Управління держборгом: ключові цілі нової стратегії
Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2021-2024 роки затверджено. Про це повідомляє пресслужба Мінфіну. Віднині боргова політика Кабміну опирається на базовий інструмент — Середньострокову стратегію управління державним боргом України на 2021-2024 роки.
Середньострокова стратегія управління державним боргом на 2021 – 2024 роки – це інструмент, розроблений Мінфіном для оцінки поточного стану та динаміки держборгу країни та визначення цілей, завдань і заходів у середньостроковій перспективі з метою оптимізації структури державного боргу з точки зору співвідношення вартості обслуговування та ризиків при збереженні прийнятного рівня боргового навантаження.
Держбюджет та стратегія управління боргом
Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2021-2024 роки розроблена з урахуванням показників, визначених законом про Держбюджет України на 2021 рік та Бюджетною декларацією України на 2022-2024 роки, йдеться у повідомленні Мінфіну.
Стратегія містить огляд державного боргу, порівняльний аналіз його структури та динаміки, аналіз вартості та ризиків державного боргу, на основі яких Мінфін визначає цілі управління держборгом на середньостроковий період, спрямовані на мінімізацію ризиків та зниження боргового навантаження, а також завдання та заходи для їх досягнення.
Рисунок 1 - Державний і гарантований державою борг, млрд грн
Джерело: Мінфін.
Ця Стратегія реалізується в контексті макроекономічного стійкого історичного та прогнозованого зростання, яке відновиться після економічного спаду, пов’язаного з пандемією Covid-19 у 2020 році. Українська економіка стала на шлях стійкого економічного зростання. Економічне відновлення країни супроводжується підтримкою з боку міжнародних фінансових організацій, у тому числі у формі надання кредитів на пільгових умовах.
Ключові цілі управління держборгом
Дана стратегія визначає 4 ключові цілі управління державним боргом на наступні 3 роки, зокрема збільшення частки державного боргу у національній валюті. Також стратегія відображає цілі щодо продовження середнього строку до погашення і забезпечення рівномірного графіка погашення державного боргу. Третя ціль — залучення довгострокового пільгового фінансування, і заключна — продовження розвитку міцних взаємовідносин з інвесторами та подальше удосконалення політики управління державним боргом.
Варто зазначити, стратегія сформована на тлі досвіду реалізації прагматичної та ретельних та продуманих кроків управління державним боргом, що попередньо дозволило Україні втримати ситуацію на фоні глобальної фінансової кризи (рис. 2).
Рисунок 2 - Досягнення 2020-2021 років
Джерело: Мінфін.
Стратегія містить аналіз прогнозних боргових показників та висновки щодо боргової стійкості. Окрім цього сформований план дій на 2021-2024 роки та показники досягнення нових цілей — зокрема, зниження відношення обсягу державного боргу до ВВП на кінець 2024-го року до 47%, йдеться у повідомленні.
Рисунок 3 - Граничний обсяг державного боргу до ВВП
Джерело: Мінфін.
Боргова стійкість залежить від бюджетної. Наприклад, план запозичень в поточному році був значно більшим - 96,2 млрд грн. Відтак відхилення від плану за листопад 2021 року становить 40,9 млрд грн (42,5%). А з початку 2021 року – 154,9 млрд грн. Запозичувати в листопаді було важко навіть попри нарощування ставок. Під час останніх аукціонів Мінфін задовольняв майже всі заявки, збільшуючи ставки. Утім резерв для збільшення запозичень навіть за вищими ставками для Мінфіну є обмеженим.
У грудні план запозичень трохи нижчий, але все одно амбітний – 87,1 млрд грн. Але щоб профінансувати не лише видатки, але й затримки у їх фінансуванні за попередні місяці, Мінфінові потрібно залучити значно більше коштів. Для фінансування всього плану видатків бюджету йдеться близько 140 млрд грн. Для забезпечення видатків з урахуванням можливої економії на рівні 2-3% видаткової частини держбюджету становить в діапазоні 105-110 млрд грн.
Попри ціну попит на українські папери низький – і ключовим фактором для цього останнім часом є безпекові виклики внаслідок загрози повномасштабного вторгнення з боку країни-агресора. В листопаді іноземні інвестори продовжили «покидати» ОВДП. Їх частка серед власників ОВДП зменшилася з 9,5% до 8,9%, що є рекордним з січня 2021 року. Обсяг ОВДП у власності нерезидентів зменшився на 2,3 млрд грн. Окрім того, ставки на світовому ринку збільшилися через підвищення дохідності держоблігацій США — найбільш безпечних для інвестицій інструментів.
Стратегія управління боргом на наступні роки включає всі наявні ризики (рис. 4).
Рисунок 4 - Ключові ризики державного боргу України
Джерело: Мінфін.
Уперше Стратегія в оновленому форматі, наближеному до передових світових практик, була затверджена у 2019 році та довела свою ефективність як інструмент збільшення прозорості ухвалення рішень й покращення комунікації як з інвесторами, так і з міжнародними партнерами, зазначають в Мінфіні.
Слід зазначити, за результатами реалізації стратегії управління боргом вже вдалося досягти важливих цілей: збільшення частки держборгу в національній валюті (з 33,4% у 2018 році до 38,2% у 2020 році), покращення структури державного боргу за термінами погашення та підвищення міжнародних рейтингів України. Також країна отримала визнання на світовому рівні: Міжнародне видання Global Markets нагородило Україну в номінації «Найкращий офіс з управління держборгом в Центральній та Східній Європі».
В підсумку варто зазначити, впровадження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2021-2024 роки дозволить надалі підтримувати імідж держави як надійного партнера, що проводить прозору та передбачувану боргову політику. Своєю чергою, це матиме позитивний вплив на умови державних запозичень та сприятиме інвестиційній привабливості України.