Про розвиток стартап-екосистеми в Україні та її стан під час війни, трендові tech-галузі, а також дієві поради та лайфхаки для молодих стартапів - в інтерв’ю UA.NEWS розповіла Катерина Гречко, CEO Techosystem. Techosystem - відкрита спільнота гравців технологічної екосистеми України, метою якої є об’єднання учасників ринку для створення більш сприятливих умов ведення бізнесу в Україні, підтримка активних tech компаній та стартапів, посилення співпраці між ринком та державою, просування екосистеми як інвестиційного напрямку у світі, а також підтримка інновацій, спрямованих на відбудову та відновлення України.
Катерина Гречко: Techosystem - це перше відкрите об’єднання гравців української технологічної екосистеми із фокусом на продуктові компанії. Ключова відмінність у тому, що раніше всі об’єднання створювалися навколо аутсорс компаній, і Україна позиціонувала себе як потужного надавача ІТ-послуг.
До офіційного заснування Techosystem наша команда працювала над платформою Ukrainian Tech Ecosystem Overview. У межах цього проєкту зібрано інформацію про всю технологічну екосистему України: продуктові компанії по вертикалях, сервісні компанії, інкубатори, акселератори та інвесторів. Ця платформа була запущена за підтримки Мінцифри наприкінці 2020 року і є одним з проектів нашої організації, який ми продовжуємо регулярно оновлювати.
Після її запуску органічно розвивався попит на об’єднання ключових стейкхолдерів навколо розвитку та підтримки українського технологічного продукту Тож тож і виникла ідея створити Techosystem - яка з квітня 2023 року втілилась в життя.
Як змінилась екосистема українських стартапів до і після початку війни? Які сфери найактивніше розвиваються?
Катерина Гречко: Кількісно ми бачимо певні зміни. Якщо дивитись у розрізі продуктових, сервісних компаній та інвесторів, то ми бачимо, що продуктових компаній стало на сотню менше. Тоді як сервісних побільшало. Кількість інвесторів водночас знизилась (було 60+, а стало 51).
Що стосується сфер та вертикалей, то дуже активно розвивається DefenseTech, розвиток якого з боку держави активно підтримує Brave1. Окремо варто згадати про складову цього напрямку - cybersecurity, експертиза українців в якому є надзвичайно високою, а тепер і унікальною з врахуванням роботи нашої IT-Армії.
Також стратегічно важливими для України нині є стратегічні вертикалі: Agritech, Energytech, Edutech, Healthtech. Бачимо і розвиток з використанням технологій AI та нові проекти в блокчейн та Web3.
Наша організація досліджуватиме технологічну екосистему з фокусом на продуктові компанії та стратегічні вертикалі, щоб надавати ринку актуальну інформацію. Наразі вже стартували декілька проєктів, тому запрошуємо вузькопрофільних експертів долучатись до робочих груп.
Можете поділитись якимись інсайдами щодо ваших досліджень?
Катерина Гречко: У нас заплановано дослідження, у яких ми проаналізуємо питання підприємництва та інновацій для відновлення України разом із Polish-Ukrainian Startup Bridge. Результати будуть оприлюднені до кінця жовтня.
Із Львівським ІТ-кластером скоро стартує дослідження щодо сервісних та продуктових компаній.
Цьогоріч European Innovation Council надала 20 мільйонів євро на підтримку інноваційної спільноти України. У рамках цього проєкту заплановано розвиток технологій та видачу грантів для deep tech-стартапів на суму від 20 до 60 тисяч доларів.
Ми вбачаємо основу для розвитку технологій, підприємництва та інновацій в якісних даних та аналітиці. Одним з інструментів для цього є саме розвиток платформи Ukrainian Tech Ecosystem Overview та досліджень. Будемо фокусуватись на тому, якою є ситуація у сфері deeptech в Україні, що спонукає підприємців стати підприємцями, що саме впливає на підприємницький дух.
Багато українців в умовах війни бояться відкривати власну справу, а інвестори утримуються від інвестицій. Чи допоможуть у залученні інвестицій та розвитку підприємництва інструменти страхування ризиків?
Катерина Гречко: Це залежить від того, про які інструменти страхування ризиків і про які інвестиції ми говоримо. Для цього Україна активно співпрацює, зокрема, із агенцією Світового банку MIGA та Американською корпорацією з фінансування міжнародного розвитку (DFC). Наприклад, розвитком цих векторів працюють Мінекономіки та UkraineInvest.
У розрізі стартапів дещо інша ситуація.
Сьогодні в Україні є багато показових кейсів, які навіть під час війни зуміли залучати кошти. Це наприклад, Finmap, Workee та деякі інші. Є стартапи, які демонструють різні підходи, як юридичні, так і фінансові, щоб диверсифікувати ризики в плані інструментарію та розподілу ресурсів.
Які існують тренди по стартапам у світі? З 2022 року значно знизились інвестиції у фінтех, у ІТ-галузь… Які сфери лишились на плаву?
Катерина Гречко: Якщо ми проаналізуємо ситуацію у США і провідних економіках, то видно, що зараз є глобальна тенденція до рецесії. У Сполучених Штатах, однак, цього літа рецесія зупинилась і це був дуже важливий знак.
Не можна не згадати про штучний інтелект як тренд. Ця технологія пронизує усі галузі. Зараз багато хто переходить на ШІ, використовує блокчейн, токенізацію - створює власні екосистеми, які можна застосувати до різних видів бізнесу.
Водночас є глобальне розуміння того, що слід думати і про такі речі, як food security. Відтак однією з тенденцій є розвиток напрямку agrifoodtech, серед завдань якого - розробки для використання дронів у сільському господарстві. Окремої актуальності набуває розвиток технологій у сфері логістики, адже війна в Україні призвела до проблем зокрема із мультимодальним перевезенням вантажів і зерна.
А що ви думаєте про сферу biotech, яка стане актуальною, враховуючи наслідки війни? Чи розвиватиметься вона в Україні або ж ми будемо змушені користуватись іноземними технологіями?
Катерина Гречко: Шанс на стрімкий розвиток biotech в Україні, безумовно є. Це частина deeptech, а ці проекти зараз непогано зростають і фінансуються.
Як приклад наведу стартап Esper Bionics, який займається саме протезуванням. Його класифікація - Soonicorn, тобто за прогнозами, його капіталізація в найближчі 2 роки сягне мільярд доларів. В Україні також є центр Superhumans, який допомагає нашим ветеранам з активним використанням українських розробок.
Ми намагаємось робити усе, щоб інтелектуальна власність та українські технології розвивались і масштабувались саме в Україні. Це прагнення отримує підтримку наших партнерів. Складна ситуація в Україні спонукає наших громадян бути більш креативними.
Які б поради ви дали засновникам стартапів-початківцям? Чи є рецепт гарантованого залучення інвестицій?
Катерина Гречко: Є такий вислів: “Якщо хочеш отримати те, чого ніколи не отримував, то маєш діяти так, як раніше не діяв”.
Насамперед, важливий нетворкінг з людьми, які пройшли подібний шлях чи працюють у вертикалі, яка вам цікава. Для цього в Україні вже є класні екосистемні хаби, наприклад LIFT99 або UNIT.City, на базі яких періодично організовуються різноманітні екосистемні мітапи. Є наша організації на кшталт нашої Technosystem, до якої можна звернутись і отримати консультацію з ментором.
Також дуже важливе критичне мислення, повний і кваліфікований збір інформації та розуміння, чи є потенціал у вашого продукту і наскільки він є конкуретноспроможним. Потрібно проаналізувати, для чого створюєте продукт – чи ви це робите з ідеологічної точки зору або ж задля монетизації.
Велика кількість стартапів потребують допомоги у оформленні пітчдеків та презентаційних навичках, особливо англійською мовою. З такими викликами допомагають ментори. Адже це дуже важливо – грамотно описати свій проект, скласти фінмодель, подати себе, продати свій продукт.
Рекомендую будувати відносини з людьми, відвідувати профільні заходи, на яких можна показати свій проєкт інвестору, зробити elevator pitch і часто отримати фідбек.
