Інфляція, рецесія і стан ринку зайнятості: поточні ризики глобальної економіки та прогноз
Експерти S&P Global виділяють три основні теми, за якими слід стежити на шести графіках: інфляція, ризик рецесії та стан ринку праці.
Про це повідомляє S&P Global Market Intelligence.
Проте водночас посилився ризик рецесії, особливо у розвинених країнах, оскільки висока інфляція обмежує попит.
Як ці ризики впливають на короткий і неглибокий або глибокий і тривалий спад, ймовірно, залежить від того, що відбувається на ринку праці.
Стійкість на ринку праці триматиме вікно відкритим для більш жорсткої політики центральних банків для стримування інфляції, хоча політики, ймовірно, будуть стурбовані інфляційним ефектом зростання тиску на оплату праці, якщо напруженість на ринку праці та велика кількість вакансій спричинять зростання заробітної плати, зазначають експерти.
Ми вирішили з'ясувати три аспекти світової економіки, що зумовлюють перспективи зростання.
Прогноз споживчих цін
У липні з'являлося все більше свідчень, що світовий ціновий тиск, можливо, пройшов свій пік, оскільки глобальний композитний індекс цін на сировинні товари впав до п'ятимісячного мінімуму. Повільніша інфляція виробничих витрат відображала послаблення тиску як між виробниками, так і постачальниками послуг. Ключовим фактором, що знижує інфляційний тиск, особливо у виробничому секторі, є зменшення обмежень пропозиції (рис. 1).
Глобальний індекс строків доставки постачальників зріс у липні до найвищого рівня з листопада 2020 року, оскільки збільшення потужностей у постачальників, зниження попиту на сировину та скорочення обмежень на доставку (наприклад, збільшення пропускної спроможності у китайських портах) скоротили затримки. Світові повідомлення про дефіцит пропозиції в липні в чотири рази перевищували середній історичний показник (детальнішу інформацію можна знайти тут). Хоча це, як і раніше, свідчить про серйозні проблеми з поставками, й було третім падінням поспіль із приблизно семи разів у квітні.
Тим часом глобальний композитний індекс цін на продукцію впав до найнижчого рівня з вересня 2021 року у липні, а це свідчить про те, що компанії змінюють свої ставки відповідно до змін витрат, і, якщо тиск на вхідні ціни продовжить знижуватися, то цілком прогнозованим є подальше падіння цін на продукцію, уповільнення інфляції.
Порівняння PMI виробничих цін з офіційною інфляцією споживчих цін у країнах ОЕСР передбачає зниження цінового тиску протягом найближчих місяців.
Ризик рецесії
Різка втрата імпульсу зростання, спричинена головним чином слабкістю Європи та США, що припускає наближення світової економіки до спаду. Зважаючи на те, що інфляція досягла двозначних цифр і багаторічних максимумів у багатьох частинах світу або близька до них, умови попиту показали подальші ознаки погіршення в липні, оскільки зростання нових замовлень упало до найнижчого рівня за два роки.
Політики чітко дали зрозуміти, що хочуть підняти ставки до рівня, який зменшить попит і, своєю чергою, послабить інфляційний тиск. Опитані компанії висловили занепокоєння з приводу перспективи глобальної рецесії в липні, оскільки кількість компаній приватного сектора, що згадали «рецесію», більш ніж у тричі перевищила середнє довгострокове значення, рівень, небачений з часів глобальної фінансової кризи.
Справді, попри те, що в липні цей показник повз угору, глобальне зростання сповільнилося: зведений індекс виробництва для розвинених країн впав до 49,0 і, крім тих, що спостерігалися під час пандемії, сигналізував про перше зниження ділової активності з жовтня 2012 року.
ФРС США, Європейський центральний банк і Банк Англії розпочали посилення політики, але дані PMI знаходяться на території, яка історично відповідала послабленню політики.
Зайнятість та зарплата
Якщо рецесія матеріалізується, наступне питання полягатиме в тому, чи спад буде коротким і неглибоким або глибоким і затяжним, відповідь на яке, ймовірно, залежатиме від ринку праці.
З одного боку, якщо, як і раніше, спостерігатимемо стійкість даних із зайнятості, це, ймовірно, спонукає глобальні центральні банки зберегти курс на їхній агресивний шлях посилення, щоб взяти інфляцію під контроль. Глобальний зведений індекс зайнятості в липні становив 52,1, що вище за його довгострокове середнє значення (з 1998 року) у 51,3, що свідчить про відносно стійке зростання робочих місць.
Стійкість ринку праці буде бажаною ознакою для осіб, які визначають грошово-кредитну політику, оскільки вона має тримати вікно для підвищення ставок відкритим довше, дозволяючи центральним банкам боротися з інфляцією до того, як почнеться рецесія. Проте швидке скорочення зайнятості підвищить ймовірність глибшого спаду і потенційно призведе до повороту назад до м'якшої грошово-кредитної політики або принаймні до паузи в циклі підйому.
Хоча у липні зростання зайнятості на розвинених ринках сповільнилося, порівняння з новими замовленнями, у серпні, ймовірно, тенденція збережеться.
Слабші показники ринку праці поставлять центральні банки в положення, коли агресивна позиція боротьби з інфляцією ризикує підвищити безробіття і погіршити економічні умови, що й без того погіршуються. За такого сценарію політики можуть зіткнутися з необхідністю пом'якшення політики.
З іншого боку, в умовах нестачі персоналу в усьому світі центральні банки можуть побоюватися підвищення номінальної зарплати, оскільки компанії конкурують за дефіцитних працівників. У цьому сценарії органи, що визначають монетарну політику, можуть спокійніше сприймати зростання безробіття, зазначають експерти. Дійсно, згідно з трекером коментарів групи, повідомлення про вищі витрати на заробітну плату досягли найвищого рівня за всю історію (з 2005 р.) у липні, що свідчить про сильний та прискорений тиск на зарплату в усьому світі, зазначають аналітики.
В умовах напруженості, що зберігається на ринку праці, високого рівня вакансій і того, що працівники підштовхують своїх роботодавців до підвищення зарплати на тлі зростання вартості життя, своєчасні індикатори тиску на зарплати матимуть вирішальне значення для спостереження в найближчі місяці, йдеться у висновках експертів S&P Global.