Економіка доволі швидко відновлюється від наслідків весняних обмежень. Про це свідчить недавнє повідомлення Держстату — реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) в III кварталі 2020 року у порівнянні з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактора) збільшився на 8,5%.
Економічному відновленню сприяють ситуація на ключових експортних ринках, значні темпи зростання зарплат, а також м'яка монетарна та фіскальна політика, зазначають в НБУ.
Економіка України виявилася більш стійкою до кризи, ніж очікувалося на початку пандемії COVID-19. У III кварталі реальний ВВП зріс на 8.5% у порівнянні з II кварталом з урахуванням сезонного фактора та був лише на 3.5% меншим, ніж торік в аналогічному кварталі.
Рисунок 1 - Зміна реального ВВП (у % до відповідного кварталу попереднього року)
Джерело: ДССУ.
Варто зазначити, номінальний ВВП становив 1156,8 млрд. грн, а ВВП у розрахунку на одну особу – 27673 грн.
Як свідчать дані Держстату в розрізі виробництва послаблення карантинних заходів істотно вплинуло на ВВП. Йдеться про відновлення сфери послуг, будівництва та розвиток секторів, які менш чутливі до коронакризи (табл. 1).
Таблиця 1 – Оцінка ВВП виробничим методом у III кварталі 2020 року
Джерело: ДССУ.
Отже, як бачимо, економіка доволі швидко відновлюється. Основними причинами стрімкого відновлення є стійкість споживчого попиту та сприятлива зовнішня цінова кон’юнктура.
Нагадаємо, економіка добре протистоїть кризі COVID-19 завдяки своїй структурі, з високою часткою сільського господарства та ІТ, а також зміцненій після кризи 2014-15 років фінансовій системі.
Фактори відновлення економіки
Однак високий рівень захворювання населення на коронавірус посилює невизначеність стосовно майбутньої епідеміологічної ситуації та негативно позначається на настроях населення і бізнесу. Уряд України продовжив карантин до кінця лютого 2021 року, а протягом більшої частини січня діятимуть посилені обмеження.
Рисунок 2 - Економічна динаміка та настрої
Джерело: НБУ.
Згідно з оцінками Нацбанку, через меншу тривалість та м’якіший характер карантинних заходів, вплив очікується набагато меншим у порівнянні з обмеженнями, запровадженими навесні 2020 року – на рівні 0.2 в. п. річного ВВП.
Монетарна політика
Грошово-кредитна політика залишалася м’якою, інфляція наближається до інфляційної цілі. Протягом одинадцяти місяців 2020 року інфляція перебувала нижче цільового діапазону. Нацбанк зберігав м'яку монетарну політику для підтримки економіки та приведення інфляції до цілі.
З червня облікова ставка перебуває на своєму історично найнижчому рівні, тоді як у реальному вимірі вона знижувалася та стала від'ємною. Як наслідок, відсоткові ставки за новими кредитами та депозитами продовжували знижуватися. Вартість кредитів для надійних позичальників уже досягла історичного мінімуму. Потенціал зниження ставок за кредитами зберігається навіть за умови незмінної облікової ставки.
Середньострокова ціль Нацбанку – утримання інфляції в діапазоні 5 ± 1%. Майбутня траєкторія облікової ставки визначатиметься балансом інфляційних ризиків. Регулятор може підвищити ставку в разі пришвидшення інфляції через пожвавлення світової та української економіки. У разі посилення пандемії та слабшого інфляційного тиску буде змога надати економіці додатковий імпульс внаслідок подальшого зниження ставки, зазначають в НБУ.
Нагадаємо, експерти ICU прогнозують, що НБУ відкладе перше підвищення своєї ставки в новому циклі до липня і підніме загалом її лише до 7% на кінець 2021 року. Такі кроки регулятора обумовлені ефектами карантинних обмежень взимку, значну пропозицію продовольчих товарів і більш міцний обмінний курс інфляція зростатиме досить помірно, більшу частину року коливаючись близько верхньої межі цільового діапазону – 6%.
Ризики держбюджету 2021 року
Бюджет 2021 року може потребувати коригувань, адже, попри певні доопрацювання, він сформований на оптимістичних припущеннях. Через це існує ризик недоотримання доходів (у тому числі в частині перерахування прибутку НБУ), що може потребувати внесення коригувань. Запланований дефіцит державного бюджету у 2021 році є значним: як в абсолютних – 246.6 млрд грн, так і відносних показниках – близько 5.5% ВВП.
З урахуванням викликів співпраці з МВФ, ризики фінансування бюджету залишатимуться високими. Спроможність уряду профінансувати дефіцит буде напряму залежати від доступу до позик на зовнішніх ринках та позик від МФО.
Чистий обсяг запозичень має становити 233.4 млрд грн, з яких 55% – ОВДП. Залучення таких значних ресурсів на внутрішньому ринку малоймовірне без повернення на нього іноземних портфельних інвесторів.
В ухваленому бюджеті граничний обсяг надання державних гарантій встановлено в сумі до 88.7 млрд грн. Це більше ніж утричі перевищує ліміт, передбачений Бюджетним кодексом й може призвести до суттєвих витрат за такими зобов’язаннями в наступних бюджетних періодах. Значний дефіцит бюджету другий рік поспіль зумовлений необхідністю підтримання економіки в умовах пандемії.
В підсумку варто зазначити, НБУ прогнозує зростання ВВП у 2021 році на рівні 4.2%. У січні цей прогноз може бути дещо відкоригований, ураховуючи стан зовнішнього середовища, фіскальної політики та вплив карантинних обмежень.
Нагадаємо, аналітики ICU підтверджують в огляді свої оптимістичні очікування щодо стрімкого відновлення економіки України у 2021 році й прогноз зростання ВВП на 5.6%.
