Про регулювання криптовалюти в Україні, особливості оподаткування віртуальних активів, розвиток Дія.City, стимулювання бізнесу та головну запоруку повернення релокованих ІТ-компаній - в бліц-інтерв’ю для UA.NEWS на iForum розповів заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков.
Олександр Борняков: Ми наполягали на тому, щоб зробити податки на крипту менше - наприклад, 10%+військовий збір. Запропонувати пільговий період (певний час - 5%). А також дати можливість і час задекларувати володіння певними віртуальними активами, тому що чимало українців вже фактично володіють новим класом активів. Вони, може, і хочуть вийти в “білу”, проте за умови, якщо оподаткування не буде занадто обтяжливим, а процес декларування — занадто складним. На жаль, ці моменти в законопроєкті не враховані.
Я сподіваюсь, що вийде знайти певний компроміс. Наприклад, надати пільговий період та запропонувати задекларувати свої статки в криптоактивах і скасувати оподатковування на перший час, хоча б 1-2 роки. Слід обов’язково враховувати те, що повинна з'явитися база оподаткування, бо якщо немає бази, що ти оподатковуєш? Ми бачимо це так, що в перший час всі виходять в “білу” і за це вони або взагалі нічого не платять або сплачують мінімальні суми.
Як амністія капіталів?
Олександр Борняков: Так. А потім вже починається певний податковий режим, який, наприклад, відповідає податковим ставкам з фінансового ринку.
У нас є зобов’язання перед МВФ, є певні постулати, що система має бути рівна. При цьому ми маємо податковий режим Дія.City і для компаній застосовується ставка 9%, а не 18%. Тому в принципі для юридичних осіб умови оподаткування будуть сприятливі
НБУ визнав операції з криптовалютами ризиковими, унаслідок чого українські крпитокомпанії страждають від низьких доходів та йдуть в інші юрисдикції. Що з цим робити?
Олександр Борняков: Ми неодноразово розмовляли з НБУ на цю тему. Позиція Нацбанку полягає в тому, що він в умовах повномасштабної війни намагається зберегти фінансову стабільність.
НБУ не проти крипти. І регулятор багато разів говорив, що не бореться із криптою, що крипта - не ворог, що це не хрестовий похід проти крипти. Але Нацбанк бачить, що крипта використовується для виведення коштів із країни. Тому тимчасово наклав обмеження.
Якщо фінансова ситуація зміниться, війна закінчиться, буде достатньо ресурсів, щоб пом'якшити поточні обмеження. Отже, я не вважаю це великою проблемою. Проблема саме у війні, і в тому, щоб запобігти виведенню капіталу з країни.
Зараз багато українських ІТ-компаній релокуються за кордон… Що робити, аби їх повернути?
Олександр Борняков: Важко дати оцінку, хто повернеться, а хто ні. Я впевнений лиш в тому, що не треба лякати бізнес ще більше - і так всі налякані.
Якщо ми на офіційному рівні говоритимемо “Ти будеш робити тут бізнес і матимеш потенційно штраф 200 мільйонів” - бізнес не повернеться. Якщо в законопроекті прописано (як зараз), що регулятор може зайти в твій офіс, взяти комп’ютер і залізти в нього без рішення суду - бізнес лишиться за кордоном.
Навіщо компаніям повертатись, робити бізнес в країні, де йде війна, і де після війни будуть якісь незрозумілі правила, багато проблем із судовою системою, а ще і нормативи, яких бізнес буде постійно боятись. Плюс платежі, комплаєнс складний, і треба витрачати мільйони євро на рік, щоб відповідати вимогам.
За таких умов бізнесу вигідніше працювати у Європі - зареєструватись один раз і отримати ліцензію на 27 країн. Це треба враховувати і розуміти, що ми знаходимось не у вакуумі, є об’єктивні реалії. Нам слід створювати умови, які як мінімум не гірші і тому конкурентні.
Коли в Україні запускали спеціальний податковий і правовий режим Дія.City, було багато шуму і критики. Як змінилась ситуація зараз?
Олександр Борняков: До Дія.City наразі вступили більше 600 компаній. Свобода вибору - один з базових принципів роботи простору. Уся критика, яка була спочатку, не підтвердилась. Ті, хто вступає до Дія.City, доводять, що усе працює саме так, як Мінцифри декларувало, і що дійсно є переваги.
Наші резиденти почали сплачувати податок на виведений капітал за ставкою 9%. А його вони можуть і не сплачувати, а реінвестувати у розвиток компанії. Люди хочуть декларувати свої статки, прибутки і сплачувати з цього податки - добровільно, а не тому що держава спонукає.
Дія.City для частини компаній уладнала проблеми з працевлаштуванням, з інвесторами, володінням публічною компанією (це було в сірій зоні). Зараз наші резиденти радіють і дякують нам за вирішення цих питань. Є частина компаній, які були на трудових договорах і платили у 5 разів більше - вони теж дуже щасливі, бо податкове навантаження у Дія.City однаково сприятливе для всіх форм найму.
Є і компанії, які хочуть приєднатися до Дія.City, але у них зараз багато інших проблем і фокусів через ту ж війну.
Щотижня ми отримуємо до 10 заявок від компаній на отримання статусу резидента. Навіть за умов війни. Я думаю, що рік-два і ми охопимо індустрію. Якби не було війни, то компаній у Дія.City уже б було в 3-4 рази більше.
Що Мінцифри готує для ІТ-галузі і стартапів?
Олександр Борняков: Мінцифри працює над деякими поліпшеннями у Дія.City. Поки не буду розкривати секретів, тому що навіть інші міністерства не завжди погоджуються із нашими сміливими пропозиціями.
Зараз ми готуємо великий каталог українських продуктів, які можуть стати цікавими у будь-якій країні світу. І ми плануємо зробити активну маркетингову кампанію, щоб показати, які круті українські ІТ-проекти.
У нас постійно відбуваються заходи і проекти для ІТ-індустрії. Ми активно проводимо івенти із закордонними партнерами, щоб щоб допомогти українському бізнесу залучати інвестиції та шукати нових клієнтів. Запрошуємо інвесторів в Україну у якості партнерів різних заходів.
Наша роль сьогодні полягає в тому, щоб комунікувати на зовнішній світ про те, що наша ІТ-індустрія жива, вона хоче розвиватись, люди продовжують працювати над своїми проектами. Але компаніям не вистачає іноді грошей, іноді доступу до ринків. І ми показуємо приклади, які класні проекти роблять українці - інвестуйте і працюйте з ними.
