Під час війни кількість резидентів Дія.City потроїлася: як це впливає на податки

Від початку повномасштабного вторгнення реєстр Дія.City зріс більш ніж утричі. Відтак станом на 24 лютого в реєстрі було 79 підприємств, наприкінці червня - 271.

Про це пише Економічна правда з посиланням на платформу для роботи з відкритими даними Опендатабот.

За останні 4 дні лютого додалося 4 компанії, у березні - 70, у квітні - 62, у травні - 38, за неповний червень - 20 бізнесів, йдеться у повідомленні.

Найвідомішими резидентами Дія.City є: Samsung, Revolut, Monobank, NIX, SoftServe, Ajax Systems, Нова Пошта, LetyShops, Luxsoft, Розетка, EPAM. Більшість з цього переліку компаній додалися майже на початку дії Дія.City - 15 лютого.

Є й інший бік медалі. Наразі із 271 компаній 37% бізнесів мають засновників з інших юрисдикцій, тобто є дочірніми підприємствами — як фізичних, так і юридичних осіб. Зокрема, найбільші компанії з кластеру здебільшого є податковими резидентами інших країн, що дозволяє оптимізувати податкове навантаження, тобто менше платити.

«Для них режим Дія City - це більш легальний спосіб оптимізації оподаткування, аніж схема, яка раніше використовувалася з фопами», - зазначають в Опендатабот.

«Відпочатку проєкт Дія City був презентований як правова та податкова система — тобто така, що дозволяє реєструвати технологічний бізнес в України та розвивати його.

Але значна кількість навіть суто українських брендів (TAC, Prom.ua, DeNovo, Ajax) зареєстрували в Дії дочірні компанії своїх закордонних холдингів. Це означає, що навіть українці розглядають Україну як місце для роботи операційних компаній, а не країну, де концентруються активи з інтелектуальної власності», - резюмував СЕО Опендатабот Олексій Іванкін.