати дуже умовний податковий контроль. На нашу думку, якщо ти дотримуєшся цих критеріїв - ти не потребуєш, скажімо, планових перевірок. А ті, хто мають підвищені ризики - будуть отримувати належний податковий контроль. Я не скажу, що посилений, але такий, який він є зараз: аудит, звітності та все-все інше. Це і є правильне співвідношення підходів до бізнесу. Бо насправді детінізація і рівні правила гри - це передусім в інтересах самого бізнесу», - заявив Гетманцев.
Програма Ukraine Facility та євроінтеграція
Велика дискусійна панель була присвячена реформам та фінансам, які може отримати бізнес завдяки Ukraine Facility. В рамках цієї програми Україна отримає від ЄС 50 млрд євро упродовж 2024-2027 років.
З них - 1, 75 млрд євро до 2027-го року скерують на проєкти «5-7-9» та «Є робота» для підтримки бізнесу. Підприємці можуть дізнатися про гранти та умови їх отримання через державний портал «Дія». Не менший потенціал для розвитку дають також інші проєкти відновлення, передбачені в Ukraine Facility.
«У 2026-27-му роках буде фінансування транспортних інфраструктурних проектів. І це, як мінімум, 350 млн євро... Якщо говорити про виробників агропродукції, то на 24-25 рік 75 млн євро виділяється для розмінуванням…До 2027 року ця сума буде подвоєна, і можна буде отримати майже 150 млрд євро.
Також до 2027 року наші громади напряму, без Міністерства фінансів, без інших державних установ, отримають більше одного мільярда євро на реалізацію різних проєктів, пов'язаних з відновленням. І тут би дуже хотілося, щоб бізнес, який працює в своїх громадах, чітко розумів, що планує громада, як планує громада, які проєкти будуть реалізовані», - розповіла про можливості фінансування Олена Шуляк, голова Комітету ВРУ з питань держвлади, самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Щоб отримати потенційну користь від цієї програми, бізнес має навчитися отримувати ці гранти і користуватися всіма відповідними інструментами, наголосив Ігор Ліскі, засновник EFI Group. Він переконаний, що освоєння грантових інструментів особливо важливе в контексті очікуваного вступу України до Євросоюзу та посилення конкуренції з європейськими виробниками.
«Європейський Союз - це нові стандарти, яких в Україні дуже часто немає. Це – нові бар’єри…Це – нові правила гри. Це буде непроста історія. Тому треба об’єднуватися. Закликаю долучати бізнес, коли ми будемо вести перемовини, щоб ми максимально делегували перемовній групі відстоювання інтересів українського бізнесу. А не просто якомога швидше вступити до ЄС», - заявив Ліскі.
Як Defense Tech може стати драйвером економіки
Оборонне виробництво потерпає приблизно від того ж переліку проблем, що й решта українського бізнесу: недостатньо фінансових та людських ресурсів, тиск контролюючих органів та нестабільність, зокрема в частині державних замовлень.
«Для виробників, інженерів, розробників потрібно зробити максимально сприятливі умови. Від моменту, коли вони отримують комплектуючі - має бути зелений коридор, митник чи Державна служба експортного контролю не повинна це блокувати…Ми на 90 плюс відсотків залежні від комплектуючих з різних країн. Є певна локалізація виробництва, але цього ще досі не достатньо.
Ми не повинні «кошмарити» виробника постійними перевірками. Ми повинні дати можливість забронювати людей. Ми повинні дати перехідні контракти для того, щоб була певна прогнозованість. Бо ти не можеш створити бізнес, якщо ти не можеш подивитися хоча би на рік, а бажано кілька років вперед», - перерахувала нагальні потреби сектору Марія Берлінська, керівниця Victory Drones.
За її словами, для defense tech стабільність важлива ще й тому, щоб бізнес не тікав за кордон, а іноземні компанії не викачували українські «мізки». Негативний приклад - росіяни отримали багато військових технологій, переманивши у 2000-х роках до себе українських інженерів-розробників, пропонуючи їм високі зарплати і житло.
Попри всі проблеми, український defense tech не лише драйвить вітчизняну економіку, а й отримав міжнародне визнання. Про це свідчить ажіотаж навколо українських розробок на світових виставках та конференціях, розповів Ярослав Філімонов, СЕО компанії KVERTUS.
«Наш дефтек знаходиться на дуже потужному високому рівні. Якщо говорити про наш напрямок, про засоби РЕБ та РЕР, то я за цей рік на жодній виставці не побачив нічого в напрямку РЕБ, що могло би працювати в нас на фронті. Тому що їхні технології, рішення застрягли в 20-21 році на рівні наших улюблених з вами «весільних дронів» і таких самих операторів.
Коли, як не зараз, ми зможемо заявити про себе не як країна третього світу, не як якийсь аграрний придаток до світу? А як високотехнологічна країна, яка навчилася робити важливі речі – зброю», - наголосив Філімонов.
Демографічна стратегія та інтеграція ветеранів
Досвідом системної роботи з ветеранами поділилася Група Метінвест, яка працює в умовах війни з 2014-го року. Із 60 тис. працівників Групи – понад 10 тисяч були мобілізовані до війська, з них – 8 тисяч зараз служать в лавах ЗСУ. Тобто майже 20% трудового колективу – фронтовики. Частина з них вже відслужили і з різних причин поступово повертаються. Зараз мають приблизно 1500 демобілізованих.
«Вони повертаються до…важко це називати цивільним життям. Це якраз різниця між ветеранами в Україні і ветеранами інших країн. Американські військові, якщо вони десь служили, то повертаються до цивільного життя. У нас ветеран повертається до воєнного стану.
Наприклад, коли він повертається в Запоріжжя - це від лінії фронту 40 км. Він повертається, продовжує тут жити і робити, фактично служити, але в економічному плані. Це великі виклики. Це абсолютно новий підхід до роботи з ветеранами», - розповів Олег Давиденко, директор з корпоративних комунікацій Групи Метінвест.
Давиденко наголосив, що це - системна робота на багато років. І насамперед до ветеранів треба ставитися, як до частини колективу, інклюзивно включати їх до роботи.
Очікування фінсектору у 2025-му
Нещодавно введені обмеження на транзакції суттєво не вплинуть на платіжний ринок. Оскільки під ці обмеження потрапляє лише незначна частина клієнтів, до яких у контролюючих органів можуть виникати питання, наголосили учасники дискусійної панелі.
Констатували, що в країні зростає мережа прийому карткових розрахунків, тобто бізнес починає віддавати перевагу безготівковим розрахункам. У наступному кварталі запрацюють миттєві платежі. Що суттєво прискорить обіг грошей для бізнесу, який очікує оплати від клієнтів.
Також у третьому кварталі 2025-го має запрацювати відкритий банкінг - агрегація інформації в застосунку одного банку або фінансової установи. Це можливість бачити всі свої рахунки в різних банках та оперувати ними. Послуга буде доступною як для фізичних, так і юридичних осіб. Схожий досвід раніше успішно був впроваджений на базі одного з банків, розповіла Катерина Рожкова, перша заступниця голови НБУ.
«Умовно, сам власник рахунку має зробити певну інструкцію, ордер, що він хоче бачити щомісяця, що має бути зроблено. Колись давно, коли я працювала в банку Аваль, ми робили подібну послугу. Ми робили консолідоване управління рахунком для юридичних осіб, які обслуговувалися не лише в нашому банку.
Для них здійснювали таку історію - консолідували на кінець місяця всі кошти на одному рахунку, наприклад, для виплати заробітної плати, сплати податків і таке інше. Робили консолідовану виписку за рахунком. Фактично, це спрощувало життя юрособі, зокрема її бухгалтерії. Внутрішні протоколи та бюрократії теж скорочувалися», - пояснила суть нововведення Рожкова.
Як вистояти енергосистемі
Хоча енергетикам вдалося відновити третину пошкоджених росіянами потужностей, і збільшилися можливості для імпорту електроенергії, Україна все одно зимуватиме в умовах енергодефіциту. За таких обставин акцент має бути на розвиток енергорозподільчої генерації, вважає Ольга Буславець, міністерка енергетики України у 2020 році.
За її словами, йдеться не лише про генератори, а насамперед про сонячні, вітрові, газові установки, накопичувачі енергії та інші відновлювані джерела. Така генерація менш вразлива до ворожих влучань, аварій та мережевих обмежень.
Навіть більше - здатна забезпечити домінуючу підтримку української енергосистеми, переконані представники профільних енергетичних компаній.
«На сьогодні зелена генерація в Україні – це 12% загальних встановлених потужностей. Якщо ми говоримо про великі промислові країни, економіки, яких в 10 разів перевищують українську енергосистему в 6-7 разів (Німеччина, Іспанія). То у них частка зеленої генерації - близько 60%. В Україні - 12%.
У цьому контексті було би важливо починати зі зміни світогляду, що відновлювальна енергетика - це не певний такий сегмент, який добре мати для екологічних цілей, чи загалом для балансування системи. Це - цілком потужна, надійна промислова технологія, яка забезпечує стійкий і стабільний об'єм потужності в мережі», - наголосила під час дискусії Ольга Рибачук, керуюча директорка Elementum Energy.
Як бізнесу перейти від локального до глобального
Бізнес у будь-якій галузі можна масштабувати навіть в умовах війни. Своїми відкриттями та порадами поділилися керівники успішних підприємств, що вже працюють на міжнародних ринках.
Як врятувати і розширити бізнес після того, як його виробничі цехи були розбомблені росіянами, розповів Іван Мовчан, СЕО «Українська Вагова Компанія». Раніше компанія експортувала продукцію тільки до Євросоюзу, а зараз вийшла на ринки Великої Британії, Африки.
За його словами, треба шукати партнерів-однодумців, які так само хочуть масштабувати бізнес, використовувати «шерінг» обладнання і долучатися до масштабних виробничих процесів.
«Економіки Європи працюють, як кластери. Кластери працюють, як ланцюжки доданої вартості, і треба ставати частиною ланцюгів доданої вартості», - порадив Мовчан.
Ще одна порада - для виходу на міжнародні ринки треба подбати про сертифікацію власної продукції. Це питання – надзвичайно важливе для агробізнесу.
«Особливо в контексті того, що в Європі, частиною ринку якої ми обов'язково станемо в найближчому майбутньому, в Європі нас дійсно бояться. Там відчувають в Україні дуже сильного конкурента.
Тому треба готуватися до жорстких вимог та відсутності поблажок, перехідних періодів, лояльностей і толерантності з боку інших країн Європейського Союзу. Цього варто очікувати і до цього варто готуватися», - порадив підприємцям Володимир Славінський, директор з торгівлі «НІБУЛОНу».
Про переваги цифрової еволюції бізнесу
Один із корисних бізнес-кейсів, що був презентований на сцені GET Business Festival, - автоматизація та цифровізація трудових процесів в структурі ДТЕК. Це підвищило ефективність взаємодії з працівниками на різних напрямках.
Враховуючи масштаби колективу (у компанії працює 55 тис. людей) ці проєкти постійно доводиться масштабувати і трансформувати, поділилася інсайтами Тетяна Шерман, керівниця з маркетингу та комунікацій Академії ДТЕК.
За її словами, ключовим на початку таких вдосконалень є те, що технічні спеціалісти ставлять себе на місце працівника і думають, як покращити трудовий процес.
«Ми вирішили створити для наших співробітників можливість автоматизувати всі наші сервіси. Щоб 24/7 людина вже не друкувала папірці, а могла зайти в онлайн-простір на наш портал і зробити там необхідні операції. Всі процеси системи максимально оптимізували.
Що в результаті відбулося? Скорочення витрат часу керівників на HR процеси в п'ять разів. Скорочення витрат часу, що автоматизується, теж в п'ять разів. Скорочення витрат часу співробітників на отримання сервісів в 10 разів. Щоб ви розуміли, про які сервіси йде мова - про всі: від оформлення відпусток до медичних різних заявок», - розповіла про результати цифровізації Шерман.
Як створювати соціально-відповідальне медіасередовище
Попри величезну кількість креативу на діджитал-платформах, збирати кошти на потреби ЗСУ стало важче. Про це говорили на майданчику “Маркетингових стратегій”.
Для залучення аудиторії важливо показувати весь процес таких соціальних ініціатив: починаючи з відкриття збору до кінцевої звітності про закупівлю та використання допомоги на фронті. Також варто мати довгострокову стратегію, а не проводити епізодичні акції, поділилася своїм досвідом інфлюєнсерка Олена Мандзюк.
Ще один складний виклик для творців контенту – більш глибоке та детальне висвітлення правдивої ситуації на фронті.
«Українці зараз все більше і більше хочуть споживати позитивний контент. І в цьому сенсі наша місія - нагадувати людям, що так, ми хочемо позитивного контенту. Але це, на жаль, не те, на що ми можемо вплинути. Війна триває. І не в наших силах її зупинити тоді, коли ми хочемо, щоб вона зупинилась.
Наша задача зробити так, щоб зменшити цей розрив між бажанням людей зануритись, немов головою у пісок, у позитивний хороший контент та реальністю, яка існує. А вона дуже жорстока зараз. І набагато навіть жорстокіша, ніж була в 22-му році, коли тільки почалась масштабна війна. Зараз обставини на фронті набагато гірші, набагато страшніші.
Наша задача - нагадувати людям, що реальність існує. І якби ми не хотіли від неї втекти, до неї треба повертатись, якщо ми не хочемо втратити країну», - поділилася враженнями фотограф-документалістка Влада Ліберова.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.
