Заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков розповів про проект Дія. City та його плюси для української ІТ-індустрії. Дія.сіті покликана реформувати вітчизняну ІТ-галузь та передбачає м’яку альтернативу моделі ІТ-ФОП.
Керівник проекту в інтерв’ю НВ стверджує, силоміць забороняти ФОПів у ІТ ніхто не буде, вступ до Дія.City - добровільний. ІТ-компанії захочуть стати резидентами Дія.Сіті навіть попри збільшення податкового навантаження, упевнений чиновник, адже хаб дасть бізнесу велику кількість переваг та можливостей. Усе інтерв’ю за хвилину.
ФОП-модель «створює незручності для іноземних інвесторів». Наприклад неможливо провести аудит активу при купівлі компаній чи відкритті офісу в Україні. Також Дія.сіті допоможе розвивати стартапи саме в Україні. Адже інвестори побоюються вкладатись у компанію, яка є лиш групою ФОПів. Окрім того, проект дозволить привернути в Україну венчурний капітал, бо зараз через негнучке законодавство у нас складно створити фонд.
Резидентів Дія. City не переводитимуть силоміць із ФОП-моделі, адже багато послуг в Україні надають ФОПи (охорона, дистанційне навчання, харчування, юридичні послуги). «Ми нічого руйнувати не будемо, не будемо забороняти компаніям працювати з фізособами-підприємцями». Якщо ІТ-компанія-резидент прагне працювати лише з ФОПами, їй збільшать податки. Уряд дозволить не оподатковувати 10-20% послуг від ФОПів. У майбутньому Мінцифри може ввести квоту на кількість ФОП для резидентів Дія. City, але це рішення буде прийматись спільно з галуззю. «Компанія може прийти в Дія City і працювати як раніше, з ФОП. Через певний час ми запропонуємо перевести частину працівників на контрактні трудові відносини, бо їх буде простіше адмініструвати».
Заборона ІТ-компаніям працювати з ФОПами спричинить бунт, тому переводити на іншу модель слід поступово.
Законодавча база для запуску Дія. City: програма економічного зростання уряду, указ Зеленського Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку ІТ-індустрії в Україні, законопроект про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні № 3979 (профільний), закони 3933 і 3933−1 щодо податкових змін.
З юридичної точки зору Дія City – це реєстр, «законодавчі умови, котрі накладаються на стандартну систему створення підприємства». Якщо компанія відповідає критеріям, вона потрапляє до списку і отримує переваги . «З цього моменту держава до тебе ставиться як до іншої інстанції».
Вступ до Дія City: компанія звертається до саморегульованої організації (рада з мінімумом держчиновників), де представники зони схвалюють вступ. Вимоги: надати довідку про середню зарплату, бізнес-план, аудиторський звіт. Потім саморегульована організація іде до Мінцифри, яка включає компанію до реєстру. «Реєстр буде утримуватися ДП «Дія», владні повноваження матиме Мінцифри, але самі ІТ-компанії-резиденти будуть надавати пропозиції щодо роботи зони».
ІТ-компанії вступатимуть у Дія. City попри збільшення податкового навантаження, вважає заступник Мінцифри. Представники ІТ-бізнесу не проти давати більше державі, якщо взамін отримають більше комфорту. «Ми надаємо спеціальний правовий режим і якщо ІТ-компаніям все подобається, за 2−3 роки обговорюємо підвищення на 1-2%». Податковий режим у Дія. City найближчі 2-3 року буде збережений, потім податки підвищать, але це не точно. Якщо буде великий приплив резидентів, то підвищення можна уникнути.
Дія City не передбачає таких довгих податкових канікул для ІТ-шників, як білоруський Парк високих технологій (де ця цифра 49 років). «Не знаю, як в Україні планувати на 50 років». Головна відмінність вітчизняного варіанту – нижчі податки. Якщо у Білорусі це корпоративний податок, податок на працю, податок на дохід фізосіб у 9% та аналог ЄСВ – 33% від середньої зарплати по країні (140−150 доларів). То в Україні податок на дохід фізосіб 5% для резидентів Дія.Сіті, а ЄСВ - 22% від мінімалки (50−60 доларів).
Уряд розраховує, що Дія City запрацює у першому кварталі 2021 року, а повноцінно – через півроку після набуття чинності профільного закону. У 2025 Мінцифри може перезапустити Дія City у версії 2.0. «Ми хочемо додати певні речі, коли побачимо, що Дія City працює». Наприклад дозіл компаніям працювати за нормами англійського права, запуск освітнього ІТ-університету, який фінансуватимуть за рахунок резидентів Дія City. «Якщо через 15 років проект не буде успішним, почнуться якісь некеровані, погані процеси, їх можна буде зупинити законним чином».
