Зовнішня торгівля: як кон’юнктура сировинних ринків впливає на монетарну політику НБУ

Україна є малою відкритою економікою зі значною часткою сировинних товарів у зовнішній торгівлі. Тому кон’юнктура світових ринків має значний вплив на ВВП, обмінний курс та інфляцію в Україні, а отже, і на рішення з монетарної політики.

Про це повідомляють в Нацбанку. Для відображення кількісної оцінки впливу аналітики Нацбанку розраховують індекс сировинних умов торгівлі, який будується на основі найбільших груп експорту та імпорту України.

Водночас однакові зміни умов торгівлі можуть по-різному впливати на інфляцію залежно від природи шоку та сили прямих та непрямих ефектів. Відповідно, рекомендації щодо монетарної політики у цих випадках також відрізнятимуться.

Ми вирішили висвітлити взаємозв’язок кон’юнктури сировинних ринків з монетарними рішеннями Нацбанку.

Взаємозв’язок торгівлі з монетарною політикою

Зміни умов торгівлі за фіксованого обмінного курсу асиметричні для монетарної політики. Така асиметрія пов’язана із різною реакцією на шоки на валютному ринку. У випадку покращення умов торгівлі експортний виторг та обсяги виробництва зростають, що стимулює внутрішній попит.

Центробанк може стримувати ревальвацію інтервенціями з купівлі валюти достатньо довго. Проте внаслідок таких інтервенцій емітується національна валюта, що посилює інфляцію. Наприклад, у 2005–2008 роках бум на сировинних ринках призвів до зростання інфляції в Україні, що не компенсувалася ревальвацією, яка б спостерігалась за гнучкого курсу.

Водночас у випадку негативного шоку умов торгівлі, експортний виторг знижується. Для протидії девальваційному тиску центробанк може продавати валюту, але лише в межах наявних обсягів міжнародних резервів.

Після вичерпання або зниження резервів до критичних рівнів, фіксація курсу призводить до валютної кризи та значної девальвації. Зокрема, так відбулося в Україні наприкінці 2008 року (рис. 1).



Рисунок 1 – Індекс умов торгівлі (I.18 = 100) та обмінний курс

Джерело: НБУ.

Таким чином за режиму фіксованого обмінного курсу шоки умов торгівлі найчастіше проінфляційні.

Варто зазначити, за гнучкого обмінного курсу економіка має вбудований механізм балансування змін умов торгівлі. Але його дія різниться залежно від природи цінових шоків. Відповідь монетарної політики залежатиме від того, чи впливає ціна відповідного товару на інфляцію споживчих цін (ІСЦ) напряму. Наприклад, зміна ціни на пшеницю прямо впливає на ціни борошна та виробів із нього, а ціна газу – на тарифи житлово-комунальних послуг (ЖКП).

У разі відсутності прямого впливу на споживчі ціни головним каналом є зміна обмінного курсу та сукупного попиту. Так, наприклад у разі зростання цін на метали (рис. 2) міцніший курс зменшує імпортовану інфляцію.



Рисунок 2 – Функції відгуку основних макроекономічних змінних на 10% шок умов торгівлі внаслідок подорожчання зернових і соняшникової олії або металів

Джерело: НБУ.

Умови торгівлі у 2021 році стрімко покращилися (рис. 1) не лише внаслідок зростання цін на світових товарних ринках, а й зміни структури торгівлі сировинними товарами в останні роки. Вага експорту зростала, у тому числі завдяки підвищенню продуктивності в рослинництві, а вага імпорту зменшилася, зокрема завдяки поліпшенню енергоефективності.

Співвідношення експорту сировинних товарів до імпорту зросло з 1.2 у середньому за 2010 – 2014 роки до 2.2 у 2015 – 2021 років. Тому підвищення цін на сировинні товари у 2021 році зумовило стрімке поліпшення умов торгівлі для України. Це сприяло зміцненню обмінного курсу гривні та стримувало інфляцію.

Варто наголосити, що в умовах фіксованого курсу інфляція була б вищою, а монетарна політика мала б бути жорсткішою.

Прогноз торгівельних умов та змін монетарної політики

Динаміка агрегованого індексу умов торгівлі дозволяє оцінити вплив на економічну активність зовнішньої цінової кон’юнктури. Але для повного уявлення щодо ефекту на інфляцію та необхідної реакції монетарної політики потрібно аналізувати зміни окремих компонент індексу, їхні прямі та вторинні ефекти на інфляцію. Тому реакція монетарної політики різнитиметься залежно від зміни ціни окремих товарів та наявності прямого та вторинного впливу на інфляцію.

Упродовж 2022 року очікується погіршення умов торгівлі внаслідок зниження експортних цін і високих цін на енергетичні товари. З одного боку, зниження експортних цін, зокрема на продовольчі товари, знизить тиск на внутрішні ціни. З іншого боку, зберігатиметься тиск з боку високих цін на енергетичні ресурси, а погіршення умов торгівлі позначиться на валютному каналі.

Відповідні умови потребуватимуть проведення жорсткішої монетарної політики з боку Нацбанку. У 2023-2024 роках умови торгівлі залишатимуться майже незмінними, що матиме нейтральний вплив на монетарні рішення, зазначають прогнозисти Нацбанку.

Нагадаємо, експорт товарів продовжить зростати у 2022 році, попри корекцію світових цін на сировинні товари завдяки рекордному врожаю зернових і соняшнику у 2021 році. У 2023–2024 роках зростання експорту обмежуватиме подальша корекція світових цін, посилення конкуренції на зовнішніх ринках продукції ГМК, нижчий урожай зернових. Водночас стабільними темпами зростатиме експорт продукції машинобудування та хімії. Крім того, надалі зростатиме й експорт послуг, зокрема коштом ІТ-послуг.