Український рітейл унаслідок російського повномасштабного вторгнення у березні 2022 року втратив третину торгових точок та зіштовхнувся із колосальними збитками, розповів в ексклюзивному інтерв’ю UA.NEWS голова правління Асоціації рітейлерів України Андрій Жук. Однак сьогодні галузь майже повністю оговталась - закритими лишається тільки 5% торгових об’єктів.
Про проблеми українського рітейлу під час війни та відновлення індустрії, прогнози і очікування галузі, перспективи українських рітейлерів у Європі та діяльність Асоціації рітейлерів України - в інтерв’ю Андрія Жука.
Андрій Жук - співзасновник і голова правління Асоціації рітейлерів України (RAU). Експерт у сфері рітейлу та торгових центрів. Автор та ведучий передачі "За рамками рітейлу".
Як війна вплинула на український рітейл?
Андрій Жук: В березні минулого року український рітейл з тих чи інших причин втратив третину торгових точок (29% від довоєнного часу). Про це говорять дані дослідження Асоціації рітейлерів України, яке ми проводимо щомісячно від початку війни серед 92 компаній-членів Асоціації.
Це втрата магазинів як внаслідок ракетних обстрілів (знищення), окупації (розкрадання та псування торговельних об’єктів, знищення або розграбування товару окупантами), так і закриття у зв’язку з неможливістю працювати (відсутність сполучення з логістичними центрами, відсутність поставок продукції від виробників та постачальників, відсутність персоналу внаслідок міграції, відсутність попиту та зменшення кількості покупців в місцях, де не велись бойові дії тощо).
Також закриття торгових точок (зокрема, в фуд-рітейлі) часто було пов’язане з оптимізацією торгових мереж, коли відкритими залишались «базові» магазини, а решта магазинів припиняла роботу або використовувалась як складське приміщення. При цьому з відкритих об’єктів 15-18% працювала за обмеженим графіком або декілька днів на тиждень у зв’язку з бойовими діями. Решта 52% діючих торгових об’єктів мали складності з наявністю товарів у виробників та їх транспортним перевезенням, нестачею логістичного персоналу та персоналу в магазинах.
Галузь торгівлі була паралізована, і зокрема фуд-рітейл (продовольчі мережі) здійснили подвиг, працюючи в умовах повномасштабного наступу, за умови втрати об’єктів, постачальників, логістичного сполучення. Гостро стояли питання наявності товарів (дефіцит) та їхня логістика, особливо в зонах бойових дій, що ускладнювало забезпечення торгових об’єктів в цих регіонах. Мережі часто самотужки доставляли товар від виробників (для чого було потрібно побудувати логістику майже з нуля, що коштувало додаткових витрат, виникали складнощі з пошуком водіїв, вантажників, логістів), імпортували дефіцитний товар тощо. Але, як галузь критичної інфраструктури продовольчий рітейл виконав свою роль перед суспільством – і допоміг країні уникнути гуманітарної катастрофи, голоду та хаосу.
Звісно, знищені та непрацюючі об’єкти рітейлу – це падіння показників діяльності, величезні втрати, унеможливлення подальшої роботи та зменшення шансів на швидке відновлення. Галузь рітейлу понесла величезні збитки.
Найбільша кількість закритих об’єктів припала на ювелірний сегмент (в основному магазини працювали на Заході України та у великих містах, які не знаходились в зоні активних бойових дій), індустрію розваг (кінотеатри тощо) та fashion-рітейл. Так, розважальних центрів та кінотеатрів в перші місяці війни було зачинено 87%. Продавці одягу, взуття та модних аксесуарів закрили 72% магазинів, що також було пов’язано з тим, що багато ТЦ і ТРЦ, де переважно знаходились магазини відомих брендів, зачинились, а в зонах активних бойових дій та окупації – були пошкоджені або знищені (наприклад, постраждали такі торговельно-розважальні центри, як ТРЦ Nikolsky в Харкові, ТРЦ Fabrika в Херсоні, ТРЦ Retroville у Києві та ін.). 51% рітейлу побутової та цифрової техніки також не працювало.
Кількість працюючих магазинів у напрямку електроніки та побутової техніки зменшилась на 44%, у непродовольчому рітейлі (non food) – приблизно на третину (в сегменті товарів для дому, побутової хімії та косметики було закрито 27% торгових об’єктів). Окрім ускладненої роботи в зонах бойових дій існувала проблема знищення деяких складів та товарних запасів – як продуктових, так і тих, які належали мережам побутової техніки та електроніки, косметики тощо (наприклад, мережа Фокстрот втратила центральний склад під Києвом, який змогла відновити тільки нещодавно, і ці інвестиції в компанії оцінюють в 2,3 млн грн).
Детальну статистику по перших двох місяцях війни можна знайти в презентації: https://drive.google.com/file/d/15AN1e7p7RE2CI7uiNQ19djmNL57Al7iY/view?usp=sharing
Сьогодні ми з гордістю можемо сказати, що за рік війни рітейл оговтався. Зараз закритими лишається тільки 5% торгових об’єктів/магазинів! Таке відновлення відбулось за рахунок відбудови пошкоджених магазинів, відновлення роботи на деокупованих територіях (де це було можливо), географічного перерозподілу галузі (відкриття об’єктів торгівлі в більш безпечних регіонах) та відкриття нових об’єктів торгівлі.
Детальніше про відновлення галузі – в дослідженні Асоціації рітейлерів України https://rau.ua/novyni/magaziniv-vtratili-merezhi-2023/
Із якими ще викликами зіткнувся український рітейл?
Андрій Жук: Інші виклики війни, з якими зіштовхнувся рітейл — вирішення питань відсутності оборотних коштів, висока орендна плата, відтік персоналу у зв’язку з міграцією населення та призовом працівників до лав ЗСУ та ін.
Одна з нагальних критичних проблем, яка завдала значних збитків та вартувала великих інвестицій фуд-рітейлу — постійні відключення електроенергії та закупівля генераторів у зв’язку з цим. Мережам було конче необхідно забезпечити роботу магазинів під час планових та аварійних відключень електроенергії: в окремих регіонах закривалось від 70 до 90% торгових точок, що вело до значних простоїв (до 50 % робочого часу), падіння товарообороту (від 4% до 30%), збільшення кількості зіпсованого товару та значних збитків (за нашими оцінками, збитки декількох провідних продуктових мереж за жовтень 2022 року склали близько 725 млн грн).
На кінець 2022 року генераторами було забезпечено вже 51,4% магазинів найбільших продовольчих мереж України, а до кінця січня 2023 року — ще 20,3% продовольчих магазинів, тобто показник торговельних точок, які можуть безперебійно працювати під час відключень електроенергії, зріс до 71,7%. Це колосальні інвестиції рітейлу.
Які прогнози і очікування зараз є у ринку?
Андрій Жук: Зараз одне з очікувань галузі — звісно, перемога, та 100%+ відновлення рітейлу (особливо відновлення роботи на деокупованих територіях). Для цього важливе розширення державних програм підтримки бізнесу та компенсація збитків (в майбутньому збитки можуть бути компенсовані агресором в рамках програми “Росія заплатить” чи державою).
Сьогодні рітейл намагається компенсувати збитки внаслідок війни самотужки: активно відновлювлює роботу знищених й пошкоджених супермаркетів та магазинів, щоб мати змогу відновитись за рахунок операційного прибутку. Адже багато торговельних мереж не мають іноземних материнських компаній, які зараз можуть інвестувати в Україну та допомогти пережити тяжкий період, тому це єдиний спосіб.
Тому для рітейлу зараз вкрай важлива підтримка держави та створення сприятливих умов для роботи торгівлі — таке сприяння окупиться в рази, так як галузь торгівлі входить в ТОП-5 найбільших платників податків в Україні та провідних роботодавців країни, і покращення показників діяльності та розвиток галузі торгівлі збільшить податкові надходження та кількість робочих місць.
Чим сьогодні займається Асоціація рітейлерів України? Розкажіть про найважливіші проекти організації?
Андрій Жук: Асоціація рітейлерів України (Retail Association of Ukraine, RAU) — профільне об'єднання гравців ринку роздрібної торгівлі і компаній, безпосередньо пов'язаних з рітейлом. До Асоціації входить понад 90 українських та міжнародних торговельних компаній, до числа партнерів — більше 30 компаній-представників девелопменту та B2B сфери, дотичних до рітейлу. Ключових напрямків діяльності — чотири.
Стратегічним напрямком є Government Relations — зв'язки з органами державної влади, представлення та захист інтересів рітейлу на державному рівні. Наприклад, у 2022 році Асоціація, взаємодіючи з органами державної влади (у т.ч. у складі координаційного центру із забезпечення продовольчими продуктами та ліками), працювала над вирішенням більше 50+ питань галузі. Ми провели більше 120+ робочих зустрічей з представниками влади та рітейлу, налагодили та відпрацювали постійну взаємодію за умов воєнного стану з Офісом Президента України, Штабом із забезпечення країни продовольством, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України та профільними комітетами Верховної Ради України, органами місцевого самоврядування, Державною податковою службою (ДПС), Міністерством економіки України, Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством інфраструктури України, Держпродспоживслужбою України, ДСНС, Міністерством оборони України та ін.
Результатами GR-активності Асоціації в 2022 році стало спрощення роботи рітейлу у таких питаннях:
- Налагодження роботи продовольчих магазинів від початку воєнного стану, налагодження логістики, доставки продуктів та забезпечення пальним. Створення карти опорних магазинів.
- Визнання рітейлу та аптек об’єктами критичної інфраструктури.
- Скасування комісії за прийом безготівкових розрахунків (еквайринг) та зниження міжбанківської комісії (інтерчейндж) до рівня 0% для всіх транзакцій в межах України до кінця квітня 2022 року.
- Розширення переліку критичного імпорту. На початку липня 2022 року — остаточне скасування обмежень, які були передбачені постановою No153 «Про перелік товарів критичного імпорту».
- Можливість продуктовим мережам залучити пільгові кредити до 1 млрд грн строком на рік під 5%.
- Відмова уряду від запровадження 10% імпортного збору.
- Спрощення процедур ввезення та використання генераторних установок та інших пристроїв, звільнення від ПДВ при ввезенні такої продукції.
Основні питання, над якими Асоціація продовжує працювати:
- Налагодження процедури відстрочення від мобілізації працівників критичної інфраструктури.
- Регулювання роздрібної націнки, декларування цін та граничних строків розрахунків з постачальниками та виробниками за продукти харчування.
- Порядок ведення господарської діяльності та сплати податків на тимчасово окупованих та деокупованих територіях та ін.
Про діяльність Асоціації в 2022 році та питання, над якими працюємо — в звіті Асоціації: https://drive.google.com/file/d/1GZ74CRTaoN2AepVXkTo5mDicbteLPAMr/view?usp=sharing
Другий важливий напрямок діяльності — івент-заходи, направлені на обмін досвідом та розвиток торгівлі. Незважаючи на війну, ми проводимо як онлайн-заходи (наприклад у 2022 році було проведено 17 вебінарів на актуальні для воєнного стану теми), так і офлайн-івенти. Минулого року ми провели 2 воркшопи офлайн та закриту сесію для членів та партнерів Асоціації рітейлерів України “RAU Special Event 2022”, яка зібрала 170 учасників, серед виступаючих — представники влади та рітейлу, що сприяло продовженню продуктивного діалогу. Зовсім нещодавно ми провели воркшоп на тему «Ринок торговельної нерухомості під час війни».
Також важливими пріоритетними напрямками діяльності Асоціації є аналітика ринку (збір актуальної аналітичної інформації по галузі торгівлі з метою виявлення тенденцій та швидкої реакції на проблематику ринку для подальшого представлення інтересів галузі) та медіа-підтримка рітейлу. Ми розвиваємо власні медіа (портал №1 про рітейл RAU.ua та YouTube-канал «За рамками рітейлу») та здійснюємо інформаційну підтримку — розкриваємо проблематику галузі та висвітлюємо нагальні питання рітейлу через співпрацю з загальнонаціональними та діловими медіа.
Сьогодні багато українських бізнесів релокуються до країн Європи, зокрема, Польщі, налагоджують співпрацю із місцевими компаніями. Які у них перспективи і можливості? Із якими складнощами вони зіштовхуються?
Андрій Жук: Країни ЄС — це великий ринок можливостей для українських бізнесменів. Наприклад, в Польщі зараз діє більше 40 тис. всіх форматів продовольчих супермаркетів (в тому числі гіпермаркети та магазини біля дому), в Україні — до 5 тис.
Уявіть собі можливості для українських виробників та дистриб'юторів, адже їхні об’єми продажів можуть бути у 8 разів більшими.
Також варто відмітити, що більше 5 мільйонів українців вимушено виїхали з України, а це велика кількість потенційних клієнтів на іноземних ринках. Вже є приклади відкриття сервісних бізнесів українцями (Нова Пошта, різні клініки та стоматології, Makeup, Rozetka тощо), які в тому числі орієнтовані на українців за кордоном.
Головні складнощі, які виникають при відкритті бізнесу за кордоном: велика конкуренція, незнання місцевих мов та іноді — відсутність розуміння місцевих бізнес-процесів.
Чим привабливий для українського рітейлу польський ринок?
Андрій Жук: Основна привабливість — вища купівельна спроможність та розвинутість торгівлі в регіонах. Наприклад, у Польщі, в тому числі в невеликих містах з населенням від 10 тис. осіб, є сучасні торговельні центри та необхідна інфраструктура для ведення бізнесу.
Чи можуть українські компанії скласти конкуренцію європейським? У які галузі найпростіше зайти і почати свою справу?
Андрій Жук: Так, можуть. Але потрібно вивчати ринок, робити дослідження та не боятись пробувати. Хороші шанси є в українських виробників, дистриб'юторів з унікальними інноваційними товарами. Є можливості й у сервісних бізнесів, кафе та ресторанів, у різноманітних IT-рішень.
Головна задача українського бізнесу — показувати приклади успіху та дбати про свою репутацію — це сприятиме подальшому розвитку в іншій країні. Також потрібно постійно доносити до європейської спільноти, що український бізнес — це інвестиції в країну, створення нових робочих місць та сплата податків.
Важливо пам’ятати, що Україна рухається в європейське середовище, ми маємо шанси об’єднатись з виликим ринком, але для цього потрібно багато працювати та бути готовими до змін та всіляких перешкод.
