В умовах війни та економічної нестабільності розвиток страхового ринку в Україні стає важливим фактором економічної безпеки країни. Страхова галузь зазнала значних змін під впливом глобальних та внутрішніх викликів.
Віктор Берлін є президентом Ліги страхових організацій України, головою координаційної ради Федерації страхових об’єднань України та кандидатом економічних наук. Він активно впроваджує інновації та розробляє стратегії для розвитку ринку, зокрема в питаннях страхування воєнних ризиків і доступності медичних послуг.
UA.NEWS поспілкувались з Віктором Берліном. Про зміни, що відбулися на страховому ринку, вплив війни на страхову галузь, проблеми страхування та перспективи галузі далі в матеріалі.
Зміни у страховому секторі України за останні роки, вплив війни на страхову галузь, та рішення, які довелося приймати в кризових умовах
За останні роки ринок страхування України зазнав дуже серйозних позитивних змін, у фокусі яких - споживач. Страховики не лише вистояли, але й трансформували свою діяльність, відповідно до законодавчих новацій. Зупинюсь лише на основних з них.
З 1 січня 2024 року зі вступом у дію законів «Про фінансові послуги та фінансові компанії» і «Про страхування», зокрема, запроваджено класи страхування, спрощено процес ліцензування; сформовані вимоги щодо розкриття інформації до укладення договору; запроваджено ризик-орієнтований підхід до здійснення нагляду та водночас розширено перелік об’єктів нагляду за рахунок власників істотної участі, афілійованих та споріднених осіб; визначені вимоги до платоспроможності, щодо прийнятних активів, формування технічних резервів; вимоги до системи управління, прозорості діяльності, авторизації актуаріїв, реєстрації брокерів, провадження посередницької діяльності, обліку договорів та захисту інформації.
Відверто скажу, для усіх страховиків це був надскладний період, не всі його пройшли. За час широкомасштабного вторгнення кількість страхових компаній зменшилась майже втричі: з 156 (143 non-life і 13 life) у 2022 році, до 62 (52 non-life і 10 life), станом на 1 липня 2025 року.
Втім, серед основних результатів – прозорий і фінансово стабільний страховий ринок: за період з 2022 по 2024 рік усі страхові компанії разом відшкодували клієнтам 50,8 млрд грн.
Приведення нормативної бази ринку страхування до стандартів ЄС
Активний процес імплементації стандартів ЄС почався ще у 2020 році, коли Національний банк України став його регулятором. Серед завдань, які поставив НБУ – зміна базового законодавства, яке мало бути узгодженим з принципами страхового нагляду Міжнародної асоціації органів страхового нагляду (IAIS) та директивами ЄС, зокрема Solvency II. Саме тому відбулися законодавчі зміни, про які я говорив вище.
Крім того, важливою складовою приведення вітчизняного законодавства до норм ЄС є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який набув чинності 1 січня 2025 року. Ще триває процес впровадження нових вимог до платоспроможності і технічних резервів страховиків відповідно до директиви ЄС, у частині Solvency IІ.
Про законопроєкт №12372 щодо воєнних ризиків, в якому бізнес-асоціації пропонують скасувати обов’язкове страхування вантажів і заставного майна та підтримати добровільне страхування з державною підтримкою
Я бачив ці пропозиції, але питання значно ширше. За умови відсутності підтримки міжнародних перестраховиків створити систему страхування воєнних ризиків – завдання із розряду надскладних, для них – це бізнес, і зрозуміло, що в умовах активних бойових дій такі компанії не зацікавлені перестраховувати ризики з України.
На базі Ліги страхових організацій України ми неодноразово обговорювали це питання разом із страховиками, що вже накопичили кейси із страхування воєнних ризиків та мають досвід виплат. Наразі ми продовжуємо опрацювання питання створення системи воєнних ризиків у відповідних робочих групах разом з колегами з Національного банку України, Міністерства економіки, Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, із залученням міжнародних партнерів.
Необхідно з’ясувати під які ризики і на яких умовах перестраховики-нерезиденти готові запропонувати свою ємність Україні, та на базі цього вирішувати, що саме може забезпечити у вирішенні даного питання держава. Важливий момент для залучення міжнародних рейтингових перестраховиків -забезпечення чітких і прозорих законодавчих норм, що не суперечать усталеним міжнародним стандартам, які будуть прийнятними і зрозумілими для міжнародного ринку перестрахування.
Проблема страхування воєнних ризиків для іноземного бізнесу в Україні
І іноземний, і український бізнес потребують захисту, тому що саме підприємці тримають економіку країни. З огляду на це питання створення ефективної системи страхування воєнних ризиків – комплексне.
Щодо наявного страхування воєнних ризиків, так, страхові компанії України як приватний бізнес спочатку власними силами, а пізніше і з урахуванням доступного перестрахового покриття, страхують воєнні ризики у певних лімітах: так наразі доступне страхування житлової та комерційної нерухомості, транспорту, здоров’я. Втім, ємність страховиків, що здійснюють свою діяльність в Україні, недостатня для покриття ризиків, які спричиняє війна. Це дуже складне питання.
Автострахування, медичне страхування та доступність медичних послуг
Наразі частка транспортного страхування у національному страховому портфелі становить близько 57%, це дуже багато. Я постійно говорю, що ми маємо диверсифікувати портфель і активніше розвивати інші лінії бізнесу, окрім транспортного страхування. Справа в тім, що, по-перше, історично в Україні невисока культура страхування взагалі, переважно це спадок радянського менталітету. По-друге, велика частка автострахування сформувалась переважно через обов’язковий поліс страхування – Автоцивілку. По-третє, такий перекіс у бік автострахування спричинений війною, наприклад, у 2021 році частка міжнародного полісу автострахування «Зелена картка» у загальному страховому портфелі становила 3,6%, а у першому півріччі 2022 р. її обсяг зріс на 76%, порівняно з першим півріччям 2021 року і таким чином частка «Зеленої картки» зросла до 44% від обсягу автострахування в Україні.
Щодо медичного страхування. Так, чимало компаній включають медичне страхування у соціальний пакет для своїх співробітників. Але, на мій погляд, цей напрямок має дуже великий потенціал, ринок очікує ухвалення Закону України про запровадження обов’язкового медичного страхування. Це рішення суттєво вплине на якість медичних послуг і дозволить покращити доступ до них саме для населення, при цьому фінансове навантаження на родину зменшиться.
Перспективи для інновацій у сфері страхування
Стрімкий розвиток інформаційних технологій напряму впливає на усі процеси страхування. Ми всі рухаємось у напрямку поліпшення взаємодії між страховиком і клієнтом. Йдеться як про автоматизацію внутрішніх бізнес-процесів, так і удосконалення IT-рішень для споживачів. Клієнт хоче дистанційно натиснути на кнопку і отримати у максимально короткий час страхове відшкодування. Страховики йдуть у фарватері споживачів, намагаючись максимально задовольнити їхні поточні потреби, відтак зростаючий попит посилюватиме конкуренцію і саме клієнтський сервіс поліпшуватиметься у першу чергу.
ШІ для покращення страхових послуг
Думаю, що застосування штучного інтелекту значно пришвидшить рутинні процеси, що дозволить зекономити час страховика, але живе спілкування – важливе. Пов’язано це з тим, що все ж таки страхування – це складна фінансова послуга і фахова консультація, на мій погляд, на даному етапі часу – необхідність.
Наостанок хотів би акцентувати увагу, що страховий ринок України лише на старті свого розвитку. Потенціал галузі – величезний.
Страхування бере на себе ризики бізнесу, інвесторів, домогосподарств – все те, без чого країна не може зростати впевнено і безпечно. Саме тому розвиток страхового ринку сьогодні – це не просто справа страховиків, а інвестиція в економіку України, в її стійкість, у добробут людей і безпечне відновлення держави після війни.
