В НБУ прогнозують зниження ставки та нарощування офіційних резервів: умови успіху та ризики
Липень 2019 року увійде в історію не лише рекордним температурним режимом спекотних літніх днів, а й напруженими виборчим процесом, який визначив вектор руху нашої країни на майбутніх п’ять років, а можливо, й назавжди.
В економічному середовищі, попри актуальність «гарячих» новин поточного електорального циклу, доволі активно полемізували в експертних колах дискусійну тему облікової ставки НБУ. Адже ключова ставка також, як вибори в політичному аспекті, має істотне значення в економічному житті країни, слугуючи вектором її економічного розвитку.
Відтак, залишається інтригою подальше зниження облікової ставки, умови, за яких НБУ може знизити її до 8% і, врешті, чи станемо свідками темпів зростання економіки країни, як це прогнозує український центробанк.
Поступове зниження облікової ставки
Керівництвом Нацбанку було висловлено припущення, що впродовж наступних років ставка буде знижена до 8%, але за умови стійкого зниження інфляції до 5%.
Як і раніше, НБУ прогнозує, що інфляція знизиться до 6,3% на кінець цього року, на початку наступного повернеться до цільового діапазону та досягне середньострокової цілі 5% наприкінці 2020 року.
НБУ наголошує, що уповільнення інфляції та далі зумовлюватимуть достатньо жорсткі монетарні умови. Навіть за поступового зниження облікової ставки, її реальне значення залишатиметься високим з огляду на поліпшення інфляційних очікувань. Високі реальні процентні ставки сприятимуть інвестиційній привабливості гривневих фінансових інструментів та, відповідно, підтримці обмінного курсу гривні. Крім того, така монетарна політика обмежуватиме тиск з боку споживчого попиту.
У разі реалізації проінфляційних ризиків ставка може знижуватися повільніше. Водночас збільшення попиту нерезидентів на гривневі державні облігації та зміцнення гривні можуть створити умови для швидшого зниження.
Зацікавленість нерезидентів у державних паперах та пов’язані ризики
Обсяг державних цінних паперів у власності нерезидентів наразі становить близько 67 млрд грн. Результати аналізу структури погашень свідчить про те, що лише четверта частина розміщень буде погашатися у цьому році. Майже половина – це папери з погашенням у 2021 році та пізніше. Тобто погашення буде рівномірним, тому наразі немає значних ризиків для макроекономічної ситуації.
Нові прогнози росту економіки України
За прогнозами Нацбанку, економіка країни цьогоріч зросте на 3%. Показник зростання збільшився, ніж у попередньому прогнозі. У 2020 році економіка зросте не на 2,9%, як прогнозувалося раніше, а на 3,2%. НБУ підвищив прогноз у зв’язку зі стійкішим внутрішнім попитом, кращими умовами торгівлі та збільшенням врожаю зернових.
Варто зазначити, попри зростання економічної невизначеності в період подвійного електорального циклу в нашій країні, бізнес залишається оптимістичним щодо майбутнього економіки. Як свідчать результати опитування керівників компаній, проведеного Національним банком у II кварталі 2019 року, український бізнес очікує, що інфляція уповільниться, а девальвація гривні послабиться. Відтак, оптимістичні очікування українських підприємств щодо економічного зростання та розвитку власного бізнесу навіть виросли.
НБУ наголошує, що основним драйвером економічного зростання в наступні роки залишатиметься внутрішній попит. Приріст приватного споживання сповільниться, однак буде значним під впливом збільшення реальних доходів домогосподарств – заробітних плат, пенсійних виплат, а також грошових переказів із-за кордону. Також вагому підтримку економіці надаватимуть інвестиції в основний капітал, що продовжать зростати високими темпами.
В контексті прогнозів НБУ, необхідно привести оцінку Світового банку щодо зростання доходів домогосподарств. Аналітики Світового банку зазначають, що до завершення ключових структурних реформ Україні варто зупинити стрімке зростання мінімальної заробітної плати. Експерти Світового банку наголошують, що у 2017 році мінімальну зарплатню збільшено у двічі, а торік вона зросла ще на 30%. На тлі подвійного зростання деякі категорії працівників отримали додаткові секторальні надбавки. У результаті, витрати на заробітну плату в державному секторі зросли з 9,6% від обсягу ВВП у 2016 році до 11% — у 2018 році. За твердженням експертів Світового банку, у порівнянні з іншими європейськими країнами, це занадто багато. У середньому по ЄС частка державних видатків на оплату праці - 10,2% ВВП, а серед європейських країн — сусідів України – 9,6%, наголошують експерти.
Гальмівними факторами для економічного зростання, на думку НБУ, є слабка економічна активність у світі, а також скорочення з 2020 року обсягів транзиту природного газу до Європи внаслідок будівництва обхідних газопроводів.
Нагадаємо, Міжнародний валютний фонд оприлюднив новий прогноз підвищення глобального ВВП у 2019-20 роках. Він песимістичніший за прогноз Фонду, складений у квітні. У МВФ очікують зростання світового ВВП у 2019 році на 3,2%, в 2020 році – на 3,5%, і це на 0,1% менше квітневих прогнозів фонду.
Програма співпраці з МВФ
НБУ очікує на нову програму співпраці з МВФ вже до кінця 2019 року в результаті чого Україна отримає $2 млрд у четвертому кварталі поточного року. Згідно з прогнозами НБУ, очікується, що Україна отримає ще по $2 млрд упродовж двох наступних років.
Нагадаємо, аналітики Raiffeisen Bank International також прогнозують, що Україна зможе домовитись із Міжнародним валютним фондом (МВФ) про нову програму співпраці на $6-8 мільярдів. Очікується, що договір укладуть до кінця 2019 року за умов виконання попередніх умов та проведення ключових реформ в трьох сферах, зокрема: створити умови, які б підтримували розвиток приватного сектора шляхом коригування ролі держави; розв’язання проблеми надлишку заборгованості за допомогою посилення правової бази, покращення фінансової системи та зміцнення фінансового стану держави; зміцнення українських ринків шляхом зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та збільшення стимулів для акумулювання заощаджень і людського капіталу. За цих умов, Україна зможе укласти нову програму з МВФ і здійснити необхідні виплати за зовнішнім боргом у 2020 і 2021 роках. Та окрім уже традиційних умов реформування, які ставить організація для отримання траншів, на весні було перераховано наступні: Україні необхідно повернути статтю про незаконне збагачення та провести судову реформу. Але, слід пам’ятати, що питання запуску ринку землі, приватизації держмайна та подолання корупції завжди були надзвичайно проблемними в нашій країні.
Формування офіційних резервів
Співпраця з МВФ дозволить не лише нарощувати міжнародні резерви, але й сприятиме підтримці інтересу інвесторів та дозволить співпрацювати з іншими офіційними партнерами.
Це дозволить Україні отримувати фінансування, покращувати умови доступу до міжнародних ринків капіталу, а також підтримувати інтерес інвесторів до українських активів. Відповідні боргові залучення дадуть змогу уряду профінансувати значні виплати за зовнішнім державним боргом. Також це дозволить приватному сектору залучати іноземні інвестиції
У результаті, обсяг міжнародних резервів зросте до 23 млрд дол. США у 2021 році, зазначають в НБУ.
Нагадаємо, у червні офіційні резерви зросли на 6,4% завдяки насамперед розміщенню Урядом єврооблігацій і купівлі Національним банком валюти на міжбанківському ринку. Станом на 01 липня 2019 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 20 638,9 млн дол. США (в еквіваленті).
Ключові ризики
Головним внутрішнім ризиком є посилення загроз для макрофінансової стабільності. На думку НБУ, ризики полягають у можливій затримці проведення ключових реформ або кроки з нівелювання попередніх досягнень, зокрема через судові та законодавчі рішення.
Відповідні ризики можуть посилити вразливість економіки та стати на заваді продовженню співпраці з МВФ.
Також актуальними залишаються такі ризики:
- припинення транзиту газу з Росії територією України з початку 2020 року;
- посилення торговельних війн та наростання геополітичних конфліктів;
- ескалація військового конфлікту та нові торговельні обмеження з боку Росії.
Це може погіршити курсові й інфляційні очікування та ускладнити доступ до міжнародних ринків капіталу в умовах високого боргового навантаження в наступні роки.
З огляду на оновлений макроекономічний прогноз та баланс ризиків для нього Правління Національного банку ухвалило рішення про зниження облікової ставки до 17,0%.