2025 рік ознаменувався значними змінами на фінтех-ринку України. Попри спад у сегментах необанків та споживчого кредитування, зростає інтерес до RegTech, LegalTech, бізнес-кредитування та рішень з кібербезпеки. Стає більше нових гравців, зокрема в сферах IT-інфраструктури, банкінгу, консалтингу та юриспруденції. А переорієнтація фінтех-компаній на малий бізнес і масового споживача стимулює попит на прості та персоналізовані фінансові сервіси.
Як трансформується фінтех-галузь в Україні, які технології та сервіси зараз на піку, з якими викликами зіштовхнувся open banking у ЄС та що ця концепція змінить в Україні — в інтерв’ю UA.NEWS розповів голова правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній (УАФІК) Ростислав Дюк.
І квартал 2025 року для фінтех в Україні
Яким був загальний стан фінтех-ринку України в першому кварталі 2025 року? Які ключові зрушення відбулися у фінтех-галузі порівняно з кінцем 2024 року?
Ростислав Дюк: Перший квартал 2025 року показав динамічне зростання у сфері технологічної інфраструктури — бізнес активно впроваджує IT-рішення та цифровізацію процесів. Водночас споживче кредитування скоротилося через посилення стандартів та економічну невизначеність.
Стабільно непоганий попит спостерігається на RegTech та LegalTech, а от кількість необанків зменшується. Натомість зростає сектор кредитування бізнесу, кібербезпеки та протидії шахрайству — ризики стають складнішими, а технології безпеки стають критично важливими.
Чи спостерігається зростання кількості нових фінтех-компаній? Які сегменти розвиваються найдинамічніше?
Ростислав Дюк: Так, ринок поповнюється новими гравцями. Ми зараз якраз працюємо над новим фінтех-каталогом. Презентуємо його вже влітку. І тоді зможемо детальніше розповісти про цікаві інсайти щодо сегментації нових фінтех-компаній та загалом трендів на ринку. Короткий спойлер: найдинамічніше розвиваються IT-інфраструктурні рішення, банки, юриспруденція, консалтинг.
Як змінилася поведінка споживачів фінансових технологій у першому кварталі 2025 року?
Ростислав Дюк: У першому кварталі 2025 року ми побачили цікаву зміну в поведінці споживачів фінансових технологій. Якщо раніше основну увагу фінтехи приділяли великим компаніям, то тепер все більше компаній орієнтуються на малий та середній бізнес, а також на масовий сегмент споживачів.
Люди хочуть простих, зрозумілих і доступних фінансових рішень, а компанії шукають гнучкі інструменти для підтримки зростання в умовах економічної невизначеності. Тренд на персоналізацію послуг також залишається високим пріоритетом для багатьох фінтех-компаній.
Які тренди у фінансових технологіях стали найбільш помітними на початку 2025 року?
Ростислав Дюк: Очевидною тенденцією стало впровадження AI-рішень у фінансові процеси — від автоматизації перевірки ризиків до чат-ботів для клієнтської підтримки.
Не забуваємо і про Digital Banking: більше компаній переходять на цифрові сервіси, щоб зробити роботу з клієнтами більш зручною.
Також популярність набирають розстрочки, як, наприклад, "Оплата дольками" від Банк Власний Рахунок в Сільпо або "Частинами WORLD" від ПУМБ, що дозволяють розбивати платежі на зручні частини, купуючи як в Україні, так і за кордоном.
Як УАФІК взаємодіє з регуляторами для створення сприятливих умов для фінтех-компаній?
Ростислав Дюк: УАФІК активно взаємодіє з регуляторами, запрошуючи їх до участі в наших конференціях, круглих столах та форумах.
Це дозволяє створювати платформу для діалогу між фінтех-компаніями та державними органами, обговорювати важливі питання та сприяти формуванню сприятливого регуляторного середовища для розвитку фінансових технологій в Україні.
Як на мене, таке співробітництво допомагає враховувати потреби ринку та впроваджувати регулювання, яке підтримує інновації.
Open banking та open finance
З якими викликами зіштовхнувся open banking в ЄС?
Ростислав Дюк: Впровадження концепції open banking в ЄС супроводжувалося рядом значних викликів.
Одним з основних стало питання стандартизації API, що зумовлювало труднощі у забезпеченні єдиного та безперешкодного доступу до фінансових даних серед різних фінансових установ і третіх осіб. Це спричинило інтероперабельність на різних рівнях систем, що негативно позначалося на ефективності впровадження відкритого банкінгу.
Інший значущий виклик — безпека даних та захист конфіденційності користувачів. Попри посилення законодавчої бази, яка передбачала додаткові механізми захисту, зловживання доступом до персональних даних та кіберзагрози залишаються актуальними проблемами.
Крім того, зусилля з монетизації послуг відкритого банкінгу не були достатньо ефективними, оскільки споживачі не проявляли готовності платити за нові сервіси, а також виникали труднощі у визначенні вартості доступу до фінансових даних.
Які зміни чекають ЄС на фоні переходу з open banking до open finance?
Ростислав Дюк: Переходячи від open banking до open finance, ЄС має намір значно розширити доступ до фінансових даних та стимулювати інтеграцію різноманітних фінансових установ у єдину екосистему.
Основна мета цього етапу полягає в забезпеченні більшої фінансової інклюзії та створенні умов для нових фінансових інновацій.
Директива PSD3 має на меті вдосконалення механізмів доступу до фінансових послуг, зокрема через розвиток стандартів захисту даних, що відповідають вимогам сучасних кіберзагроз.
Водночас, Регламент FiDA передбачає створення більш відкритої та прозорої системи для доступу до фінансових даних, що дозволить знизити бар'єри для входу нових учасників на ринок.
Ці зміни сприятимуть розвитку нових бізнес-моделей та підвищенню конкуренції на фінансових ринках ЄС.
Враховуючи європейський досвід, чи готова Україна до запуску open banking?
Ростислав Дюк: Враховуючи європейський досвід, Україна має потенціал для запуску open banking, але процес потребуватиме значних зусиль. В першу чергу, необхідне створення відповідної нормативно-правової бази, яка забезпечить правові рамки для інтеграції API та захисту даних.
Окрім цього, важливо розвивати фінансову інфраструктуру та забезпечити належну підтримку з боку держави і регуляторів. Технологічні та організаційні виклики, пов'язані з інтеграцією нових технологій, можуть бути значними, особливо в умовах недостатньо високого рівня цифрової грамотності населення.
Водночас український ринок демонструє тенденцію до розвитку цифрових фінансових послуг, і запуск open banking може стати важливим етапом у трансформації фінансової системи.
Існує думка, що банки не зацікавлені в активному розвитку відкритого банкінгу, оскільки це може призвести до втрати їхнього контролю над клієнтськими даними та зменшення прибутків. Як вважаєте, чи справедлива така думка?
Ростислав Дюк: Думка, що банки можуть бути незацікавлені в активному розвитку відкритого банкінгу, частково є справедливою, оскільки відкриття доступу до клієнтських даних стороннім постачальникам послуг може призвести до втрати контролю над цими даними та зменшення монетизації традиційних фінансових послуг.
Відкритий банкінг теоретично може знизити бар'єри для нових учасників ринку, що в свою чергу загрожує скороченням частки ринку та зниженням доходів банків.
Однак, з іншого боку, активне впровадження відкритого банкінгу може створити нові можливості для партнерства з фінтех-компаніями, що дозволить банкам модернізувати свої продукти, розширити послуги і, можливо, знайти нові джерела доходу.
Таким чином, хоча початковий опір є цілком зрозумілим, в довгостроковій перспективі відкритий банкінг може стати важливим драйвером інновацій та економічного зростання на фінансових ринках.
Читайте також:
Чому співпраця між банками, fintech та державою – ключ до успіху. Пояснює Ростислав Дюк, УАФІК
