Війна впливає на держборг: рекордне збільшення обсягів та рекомендації від МВФ
У своєму другому щорічному індексі суверенного боргу, опублікованому в середу, британський керуючий активами Янус Хендерсон прогнозує зростання світового державного боргу на 9,5%.
Про це повідомляє CNBC. Згідно зі звітом S&P Global Ratings, нові суверенні позики, як очікується, досягнуть $10,4 трлн у 2022 році, що майже на третину вище за середній показник до пандемії Covid-19.
Ми вирішили визначити динаміку державного боргу, а також рекомендації МВФ щодо управління держборгом в економіках із ринками, що розвиваються.
Глобальний держборг
У своєму другому щорічному індексі суверенного боргу, опублікованому в середу, британський керуючий активами Янус Хендерсон прогнозує зростання світового державного боргу на 9,5%, насамперед за рахунок США, Японії та Китаю, але очікується, що переважна більшість країн збільшать запозичення.
У звіті йдеться, що глобальний державний борг підскочив на 7,8% у 2021 році до 65,4 трлн доларів, оскільки в кожній країні, що оцінюється, спостерігалося зростання запозичень, у той час, як витрати на обслуговування боргу впали до рекордно низького рівня в 1,01 трлн доларів, а ефективна відсоткова ставка становила лише 1,6%.
Проте у 2022 році витрати на обслуговування боргу значно зростуть, піднявшись приблизно на 14,5% у постійній валюті до 1,16 трлн доларів.
Великобританія відчує найсильніший вплив на тлі підвищення відсоткових ставок і впливу інфляції, що росте, на значні обсяги британського боргу, прив'язаного до індексу, поряд з витратами, пов'язаними зі згортанням програми кількісного пом'якшення Банку Англії.
«Пандемія дуже вплинула на державні запозичення, і її наслідки триватимуть ще деякий час. Трагедія, що розгортається в Україні, також, ймовірно, змусить західні уряди займати більше для фінансування збільшення видатків на оборону», - сказала Бетані Пейн, портфельний менеджер із глобальних облігацій у Janus Henderson, пише CNBC.
Вплив на держборг війни росії проти України
Німеччина вже пообіцяла збільшити свої витрати на оборону до більш ніж 2% ВВП через різку зміну політики після вторгнення росії в Україну, а також виділити 100 мільярдів євро (110 мільярдів доларів) у фонд своїх збройних сил.
Згідно з останнім глобальним звітом S&P Global Ratings, опублікованим у вівторок, нові суверенні запозичення, як очікується, досягнуть $10,4 трлн у 2022 році, що майже на третину вище за середній показник до пандемії Covid-19.
«Ми очікуємо, що обсяг запозичень залишиться високим через високі потреби в пролонгації боргу, а також проблем нормалізації податково-бюджетної політики, спричинених пандемією, високою інфляцією та поляризованими соціальними та політичними ландшафтами», - сказав кредитний аналітик S&P Global Ratings Карен Вар.
Очікується, що глобальні макроекономічні наслідки конфлікту, що триває, чинитимуть подальший підвищувальний тиск на потреби державного фінансування, у той час, як посилення грошово-кредитних умов призведе до збільшення вартості державного фінансування, наголошується у звіті.
Це створює додатковий головний біль для суверенних держав, які досі намагалися відновити зростання і скоротити залежність від фінансування в іноземній валюті, і чиї процентні рахунки вже значні.
У країнах із розвиненою економікою вартість запозичень, як очікується, зросте, але, ймовірно, залишиться на рівні, який дасть урядам час для консолідації бюджету, повідомляє S&P, пропонуючи урядам час для консолідації бюджету та зосередження уваги на реформах, що стимулюють зростання.
Можливості для інвесторів
Конвергенція монетарної політики стала темою у перші роки пандемії, коли центробанки знизили відсоткові ставки до історичного мінімуму, щоб допомогти підтримати ослаблену економіку.
Однак, Янус Хендерсон зазначив, що дивергенція наразі стає ключовою темою, оскільки центральні банки США, Великобританії, Європи, Канади та Австралії прагнуть посилити політику, щоб стримати інфляцію, в той час, як Китай продовжує намагатися стимулювати економіку за допомогою більш згідливих позицій політики.
Ця розбіжність відкриває можливості для інвесторів у короткострокові облігації, які менш чутливі до ринкових умов, припустив Пейн, виділивши, зокрема, два місця.
«Однією з них є Китай, який активно займається ослабленням монетарної політики, і Швейцарія, яка краще захищена від інфляційного тиску, оскільки енергія займає набагато менший відсоток її інфляційного кошика, а їхня політика прив'язана, але відстає від ЄЦБ», - сказала вона.
Янус Хендерсон також вважає, що короткострокові облігації нині виглядають привабливішими у порівнянні з більш ризикованими довгостроковими.
«Коли інфляція та відсоткові ставки зростають, легко відмовитися від фіксованого доходу як класу активів, особливо тому, що оцінка облігацій є відносно високою за історичними стандартами», — сказав Пейн.
«Однак оцінка багатьох інших класів активів ще вища, а частка інвесторів у державних облігаціях відносно низька, тому диверсифікація має перевагу».
Щобільше, стверджувала вона, ринки здебільшого враховують вищі інфляційні очікування, тому облігації, куплені сьогодні, набувають вищої доходності, ніж кілька місяців тому.
МВФ: реструктуризація боргу потребує більш ефективної координації
Реструктуризація боргу бідніших країн потребує більш ефективної координації. Про це повідомляє МВФ. Країни з низьким рівнем доходу сьогодні стикаються з меншими борговими проблемами, ніж 25 років тому, зокрема завдяки Ініціативи щодо бідних країн з великою заборгованістю, що скоротила непосильний тягар заборгованості у країнах Африки на південь від Сахари та інших регіонах. Але хоч коефіцієнти боргу нижчі, ніж у середині 1990-х років, за останнє десятиліття борг повзе нагору, а зміна складу кредиторів ускладнить реструктуризацію.
На тлі війни зростають ризики боргової кризи
Наразі економічні потрясіння від COVID-19 та війни в Україні посилюють боргові проблеми, з якими стикаються країни з низькими доходами, навіть попри те, що центральні банки починають підвищувати процентні ставки, зазначають у МВФ.
Близько 60% країн DSSI схильні до високого ризику боргової кризи або вже перебувають у борговій кризі — коли країна почала або збирається розпочати реструктуризацію боргу або коли країна накопичує прострочену заборгованість.
Серед 41 країни DSSI з високим ризиком боргової кризи або у стані боргової кризи чотири країни (в рамках програми HIPC) вже звернулися з проханням про врегулювання боргу, зазначають у МВФ. Близько 20 інших демонструють значні порушення порогових значень високого ризику, половина з яких також має низькі резерви, зростаючі валові потреби у фінансуванні або поєднання цих двох факторів у 2022 році.
Рисунок 1 - Зростання боргових ризиків
Джерело: МВФ.
Щодо внутрішньої сторони, то в деяких випадках існуватиме складний компроміс між необхідністю реструктуризації державного боргу перед вітчизняними банками та впливом такої реструктуризації на стабільність фінансового сектора та здатність вітчизняних банків фінансувати зростання.
Борг у місцевій валюті для країни із середнім рівнем DSSI подвоївся з 7% ВВП у 2010 році до 15% у 2021 році. Для країн із DSSI, які мають доступ до ринку, частка збільшилася більш ніж утричі з 8% до 28% у 2021 році.
Багато з цих країн DSSI також зіткнулися з посиленням зв'язків суверенних банків з більшими авуарами внутрішнього суверенного боргу місцевих банків.
Проблема координації
З зовнішнього боку, збільшення різноманітності кредиторів створює серйозні проблеми координації, зазначають у МВФ.
У минулі десятиліття країни DSSI брали позики в основному офіційних країн-кредиторів Паризького клубу та приватних банків, а також у багатосторонніх установ. Сьогодні Китай та приватні власники облігацій відіграють набагато більшу кредитну роль.
Рисунок 2 – Зростання кредитування, % ВВП
Джерело: МВФ.
Частка зовнішнього боргу країн DSSI перед кредиторами Паризького клубу впала з 28% у 2006 році до 11% у 2020 році. За цей же період частка боргу перед Китаєм зросла з 2% до 18%, а частка єврооблігацій, проданих приватним кредиторам, збільшилася з 3% до 11%.
Однак ситуація суттєво різниться за країнами. Середні значення приховують різноманітність структури боргу, від часток двосторонніх, багатосторонніх і приватних кредиторів до складу самих офіційних двосторонніх кредиторів.
Нині Китай є найбільшим офіційним двостороннім кредитором більш ніж у половині країн DSSI, у тому числі з урахуванням усіх 22 кредиторів Паризького клубу як єдиного пулу. Таким чином, Китай відіграватиме ключову роль у реструктуризації боргу більшості країн DSSI, в якій братимуть участь офіційні двосторонні кредитори.
Хоча різноманітність складів кредиторів потребує більшої уваги до країнових особливостей, завжди ключове значення матимуть відповідні механізми координації.
Рисунок 3 – Варіації складу кредиторів
Джерело: МВФ.
Впровадження механізмів, що забезпечують координацію та довіру між кредиторами та боржниками, стало невідкладним. Важливу роль можуть зіграти покращення Загальної концепції G20, що забезпечують широку участь кредиторів з більш справедливим розподілом боргового тягаря.
Зміцнення управління боргом та прозорість боргу також мають бути пріоритетами. Це допомогло б країнам управляти борговими ризиками, зменшити потребу в реструктуризації боргу та сприяти більш ефективному та довготривалому врегулюванню, якщо борг стає неприйнятним.
Країни-боржники, а також їхні кредитори зацікавлені в тому, щоб реструктуризація боргу, коли це необхідно, здійснювалася швидко, гладко та ефективно. Це також підтримало б глобальну стабільність та процвітання.