Українські банки та фінтехи в умовах війни продемонстрували не лише свою стійкість та адаптивність, а і показали, що виклики війни - не перешкода для запуску інноваційних продуктів, які покращують клієнтський досвід. Про нові сервіси для українців та культуру інновацій в банківському секторі, вплив інновацій на стійкість та гнучкість бізнесу, конкуренцію і партнерство з фінтехами, а також про баланс між інноваціями, комплаєнсом і безпекою - розповіли ТОП-гравці фінансового сектору України, а також представниця IFC на конференції Digital Banking-2024, організатором якої є UAFIC.
Участь у дискусії взяли віце-президентка та регіональна менеджерка Visa в Україні та Молдові Світлана Чирва (модератор), директор департаменту електронної комерції та платіжних засобів “Ощадбанк” Володимир Москаленко, член правління “Приватбанк” Дмитро Мусієнко, директорка департаменту корпоративних продуктів та розвитку бізнесу “Райффайзен Банк” Наталія Пащенко, CEO фінансової компанії "Activitis" Павло Матіаш, керівник програм з цифрових фінансових сервісів та кредитної інфраструктури IFC Заріна Одінаєва та заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу UKRSIBBANK BNP Paribas Group Андрій Кашперук.
Як творити інновації в умовах технологічного буму
На сьогодні у бізнесів є великий простір для інновацій. Насамперед, це штучний інтелект, віддалені сервіси, вбудовані фінанси та колаборації з фінтехами, вважає заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу UKRSIBBANK BNP Paribas Group Андрій Кашперук.
“Здається, що все вже винайдено, але багато речей будуть втілюватись в практичну площину кілька років. Звичайно, це ШІ. Багато вивчаємо і говорим - можливості впевнений попереду. Друге - робота з даними, коли багато людей деінде, цінують новий спосіб спілкування з банками і роботи з платежами віддалено та вимагають персонального підходу - тут дуже багато працювати банкам і фінкомпаніям. Фінтех ще досить довго буде в трендах, а особливо у взаємодії з банками і фінорганізаціями. Зараз ясно, що це не конкуренти а наступний крок. Також окремий тренд та інновація - вбудовані фінанси”
Заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу UKRSIBBANK BNP Paribas Group :Банкам і фінтехам ще є куди рухатись, погоджується директорка департаменту корпоративних продуктів та розвитку бізнесу “Райффайзен Банк” Наталія Пащенко. Банкір зазначила, що сьогодні клієнти потребують саме цифрового досвіду. І дуже важливо продукувати інновації саме під потреби клієнта.
“Клієнти зараз уже цифрові, вони хочуть отримувати доступ до цифрових технологій і діджитал-досвіду та не хочуть добиратись до локації, щоб отримати послугу. Зараз усі об’єднуються, щоб подарувати клієнту новий інноваційний шлях. Інновації - це зрозуміти клієнтський досвід та як і що робити для клієнта. В інноваціях дуже важливо знати свого клієнта, а не просто робити інновації заради інновацій. Потрібно, щоб інновація була корисна споживачеві, полегшувала життя і здійснювала мрії.”
директорка департаменту корпоративних продуктів та розвитку бізнесу “Райффайзен Банк” В умовах повномасштабної війни важко залишатися інноваційним, каже член правління “Приватбанку” Дмитро Мусієнко. Однак банк продовжує запускати нові і цікаві продукти для клієнтів. Це, наприклад, програма лояльності "Привіт" з machine learning, сервіс накопичень “Конверти”, спрощення відкриття рахунків для підприємців, а також термінал на смартфоні.
“Важко залишатися інноваційним в часи війни, але це те, чого від нас вимагає ринок. Ми реалізували нову програму лояльності “Привіт”, яка побудована на data science та machine learning. Кожна пропозиція клієнту персоналізована. Багато надій покладаємо на новий сервіс накопичень “Конверти”. Зараз ним користується 700 тис клієнтів, до кінця року плануємо підняти цей показник до 900 тис або мільйона. Близько 600 тис підприємців мають додаток “Термінал на смартфоні” Visa для розрахунків. Також спростили відкриття рахунків для підприємців через Приват24 до 4 простих кроків. Це невеличкі, але значні для ринку історії успіху”.
член правління “Приватбанку”
Тренд на поліпшення клієнтського досвіду є ключовим рушієм інновацій, наполягає Директор департаменту електронної комерції та платіжних засобів “Ощадбанк” Володимир Москаленко. Також важливим нюансом є і питання безпеки.
“Коли вже багато чого винайдено, кожен банк і компанія акцентують на створенні правильного клієнтського досвіду та простіших сервісах. Не треба забувати про питання безпеки. В Україні досить багато йде виплат від міжнародних організацій. Але не завжди це саме виплати, на жаль, українці вірять кожен раз і потрапляють на шахраїв, втрачають кошти. Важливо приділяти увагу безпеці при впровадженні нових речей і створювати безпечне платіжне середовище. Запуск інклюзивних сервісів для клієнтів - це важливий момент для Ощаду, багато уваги ми приділяємо питанню фінансової інклюзії”
Директор департаменту електронної комерції та платіжних засобів “Ощадбанк” : 
Керівник програм з цифрових фінансових сервісів та кредитної інфраструктури, IFC Заріна Одінаєва розповіла, що для IFC інновації це те, як приватний сектор може бути конкурентним в цьому середовищі. Й IFC прагне створити правильні політики, які допоможуть усім гравцям сектору впроваджувати інновації.
“Зараз в Україні все відкрито для інновацій. Для нас інновації - це створити повне середовище, яке дозволить бізнесам працювати з меншими витратами і більшим профітом. Український фінансовий сектор демонструє стійкість. Працюючи в 30 країнах Європи я бачу, що Україна ніколи не здається, будучи чемпіоном у відкриттях та у продакт-девелопмент”
Керівник програм з цифрових фінансових сервісів та кредитної інфраструктури, IFC Війна однозначно прискорила інновації у небанківському секторі, каже СEO ФК "Activitis" Павло Матіаш. Під час війни його компанія запустила першу в країні розстрочку для бізнесу, а також тримає фокус на змішані фінанси.
“Війна прискорила інновації для клієнтів. Ми першими цього року запустили B2B BNPL - розстрочку для бізнесу. Такого рішення в Україні немає, і ми отримаємо новий клієнтський та партнерський досвід. А взагалі є ще вбудовані фінанси, ми хочемо фокусуватись на подібних рішеннях. Зараз популярні blended-фінанси - ми теж в фокусі. Тобто використовувати не лише свій ресурс для фінансування, а і бути учасником грантових програм як оператори і міксувати інструменти з технічною допомогою і навчанням”
СEO ФК "Activitis" 
Конкуренція між фінтехами і банками та як інновації впливають на конкуренцію
Конкуренції між фінтехами і банками сьогодні немає, це скоріше співпраця заради найкращого досвіду для клієнта та створення сучасних продуктів, вважає заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу UKRSIBBANK BNP Paribas Group Андрій Кашперук. Водночас запуск миттєвих платежів та open banking в 2025 році змінить ринок та відкриє більше можливостей саме для фінтехів.
“Завдання банківської системи - це підтримка економіки, фінансування відновлення, соціальні проекти, розвиток інклюзії. Як тут можна конкурувати з фінтехами? Ми доповнюємо один одного. Запуск миттєвих платежів змінить ринок, а відкритий банкінг дасть можливість фінтехам зробити кращий досвід банкам. І банки вже не будуть фокусуватись на всьому. Кожен робитиме те, що краще вміє. Від цих двох норм виграють лише споживачі. Банки стануть швидшими, а фінтехи будуть шукати свою нішу і будуть першими запускати інновації”
Заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу UKRSIBBANK BNP Paribas Group :
Конкуренція між фінтехами і банками існує і вона однозначно посилиться після впровадження відкритого банкінгу, переконаний член правління “ПриватБанку” Дмитро Мусієнко. Потрібно також взяти до уваги скорочення українського ринку, коли клієнтів стає менше.
“Присутня конкуренція з фінтехами, але вона і має бути. Від конкуренції стає краще. Конкуренція йде в платіжних послугах, в кредитуванні, в цінах. Тому що українська база згортається, а клієнтура падає, спостерігається відтік клієнтів. Запуск open banking призведе до посилення конкуренції і вдарить найсильніше по найбільшим банкам, тому що в нас найбільша клієнтська база. Дуже важлива гіперперсоналізація - кожен клієнт може отримати спеціальний офер, який буде йому цікавий. Офери по сегментам - це вже минуле. Зараз ШІ, машинне навчання - це те, завдяки чому банки і фінтехи будуть конкурувати. На ринку з’являються нові гравці, але на жаль, кількість клієнтів не зростає. Тому конкуренція буде лише посилюватись. Наступним кроком має бути партнерство між банками і фінтехами”
член правління “Приватбанку”Грань між фінтехами і банками сьогодні стирається, адже кожен банк сьогодні цифровий і продукує інновації, зазначив директор департаменту електронної комерції та платіжних засобів “Ощадбанк” Володимир Москаленко.
“Ключові речі - це миттєві платежі і відкритий банкінг. Потрібно буде правильно поєднати клієнтський досвід в цих питаннях. На сьогодні грань між фінтехом і банками дуже сильно стерлась. Ми живемо в одній лізі і змагаємось за одними правилами. Якщо взяти групу NOVA (Нова пошта), то вона і фінтех, і банк, і еквайринг, повний банківський конкурент”
Директор департаменту електронної комерції та платіжних засобів “Ощадбанк” : 
Банки та фінтехи не тільки конкурують, а і успішно співпрацюють, каже директорка департаменту корпоративних продуктів та розвитку бізнесу “Райффайзен Банк” Наталія Пащенко. І той, хто перший відкриється до партнерства - у результаті лише виграє. Наталія зауважила, що банкам не слід боятись за своє майбутнє, адже не усі зможуть виконати вимоги по комплаєнсу.
“Райф працює з фінтехами. Загальна мета - надати кінцевому споживачу необхідну послугу. Ми маємо в умовах війни поєднати зусилля. Банки залишаться, бо є регуляторні вимоги, комплаєнс, антифрод, перевірки клієнтів. З появою ШІ багато говорять про підробку людей, про фрод, діпфейки. Тому банки будуть існувати. Але хто перший відкриється і не буде конкурувати, той отримає перевагу.”
директорка департаменту корпоративних продуктів та розвитку бізнесу “Райффайзен Банк” Співпрацю між фінтехами і небанківськими фінустановами, а також банками підтримує і Павло Матіаш, CEO ФК "Activitis". Його компанія успішно реалізувала кілька кейсів такого партнерства, у підсумку отримавши лише плюси.
“Ми не говоримо про конкуренцію, а радше про win-win. В одному із наших рішень WEAGRO, більшість наших партнерів-продавців мають банківські програми і не одну, але вони використовують і наш сервіс продажу в розстрочку. 36% наших покупців-боржників не користувались на момент розстрочки банківськими кредитами або іншими активними пропозиціями. Тобто цей клієнт ще навіть не дійшов до банку. В серпні ми продали частину працюючого портфелю банку, тож банк отримав клієнтів на наступні сервіси”
СEO ФК "Activitis" Українські банки і фінтехи мають об’єднуватись задля успішного виходу на закордонні ринки
Українські фінансові бізнеси мають об’єднуватись, щоб разом бути більш конкурентоспроможними на закордонних ринках та підкорювати нові горизонти, наполягає Керівник програм з цифрових фінансових сервісів та кредитної інфраструктури IFC Заріна Одінаєва.
“Питання у тому, що треба робити усім разом, щоб бути більш конкурентними з іншими країнами. Потрібно розширювати горизонти, якщо ваш клієнт виїхав за кордон. Коли йдеться про міжнародну експансію, партнерство банків і фінтехів - найкращий шлях продемонструвати силу вашого ринку. Україна має дуже розвинений банківський сектор, який обслуговує ритейл і корпоративних клієнтів. Але ви також маєте багато фінтехів, які керуватимуть Big Data, обслуговуватимуть МСБ та індивідуальних підприємців. І це партнерство дасть бізнесам хороші можливості поза межами країни”
Керівник програм з цифрових фінансових сервісів та кредитної інфраструктури, IFC 
Країни Західної Європи досить розвинені з точки зору фінансових сервісів, однак у Центральній та Східній частині континенту (Польщі, Румунії, Болгарії, Молдові, країнах Балкан) відсутні інновації, які є на українському ринку. “Тому ви маєте великий потенціал, щоб зробити переворот у традиційних і нетрадиційних сервісах та починати впроваджувати свої продукти за кордоном”, - зазначила топ-менеджерка IFC.
Також Україні важливо інтегруватись у платіжний ринок ЄС, зокрема і в законодавчому аспекті. Під’єднання до SEPA дозволить вітчизняним бізнесам легше експортувати свої послуги за кордон. Крім того Заріна Одінаєва дала бізнесам кілька порад щодо того, з чого початки експансію на іноземні ринки і які ніші ще не закриті.
“Україна зараз дуже просунута в електронному KYC, всі ці фічі в регуляторному середовищі зроблять так, що нашим бізнесам буде простіше експортувати послуги за кордон. Ви також можете почати з базових бізнесів, наприклад, транскордонні перекази. І коли вони уже є, ви можете почати будувати інші продукти. Ще один напрямок, який може взяти український фінансовий сектор за кордоном - це кредитування українських споживачів. Тому що хоч Україна зробила багато зусиль, щоб обмінюватись скоринговою і кредитною інформацією з іншими країнами, але банки за кордоном дуже ретельно оцінюють ризики і не пропонують більш просунуті сервіси для українців, які там знаходяться”
Керівник програм з цифрових фінансових сервісів та кредитної інфраструктури, IFC Баланс між інноваціями та безпекою
Більшість учасників фінансового ринку погоджуються, що в умовах обмежених ресурсів, головним пріоритетом має бути безпека та комплаєнс.
Директорка департаменту корпоративних продуктів та розвитку бізнесу Райффайзен Банк Наталія Пащенко зазначила, що Райф багато ресурсу інвестує в технологічні платформи та кібербезпеку, але клієнт цього може навіть не бачити.
“Ми дуже багато інвестуємо в технологічні платформи, зберігаємо дані по клієнтам у хмарах. Зробили багато нових речей, щоб відповідати на виклики суспільства і світу. Це, наприклад, API-інтеграції, щоб забезпечити клієнту новий досвід. Будуємо продукти і процеси, щоб дані передавались швидко, надійно і безперебійно - це усе великі інвестиції. Фактично ми багато робимо того, що “під капотом”, а клієнт, можливо, і не бачить цього. Ми багато інвестуємо у кібербезпеку та речі, які забезпечують надійність зберігання коштів. І в кризових ситуаціях (як це було 24 лютого, коли клієнти масово знімали кошти) ми віддаємо перевагу надійності та безперебійності роботи”
директорка департаменту корпоративних продуктів та розвитку бізнесу “Райффайзен Банк” 
Першочерговим завданням для фінансового бізнесу має бути дотримання комплаєнсу та кібербезпека, погоджується заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу UKRSIBBANK BNP Paribas Group Андрій Кашперук. За його словами, Укрсиббанк з початку повномасштабної війни вклав багато ресурсу, щоб захистити інфраструктуру від кібератак та фізичних втручань.
“Які є загрози для банку: кібервтручання, невиконання вимог регулятора і репутаційні ризики, коли усі клієнти одночасно вирішать зняти кошти. Ці питання - ТОП-пріоритет і навіть не обговорюються. Все про кіберзахист, комплаєнс, вимоги - це має бути виконано в першу чергу. Ще до повномасштабки банківська система почала відчувати на собі кібервійну. Адже кібератаки відбувались щодня. І раніше, і сьогодні найбільші наші інвестиції саме в захист даних, фізичний захист ІТ- інфрстурутури. Найбільший інвестиційний проект, який ми зробили за останній час - це будівництво масштабного дата-центру за кордоном.”
Заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу UKRSIBBANK BNP Paribas Group :
Член правління ПриватБанку Дмитро Мусієнко зазначив, що між безпекою та інноваціями перше питання завжди буде головним. Однак бізнеси все ж повинні спробувати шукати баланс, щоб радувати клієнтів новими сервісами і безшовним досвідом.
“На початку війни головним було забезпечити безперебійну діяльність банку. У 2022 році ми за 45 днів перейшли в хмару повністю, а це 2 дата центри в Дніпрі й Києві. Хоча колеги оцінювали, що для банку розміру Привату термін переходу в хмару складає від півтора до 2 років. Небезпека була шалена. І якби щось трапилось із Приватбанком, було б дуже складно для країни. В 2022 році ми запустили агрокредитування і всі ресурси спрямували туди. Бо якби Україна не почала кредитувати свої агропідприємства, це був би колапс в економіці. Сьогодні уже перейшли на business as usual. Оцінюємо проекти більше не з точки зору прибутку, а радше з точки зору впливу на клієнтів. Нас цікавить молоде населення, яке падає, робимо проекти для них, які будуть цікаві протягом 5-7 років”
член правління “Приватбанку”Директор департаменту електронної комерції та платіжних засобів Ощадбанк Володимир Москаленко підтвердив, що банки сьогодні приділяють багато уваги питанням безпеки. Ощад вклався масштабно у хмарні рішення та кіберзахист, але і не забував про інновації, наприклад ШІ-помічник центру підтримки Софія та застосунок для підприємців ОщадPay.
“З початку війни багато ресурсів було витрачено на безпеку і хмарні рішення, міграцію систем у хмару, кібербезпеку. Нам було важче, ніж колегам виконувати певні моменти, пов’язані з регламентацією НБУ, оскільки у нас 24 різних регіональних управоіння, які мають власні НФО. Паралельно працюємо на інновації, в контакт-центрі використовуємо ШІ-помічника Софію, яка на сьогодні виконує 70% звернень без підтримки операторів. На початку повномасштабної війни цей проект уже був і тому в війну він дозволив контакт-центру працювати безперебійно. І на сьогодні під час тривог це допомагає тримати сервіс на рівні. Але пріоритет як і у колег - спочатку безпека, регулятивні моменти, потім розвиток”
Директор департаменту електронної комерції та платіжних засобів “Ощадбанк” 
У маленьких компаній є можливість швидше втілювати нові продукти та запускати сервіси, уточнив CEO ФК "Activitis" Павло Матіаш.
“ У нас менша команда порівняно з банками - всього 60+ штатних працівників. Ми завчасно розуміли, що додатково будемо працювати із донорськими організаціями. І на сьогодні маємо дві підтримки від різних проектів USAID у сервісах WEAGRO та єДіло. Ми змінювали внутрішню структуру, перебудовували взаємодію процесів, запускали нові підрозділи взаємодії з партнерами, посилили підрозділи роботи з NPL (непрацюючими позиками). На сьогодні у нашому BNPL-сервісі немає NPL уже 7 місяців. Аналізуємо досвід клієнтів, дивимось у бік штучного інтелекту, преколекшн. Є багато актуальних речей і ми намагаємось швидко реагувати”
СEO ФК "Activitis" 