Вікторія Чекурда, власниця Elite Party Dubai: Про особливості івент-бізнесу в ОАЕ, ділову хватку українців та «панічні атаки» через місцевих підрядників

Марія Гелюх 18 Травня 2023 08:55

Через війну багато українських компаній були змушені шукати своє місце під сонцем за кордоном. Як правильно виходити на ринок організації свят і заходів у Дубаї, що потрібно врахувати та з ким варто мати ділові відносини, про усю специфіку співпраці з місцевими компаніями та сприйняття бренду України на ринку ОАЕ в інтерв’ю UA.NEWS розповідає власниця івент-компанії Elite Party Dubai Вікторія Чекурда.

У вас є бізнес в Дубаї. Це бізнеси, які продовжують один одного, чи це окремі справи?

Вікторія Чекурда: В цілому, у мене була івент-компанія в Україні. Війна дала нові умови існування, я почала думати про те, як далі розвивати свій бізнес, куди переїжджати, тому що тематика свят в Україні не є дуже актуальною зараз в будь-якому форматі, навіть «душевному».

Вікторія Чекурда,
власниця Elite Party Dubai

Дуже багато знайомих переїхали в Емірати. Саме друзі запропонували переїжджати туди, адже там немає такого сервісу, до якого ми звикли. У грудні я переїхала в Дубаї, перевезла сюди свою команду.

Перші три місяці були пеклом, тому що це абсолютно нові умови, абсолютно все з нуля, було дуже складно. Зараз теж складно, але вже є мінімальне розуміння, контакти, навики.

Як не дивно, в Дубаї публіка не настільки балувана в плані ідей, креативу, масштабу, концептуальних свят. Тому наразі у нас тут є івент-компанія, яка займається дитячими та дорослими святами, влаштовуємо побачення – тобто, підлаштовуємося під вимоги ринку.

Зараз започатковуємо вже другу компанію, яка буде повʼязана із флористикою, тому що кожне свято супроводжується живими квітами, композиціями. Ми бачимо, що і тут сервіс просідає, ціни дуже високі, а якості немає.

Бюджети дуже високі, а рівень надання послуг дуже низький. Наші майбутні конкуренти не мають бачення правильного формування логістики, таймінгу.

Тут точно є, куди розвиватися і в чому показувати українські таланти. Це дійсно радує. Коли запитують звідки ми, то з гордістю говоримо, що ми з України. Ми з радістю і гордістю слухаємо компліменти про те, що «як добре, що ми вас знайшли, ви нам відкриваєте новий світ».

Ви орієнтуєтеся на місцеву аудиторію, на українськомовну та російськомовну? Хто чекає на ваші послуги, для кого ви працюєте?

Вікторія Чекурда: Звичайно, наразі тут дуже багато українців, людей з Казахстану та інших країн. Тому легше через сарафанне радіо надавати послуги нашим землякам, але так довго на ринку не протримаєшся, тому ми хотіли б орієнтуватися на локальну цільову аудиторію. Знову ж таки, тут є нюанс, тому що вони (локальна аудиторія) не звикла до таких свят.

Наприклад, що стосується дитячого свята, у них є традиція – вони ведуть дітей у якийсь стандартний розважальний центр, перебувають там годину-півтори, потім ідуть в party hall, тобто зал для святкування, там вони поїли, розрізали тортик і пішли.

Формат програми, анімації, концептуальності – для них це нове, вони не розуміють цього. Так само це стосується і дорослих свят.

Це має бути гарний стіл, вишукана флористика, золото, камінчики від Swarovski і ось все це. Для них це також нове, влаштувати програму із ведучими, концепцією.

На концепцію їх ще потрібно вмовити, бо це вихід за рамки комфорту.

Тут дуже багато нюансів, до яких ми не звикли в Україні, зовсім інші тематики, побажання. Наприклад, що стосується дитячих свят, то ми зіштовхнулися з проблемою, що в них немає взагалі поняття дитячої анімації, максимально, це маска, ростові фігури, які ще повинні співати, танцювати. Коли ти говориш про аніматорів, вони навіть не розуміють що це.

Мені дуже приємно, що місцеві люди нам часто роблять репости, сторіси і пишуть: «як добре, що ми знайшли таку українську компанію».

Тому що раніше на ринку тут були, наприклад, багато іноземних компаній, які йшли по стандарту «що захотів клієнт». Вони просто дорого надавали невеличку низку послуг, а ми все-таки намагаємося показувати, що свято – це по-іншому, це емоція, це спогади на все життя. Тому дуже приємно, що Україна показує клас на цих теренах.

З точки зору ведення бізнесу, де працювати комфортніше в Україні чи Еміратах? Чому можна навчитися і тут, і там?

Вікторія Чекурда: Однозначно, рідні стіни гріють, кращого місця, ніж в Україні, немає. Дуже сумуємо за Україною всією командою і хочемо назад. Але, якщо ми говоримо про потенціал ринку, то звичайно, якщо порівнювати кращі часи в Україні і тут, хоч ми тільки на старті, починаємо і ніхто про нас не знає, це абсолютно різні світи, однозначно. Тут потенціал ринку та український зовсім різні.

З приводу складності роботи - однозначно тут просто в рази, в десятки разів складніше. По-перше, ми чужі. Багато хто все ще хоче працювати виключно із локальними агентствами. Друге – кожен свій крок, вхід, парковку треба задокументувати, хоч тут і низькі податки.

Якщо в артиста, наприклад, немає ID, чи в тебе немає ліцензії компанії, то ти не можеш пронести квіточку на стіл. Все дуже завчасно погоджується, будь-який декор, вʼїзд машини. Коли ти приходиш на локацію, все ніби погоджено документально, йде перевірка всіх і кожного. Тому ти зіштовхуєшся із новими реаліями.

Сподіваємося, що з вересня вже все буде на новому рівні – зможемо відмовлятися від маленьких замовлень, брати більш цікаві, концептуальні варіанти.

Також тут дуже складно працювати із локаціями, тому що, якщо в Україні будь-яка локація зацікавлена у співпраці, партнерських відносинах, то тут такого немає. Вони не настільки зацікавлені, бо мають кругообіг клієнтів, а будь-яка вечірка, яка є тематичною і з додатковим декором, їм навпаки заважає.

Є якісь українські фішки, якими ви користуєтеся в ОАЕ і якими там цікавляться?

Вікторія Чекурда: Дуже приємно, що українці обирають саме нас, і ми з більшою віддачею працюємо для них. Це завжди якісь бонуси, знижки.

Круто, коли в нас є якісь маленькі клієнти з України. Нещодавно був цікавий, небанальний день народження. Дівчинка святкувала в шахматному стилі. Торт, звісно, теж був тематичним. І її окремим побажанням було, щоб на цьому торті стояв прапор України.

Наприклад, коли ми готувалися до Пасхи і святкували її, ми завжди декорували мафіни з родзинками жовто-блакитним декором і розповідали, що горді бути українцями.

Також, наприклад, коли ми робили останній майстер-клас із писанкарства, то надавали перевагу жовтим та блакитним кольорам. Хтось не звертав увагу, а хтось розпитував і ми пояснювали, чому обрали саме їх.

Взагалі Дубаї вважається містом миру, тобто тут ніхто не обговорює ситуацію з війною. Тут всі за мир, щоб у нас все було добре.

Коли питають, чи ми з росії, то чітко відповідаємо, що ні.

Бренд України сприймається позитивно? Коли ви пропонуєте щось аудиторії, на цьому етапі українське походження має якесь значення?

Вікторія Чекурда: Наше походження в Еміратах не дає жодних привілеїв. Тут сприймається якість, чіткість та ідеї, і те, що ти маєш працювати, працювати і ще раз працювати. Я не знаю іншої поради, як вести бізнес у Дубаї.

Знаю, що тут люди діляться на дві категорії: які живуть і які виживають. Дубаї – це, можна сказати, яма – золота, красива, бездонна – де можна прогасити дуже великі суми. Є чимало активних розваг, куди сходити, що побачити, і все дорого.

В нас спрацьовує те, що ми працюємо дуже багато. Я користуюся правилом – якщо ти хочеш щось отримувати, то, обовʼязково, подаруй.

У нас було чимало свят, які йшли в мінус або нуль, тому що я давала клієнтам набагато більше, ніж вони замовляли. Я розуміла, що перші півроку я однозначно працюю на потенціал розвитку компанії, на майбутню співпрацю, бо мені цікаві певні торгові центри, локації.

Тому ми працюємо, самі пропонуємо свої послуги і ми дуже щасливі від того, що клієнт ніколи не говорить: «Боже, для чого я з вами зробив свято». Реально, ми даємо якісні послуги, і я вважаю, що це найкраща реклама для майбутньої співпраці, майбутніх клієнтів.

Чи є попит саме на щось українське серед локальної аудиторії? Поки тих фішок, які можна просувати як саме українські, немає? І що б ви порадили бізнесменам, які мають амбіції закордоном? На що в першу чергу варто звернути увагу?

Вікторія Чекурда: Мені б дуже хотілося відповісти, що Україна – це тренд, а локали хочуть щось зробити в українському форматі. На жаль, цього немає.

Але те, що, наприклад, стосується їжі, це однозначно користується попитом. Дуже багато людей приходять і їдять саме українські страви. Також відкрилися українські ресторани, і більші, і менші.

Щодо специфіки ринку. Напевно, найголовніше – це те, що так багато працювати, як в Дубаї, не можна порівняти із жодною іншою країною. У мене є знайомі, друзі, які почали бізнеси в Європі, Америці. Там все абсолютно у спокійнішому форматі. Тут, дійсно, віддача має бути дуже велика, тому що, як кажуть, «Дубаї не сплять».

Тебе можуть набрати півпершої ночі і запитати: «Чи ви можете організувати нам побачення в пустелі з феєрверками, салютами, кейтерингом, декором?». Звісно, погоджуєшся. Відповідають, що вже завтра о четвертій будуть. Тобто, тут все дуже швидко.

А особливо, враховуючи, що тут дуже багато туристів, яким, наприклад, можуть захотіти на завтра пропозицію руки і серця і це все треба організувати за пару годин. Або це може бути доставка букету протягом 30 хвилин.

Ще одна дуже специфічна риса ринку – тут за великим рахунком немає з ким співпрацювати. Йдеться про декор, кульки, кондитерку, будь-що. В Україні я розуміла, що в мене є надійні підрядники. Я могла без проблем створити концепцію свята, все по деталях розкласти, і я знала, що по декору забираю в одних, по кульках в інших і так далі по плану. Тут це так не працює.

Ми тут багато чого навчилися робити самостійно. Я вважаю, що це якийсь український феномен в Дубаї.

Нещодавно була смішна ситуація, коли мою команду попросили поговорити з власником. Я прийшла на зустріч і мені кажуть, що хочуть співпрацювати лише з нами, говорять: «Наш бос казав, що хоче працювати тільки з цією російською компанією». Я кажу, що ми українська компанія. Але мені кажуть, що хочуть поговорити саме з власником. Відповідаю, що це я. А в мене запитують: «А ви що, не декоратор? Не координатор? Так ви ж прибирали». Кажу, інколи і декоратор, і координатор, і прибиральниця. Мало того, інколи нам не вистачає англомовних аніматорів, а я володію англійською мовою, то я ще й аніматор.

У мене в Іспанії знайомі зробили бізнес, кажуть, що спокійно працюють. А тут ти впрягся і біжиш, як кінь, працюєш 24/7, нічого не цураєшся. Десь там прибрати, десь бути координатором, десь бути власником – бути функціональним.

Навіть, коли я зараз беру людей в команду, то пояснюю, що тут не так, як в Україні, тут необхідна багатофункціональність. Враховуючи той факт, що нема з ким працювати, ми повинні самостійно закривати дуже багато питань.

Я вважаю, що той, хто приїжджає з «короною» і каже, що у нього «бізнес в Дубаї», має не зовсім бізнес.

Зафіксуємо думку: варто думати про те, що, якщо ти заходиш на ринок, то, чим швидше ти вибудуєш ланку повного циклу, тим краще. Правильно?

Вікторія Чекурда: Однозначно. Є такий ще момент. Є компанії, які приїхали з України. Але в них ціни набагато вищі, ніж в тих самих локальних пакистанців, філіппінців. Тобто, якщо ти від них залежиш, то ти не можеш давати клієнту ринкову ціну.

А якщо ти працюєш з місцевими – в тебе маленька панічна атака перед кожним заходом із думкою, чи приїде, чи не приїде, чи візьме трубку. Тому однозначно краще мати свою команду, де ти розумієш, що всі відповідальні.

От ми зараз командою живемо всі разом, на одній віллі. Так набагато простіше, у нас в кожного своя зона відповідальності, кожного ранку у нас збори і ми розуміємо, хто що робить.

Ще одна унікальність локалів: вони дуже люблять багато спілкуватися. Відповідно, коли ти прийдеш на зустріч, із години хвилин 50 вони просто будуть розпитувати про тебе, про свою сімʼю, можуть прийти з дружиною, з мамою, татом, дітьми.

І це дійсно так. А коли ти з ними поговориш, вони вже сприйматимуть тебе як людину з якимись цінностями, яка сімейна, добра. І тоді вже можна говорити про бізнес.

Як ви видихаєте? Що для вас є гарно зроблена робота?

Вікторія Чекурда: Я ставлю, зазвичай, дуже високу планку, оскільки я перфекціоніст. Тому я рідко на 100% задоволена своєю роботою. Завжди знайду якусь дрібницю, яку я не врахувала. У мене є спеціальний блокнот, в який я записую, як наступного разу має лежати серветка і який там має бути бантик.

Тобто, я дуже великий перфекціоніст, але, коли я отримую фідбек клієнтів, коли вони говорять, що щасливі, бо нас знайшли, мені це приємно. Але навіть не це є піком задоволення від роботи.

Коли я отримую дзвінки від клієнтів, які кажуть, наприклад, «доброго дня, мені порадила вас Саміра», і коли я отримую дзвінки від клієнтів, яким я вже організовувала свята, саме це є для мене показником того, що я на правильному шляху, що я роблю класно.

Наприклад, завтра ми будемо на святі, де це вже четверта людина, яка йде ланцюжком від одного клієнта. Тобто, одному клієнту ми зробили, вона передала іншій мамі, а та ще дорослій дівчинці, якій ми зробили ювілей.

Для мене це є показником того, що я роблю якісно, роблю добре і не женуся за прайсом. От тоді я дійсно задоволена.