Зниження світового попиту негативно позначалося на динаміці цін на світових товарних ринках упродовж другого кварталу 2019 року, що негативно позначилося на торговельному балансі України.
На більшості ринків визначальними були та залишатимуться на прогнозному горизонті фактори пропозиції. Відтак, ціни на зернові після падіння з початку року стрімко зросли наприкінці ІІ кварталу. Безпрецедентні дощі в США спричинили затримки в посівній кампанії кукурудзи. У результаті врожай цієї культури у 2019/2020 маркетингових роках очікується на 5–10% нижчим, ніж минулого року.
Отже, яким є стан торгівельного балансу України в умовах погіршення цінової кон’юнктури, та яким буде в умовах зростання попиту на сировину.
Експортні та імпортні операції
Згідно з повідомленням Державної служби статистики України, в І півріччі 2019 року експорт товарів становив $24469,0 мільйонів. Експорт товарів 2019 року у порівнянні з І півріччям 2018 року становить 105,2%.
Рисунок 1 - Темпи зростання (зниження) експорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком)
Джерело: ДССУ
У І півріччі 2019 року імпорт товарів складає - $28205,4 мільйона. Імпорт товарів зріс, що у порівнянні з І півріччям 2018 року становить 108,5%.
Рисунок 2 - Темпи зростання (зниження) імпорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком)
Джерело: ДССУ
В результаті негативне сальдо торгівельного балансу України за І півріччя 2019 року складає $3736,4 мільйона, що перевищує минулорічні показники майже на мільярд – $994 мільйонів (в І півріччі 2018 року також негативне сальдо – $2742,4 млн).
Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,87 (в І півріччі 2018 року – 0,89).
Варто зазначити, що зовнішньоторговельні операції Україна проводила із партнерами із 214 країн світу.
Перспективи зовнішньоторговельних умов на світових ринках
Враховуючи те, що левова частина експортної виручки потрапляє на валютний ринок від підприємств аграрного сектору, варто зазначити, що умови зовнішні умови погіршуються, і ціни на продукцію будуть нижчими від показників 2018 року.
Як вище зазначено, ціни на зернові після падіння з початку року стрімко зросли наприкінці ІІ кварталу. Несприятливі погодні умови в США, які обумовили безпрецедентні дощі, спричинили затримки в посівній кампанії кукурудзи. У результаті врожай цієї культури у 2019/2020 маркетинговому році очікується на 5–10% нижчим, ніж минулого року. Це вплинуло й на баланс інших зернових – зокрема, за оцінками USDA, в США очікується збільшення внутрішнього споживання пшениці. Крім того, через значну кількість опадів виникли побоювання щодо якості врожаю пшениці в США. Водночас підвищений попит на пшеницю спостерігався з боку Єгипту і ЄС. Світові ціни на зернові після сезонного коригування в ІІІ кварталі поточного року повинні були зростати.
Але в ситуацію на ринку втрутилися деякі фактори, зокрема, електоральний цикл Аргентини, який істотно впливає на світові ціни сої та кукурудзи.
Нагадаємо, політична ситуація в Аргентині вплинула на зниження курсу аргентинського песо до 30%. Падіння песо дозволяє аргентинським фермерам знижувати ціни реалізації своєї продукції на світових ринках, що буде тягнути ціни кукурудзи донизу. Відтак на світових ринках кукурудза подешевшала на 6%, а пшениця на 5,5%.
Ціни на пшеницю підтримуватиме суттєвий попит з боку країн Близького Сходу, Північної Африки та поступове його збільшення з боку країн Південно-Східної Азії через зміщення споживання від рису до пшениці, зазначають в НБУ.
Натомість обсяги світового виробництва кукурудзи скоротяться на 2% рік до року у 2019/2020 маркетинговому році через проблеми в США. Попит на цю культуру зростатиме насамперед через збільшення виробництва етанолу. Як наслідок обсяги перехідних запасів скоротяться більш ніж на 10%, що призведе до зростання цін й у наступному 2020/2021.
За таких умов зовнішня цінова конʼюнктура для українських експортерів, виражена ЕСРІ, у порівнянні з попередніми очікуваннями у цілому поліпшиться. Однак ціни залишатимуться нижчими від рівня 2018 року.
Та як зазначено вище, ціни на залізну руду в ІІ кварталі перевищили 100 дол./т. Додатково підігрівалося зростання цін підвищеним попитом з боку Китаю в умовах вичерпання запасів, що позитивно впливає на позиції українських експортерів.
Вагомим фактором впливу є ціни на енергоносії, зокрема на природний газ — станом на кінець червня ціни знизилися до мінімального рівня з 2006 року через високі запаси завдяки теплій зимі та збільшенню пропозиції зі США (зокрема скрапленого газу) та Росії.
В підсумку зазначимо, відповідні умови торгівлі для українських виробників покращують умови торгівлі завдяки нижчим цінам на природний газ та порівняно високим цінам на залізну руду і зернові.
Вплив на валютний ринок та обмінний курс
Сприятливі умови торгівлі для українських експортерів обумовлює оптимістичні прогнози щодо припливу валютної виручки на валютний ринок України. Це позитивний фактор впливу на рівновагу попиту і пропозиції, що забезпечує стабільність обмінного курсу долара до національної валюти.
Враховуючи істотну частку імпорту в ВВП України (біля 40%), можемо стверджувати про високу залежність цін на споживчі товари, що імпортуються та динамікою валютного курсу. Відтак, на прогнозному горизонті поточного 2019 року, ціни зростатимуть помірно.
Окрім іншого, на стабільність валютного курсу впливатиме продовження припливу у 2019–2021 роках капіталу як у державний, так і в приватний сектори, що повністю профінансує дефіцит поточного рахунку.
Цьому сприятимуть збереження привабливих відсоткових ставок на тлі більш мʼякої політики провідних центральних банків, а також підписання нової програми з МВФ. Початок нової програми співпраці з МВФ наприкінці 2019 року сприятиме подальшому припливу капіталу від інших офіційних кредиторів, а також розміщенню ОЗДП на вигідних умовах. На відміну від попередніх років, очікується зростання обсягів ОВДП, номінованих у гривні, у власності нерезидентів як через зменшення премії за ризик в Україні, так і збільшення апетиту інвесторів до ризику на тлі очікувань проведення більш мʼякої монетарної політики провідними Центробанками.
В НБУ наголошують, що до 2021 року очікується припинення зростання готівкової валюти поза банками завдяки низькій волатильності обмінного курсу та зниженню інфляційних очікувань на тлі збереження привабливості фінансових інструментів у національній валюті.
НБУ прогнозує, що завдяки чистим надходженням коштів у рамках нової програми МВФ міжнародні резерви зростуть до $23 млрд дол. станом на кінець 2021 року (3,3 місяця імпорту майбутнього періоду).
Нагадаємо, станом на 01 серпня 2019 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили $21 840,13 млн (в еквіваленті).
