Втрати бюджету через відсутність контролю нарахування збору за пенсійним страхуванням
Зростання видатків держбюджету у вересні прискорилося (до 13.9% р/р) насамперед внаслідок більших витрат на дорожнє господарство та інші капітальні проєкти, культуру та спорт, охорону здоров’я. Доходи й надалі зростали високими темпами (на 36% р/р) завдяки нарощуванню імпорту, зокрема енергетичного, та високим цінам на природні ресурси.
У вересні державний бюджет виконано з дефіцитом (29.8 млрд грн). Дефіцит і боргові виплати вересня, на який припадали пікові виплати за зовнішніми зобов’язаннями, профінансовано переважно коштом раніше накопичених ресурсів та використання частини коштів від загального розподілу СПЗ МВФ, йдеться в повідомленні Мінфіну.
Утім, залишається слабкою система обліку і контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що діяла в Пенсійному фонді України (ПФУ) упродовж минулих двох років та I півріччя 2021 року, невпорядкована.
Про це повідомляє Рахункова палата. Відтак контроль за повнотою його нарахування та сплати неефективний, йдеться в аудиторських висновках.
Ми вирішили висвітлити проблему системи контролю за повнотою нарахування та сплати до державного бюджету збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Оцінка надходження збору до загального фонду
Як зазначено вище, системи контролю за повнотою нарахування та сплати до державного бюджету збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності виконання повноважень органами виконавчої влади в частині контролю за повнотою нарахування та сплати до держбюджету збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Загалом, надходження збору до загального фонду державного бюджету у 2019, 2020 та І півріччі 2021 року складають понад 24 млрд грн – 4,6% обсягу видатків державного бюджету, що становить 523 млрд грн, спрямованих Пенсійному фонду упродовж звітного періоду на реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення.
Упродовж цього періоду до держбюджету майже 12 млрд грн надійшло збору від набуття права власності на легкові автомобілі. Окрім цього, понад 4 млрд грн надійшло від операцій купівлі-продажу нерухомого майна, а також 730 млн грн від клеймування державним пробірним клеймом ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів та дещо понад 7 млрд грн від користування та надання послуг стільникового рухомого зв’язку.
Порушені механізми планування
Аналітики зазначають, Мінфін не створив ефективного механізму планування збору, не розробив методики прогнозування надходжень збору. ПФУ не створив регламентів, які регулюють механізм планування надходжень збору, як наслідок, територіальні органи пенсійного фонду до формування прогнозних показників не залучалися. Це обумовлювало коригування планових та значних відхилень фактичних показників надходження збору.
Щодо сплати збору при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом не було взаємодії та контролю з боку ПФУ та ДПС. Через неефективність та недієвість порядку цього збору є ризик недонадходжень до державного бюджету коштів близько 66 млн гривень, випливає з аудиторського звіту.
Проблеми контролю за повнотою сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна
Крім того, Пенсійний фонд України не забезпечив контролю за повнотою сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки законодавством не регламентовано відповідного механізму здійснення такого контролю. Затверджена форма про звіти, подані нотаріусами до органів ПФУ, не містить повного переліку підстав звільнення платників від сплати збору з операцій купівлі-продажу (придбання) нерухомого майна. У результаті органи пенсійного фонду не володіють відповідною інформацією щодо майже 11 тис. договорів на 6 млрд гривень.
Контроль за надходженнями оформлення права власності на легкові автомобілі
Окрім цього, неефективно здійснювався контроль за правильністю та своєчасністю надходження до державного бюджету збору під час набуття права власності на легкові автомобілі. Так, упродовж звітного періоду, в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів зареєстровано понад 1 млн легкових автомобілів. Водночас за даними Пенсійного фонду, загальна кількість перших державних реєстрацій легкових автомобілів в Україні менша на майже 190 тисяч. При цьому загальний обсяг надходжень збору до державного бюджету упродовж 2019, 2020 та I півріччя 2021 року становив понад 11 млрд грн, що майже на 2 млрд грн менше показника, розрахованого відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру про вартість транспортних засобів.
Недосконалість контролю щодо визначення об’єкта оподаткування
Недосконалим виявився й порядок сплати збору під час набуття права власності на легкові автомобілі в частині визначення об’єкта оподаткування. Одні платники сплачують його, зважаючи на вартість легкового автомобіля, показана в договорі купівлі-продажу транспортного засобу, інші – на вартість, показана у вантажно-митній декларації.
Як наслідок було допущено недонадходження збору до держбюджету, зокрема через заниження вартості легкових автомобілів в договорах купівлі-продажу транспортного засобу у порівнянні з їх митною вартістю. У висновку показано 544 встановлених випадків, за якими недонадходження становило майже 5 млн гривень.
В підсумку варто зазначити, запровадження збору у 1998 році на обов’язкове державне пенсійне страхування та його зарахування безпосередньо на рахунки ПФУ мало на меті створення тимчасового компенсаційного джерела погашення заборгованості з виплати пенсій та збільшення надходжень до ПФУ. З червня 2008 року надходження збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій визнано доходами спеціального фонду державного бюджету.
Із січня 2013 року збір зараховується до загального фонду держбюджету і використовується на цілі, визначені законом про держбюджет на відповідний рік. Водночас попри зміну напряму зарахування та цільового призначення коштів, назва «збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» не змінювалась.
Отже, необхідні зміни в законодавстві в частині обліку платежів, ведення звітності, забезпечення контролю і відповідальності суб’єктів господарювання, нотаріусів та органів виконавчої влади, залучених до адміністрування, зазначають в Рахунковій палаті.