Січень 2026 року Україна зустрічає без фінансових землетрусів: курс долара обіцяє бути спокійним. Попри четвертий рік війни фінансова система, всупереч попереднім очікуванням, виявилася міцнішою. Прогнози про «долар за 45 гривень» не здійснилися. У банках валюту можна знайти в межах 41,8-42,5 грн, і жодних різких стрибків не передбачається.
Про курс валют, стабільність гривні та неочікувано оптимістичну валютну реальність журналістам UA.News розповіли експерти: віцепрезидент «Українського міжнародного інституту відновлення», експерт ГС «Економічний дискусійний клуб» Ігор Гарбарук та виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Курсова стійкість проти бюджетного песимізму
За словами Ігоря Гарбарука, станом на сьогодні середній курс купівлі долара тримається на позначці 41,8 грн, а продажу – 42,5 грн.
«Ми бачимо, що консенсус-прогнози на завершення минулого року, які передбачали 45,35 грн за долар, просто не спрацювали. Це ставить під серйозний сумнів курсові очікування уряду, закладені в бюджет на 2026 рік. Складається враження, що чиновники вирішили максимально перестрахуватися, закладаючи значно гірший сценарій, ніж він є насправді. Але така «обережність» має зворотний бік і є досить небезпечною для державної казни», — пояснює економіст.
Експерт наголошує на парадоксі: чим слабша гривня, тим більше номінальних надходжень отримує бюджет від митниці та експортерів. Відповідно, при усвідомлено завищеному плановому курсі закладається ризик невиконання бюджету. Якщо фактична гривня буде міцнішою за бюджетну, восени 2026 року держава може зіткнутися з черговими «дірками» у фінансуванні.
Інфляція: вартість управлінських помилок
Ще одна гостра тема — зростання цін. Хоча річний показник інфляції у 9,3% виглядає помірним, він безпосередньо б’є по кишенях громадян. Найбільше зростання демонструє споживчий ринок: продукти харчування та напої подорожчали на 0,8% лише за останній місяць, а окремі категорії, як-от яйця, злетіли в ціні на понад 12%.
«Потрібно розуміти, що інфляція — це не просто цифри у звітах Держстату. Це вартість помилок на стратегічному рівні управління державою, за які зрештою платять звичайні люди. Ми є частиною глобальної економіки, тому будь-які потрясіння за кордоном або різкі дії іноземних політиків миттєво відгукуються у нас. Проте я хочу заспокоїти: явних передумов для гіперінфляції, якою часто лякають українців, на сьогодні немає», – зазначив експерт.
За словами експерта, головним «рятувальним колом» для України залишається допомога європейських партнерів. Виділені 90 млрд євро забезпечують стабільність на найближчі два роки, роблячи інфляційні процеси прогнозованими та передбачуваними.
Зовнішня допомога та власна економіка
Попри стабілізацію ситуації міжнародними грантами та кредитами, Ігор Гарбарук закликає не розслаблятися. На його думку, підтримка партнерів не може бути вічною, і країна має змінити підхід до внутрішньої політики.
«Ми не можемо постійно розраховувати, що дефіцит нашого бюджету будуть покривати іноземці. Нам критично важливо розвивати власний бізнес та створювати програми підтримки національного виробника. Тільки від успішної роботи уряду з бізнесом залежить, чи зможемо ми самостійно утримувати оборонний комплекс та фінансувати соціальні програми, чи знову будемо змушені позичати під незрозумілі умови. Апокаліпсису на найближчі два роки я не передбачаю, але все інше – у наших руках і залежить від того, як і коли завершиться ця війна», – резюмував економіст.
Маємо все, що треба для стабільності
У січні 2026-го курс долара в Україні не відзначатиметься різкими змінами. НБУ контролюватиме ситуацію на валютному ринку, тому невдовзі побачимо невеликий відкат курсу валют назад, – прогнозує економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
«Традиційно перед Новим роком людям здійснюють значні виплати: це і так звані «тринадцяті зарплати», і премії, і різноманітні бонуси. Як наслідок, у січні ми завжди спостерігаємо різке зростання попиту на валюту з боку приватних осіб. Це створює певні підстави для невеликого просідання курсу гривні. Проте Національний банк повністю контролює ситуацію, тому згодом ми навіть побачимо невеликий відкат курсу назад.
Отже, у січні можлива незначна девальвація гривні, але в цьому немає нічого критичного. Лякатися чи панікувати точно не варто – для цього немає жодних підстав. Україна отримала від європейських партнерів 90 мільярдів євро на два роки – цих коштів достатньо, щоб повністю закрити наші потреби у фінансуванні. Все, що нам необхідно для стабільності, у нас є, тому жодних гострих питань не виникає».
У якій валюті робити заощадження
«На мій погляд, зараз найвигідніше вкладати кошти в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Це надійно і, що важливо, ви отримаєте дохід без оподаткування, який щонайменше покриє рівень інфляції в країні.
Щодо бізнесу та можливих валютних ризиків: бізнес сьогодні постійно виявляє попит на валюту, адже країна завозить багато імпортних товарів. Проте підприємці у будь-якому випадку перекладають курсові витрати на плечі кінцевого споживача. Тому в нинішній ситуації для бізнесу якихось принципових чи загрозливих змін не передбачається. Все стабільно та спокійно», – запевнив Олег Пендзин.
Тож попри святкові коливання цін і курсу паніка буде зайвою: держава має достатньо ресурсів, щоб забезпечити стабільність як для великого бізнесу, так і для пересічних громадян, яким радять відмовитися від емоційних покупок валюти на користь надійних інструментів, як-от державні облігації.
