У третьому кварталі 2020 року споживча інфляція в Україні перебувала нижче цільового діапазону 5% ± 1 в. п., та була нижчою, ніж прогнозував Нацбанк з огляду на коронакризу. Інфляцію стримувала слабка динаміка цін на харчові продукти, зокрема спричинена тимчасовими факторами пропозиції на тлі гірших якісних характеристик врожаю окремих овочів, нетипово теплих погодних умов наприкінці кварталу, більшою пропозицією імпорту та послабленням попиту на порівняно дорожчу продукцію. Базова інфляція також залишалася практично незмінною.
В оновлених прогнозах НБУ враховує додаткові інфляційні чинники, які обумовлюватимуть ціноутворення в наступному році. У порівнянні з попередніми очікуваннями, прогноз інфляції у поточному році знижений з 4.7% до 4.1% насамперед через врахування неочікуваного зростання пропозиції окремих видів продовольства, що також позначилося на зниженні прогнозу продовольчої інфляції до 2.4%. У наступному році перегляд прогнозу з 5.5% до 6.5% пов’язаний з урахуванням більш значного підвищення мінімальної зарплати, ніж передбачалося раніше, що реалізувалося насамперед у зростанні прогнозу базової інфляції. Отже, якими будуть інфляційні фактори та динаміка цін нижче у матеріалах, які базуються на жовтневому інфляційному звіті регулятора.
Споживча інфляція практично не змінилася протягом третього кварталу 2020 року (2.3% р/р у вересні), залишаючись за нижньою межею цільового діапазону (рис. 1).
Рисунок 1 - Основний інфляційний тренд, % р/р
Джерело: НБУ.
В НБУ зазначають, інфляція стримувалася передусім сповільненням зростання цін на харчові продукти. Це, зокрема, зумовлене розширенням пропозиції окремих продуктів, у тому числі через зростання імпорту (молочної продукції, бананів та цитрусових, окремих круп).
Крім того, зростання цін пригнічувалося тимчасовим послабленням цінового тиску на харчові продукти, зокрема продукцію тваринництва, а також було зумовлено зниженням виробничих витрат. Так, значення сукупного індексу витрат на виробництво сільськогосподарської продукції протягом тривалого часу залишається нижчим, ніж торік, через нижчі ціни на паливо, зниження вартості кормів та порівняно помірні темпи зростання заробітних плат у галузі.
Зміни в структурі попиту також стримували зростання цін на харчові продукти. Зокрема, існує тісний прямий взаємозв’язок між обсягами споживання дорожчих товарів, у тому числі тваринного білка, та рівнем доходів. Згідно з опитуваннями після початку карантину українці стали рідше споживати рибу та морепродукти, м’ясо та м’ясні вироби, молочні продукти, яйця. Через усі ці чинники повільнішими темпами дорожчала більшість молочних виробів та риби, а зниження цін на м’ясо та м’ясопродукти поглибилося. Овочі залишалися значно дешевшими, ніж торік (рис. 2).
Рисунок 2 - Внески компонентів до річної зміни ІСЦ, в. п.
Джерело: НБУ.
Так, поглибилося падіння цін на картоплю, передусім завдяки кращому у порівнянні з минулим роком врожаю. Натомість урожай інших овочів, зокрема коренеплодів, виявився дещо гіршим, ніж рік тому (на 4.9% р/р станом на 01.10.2020 року). Втім, погіршилася якість їх врожаю, унаслідок чого виникли диспропорції між попитом та пропозицією – постачальники поспішали реалізувати врожай, водночас покупці були не готові закуповувати овочі на зберігання значними партіями.
Вагомим тимчасовим чинником стриманої динаміки цін на харчові продукти стали нетипово теплі погодні умови наприкінці кварталу, що також вплинуло на пропозицію овочів та фруктів. У результаті сповільнилося зростання цін на яблука, кавуни, помідори та огірки.
Базова інфляція
Базова інфляція залишалася практично незмінною через взаємокомпенсуючий вплив різних факторів.
Базова інфляція становила 3.1% р/р у вересні, що практично відповідало попереднім прогнозам. У річному вимірі вона залишалася практично незмінною у порівнянні з попереднім кварталом, попри швидке відновлення споживання та послаблення гривні.
Вплив цих чинників був нівельований послабленням тиску з боку харчові продукти, розширенням пропозиції непродовольчих товарів після скасовування жорстких карантинних обмежень, особливостями їх реалізації та зміною споживчої поведінки (рис. 3).
Рисунок 3 - Основні компоненти БІСЦ, % р/р
Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ.
Стрімке відновлення споживчого попиту, послаблення гривні та складна епідемічна ситуація в низці областей зумовили повернення до зростання цін на непродовольчі товари (без урахування цін на одяг та взуття). Зокрема зросла вартість транспортних засобів, прискорювалося зростання цін на медикаменти та медичне обладнання, а падіння цін на побутову техніку та електроніку уповільнилося. Ці ж чинники підтримували високі темпи зростання цін на послуги, які лише дещо знизилися наприкінці кварталу.
Вагомими іншими чинниками такої динаміки стали збільшення витрат на дезінфекцію та збереження обмежень на кількість відвідувачів закладів, що надають послуги. Крім того, суттєво прискорилося зростання вартості послуг вищої освіти, що може бути пов’язано із запровадженням індикативної собівартості за окремими спеціальностями. Значними темпами зростала вартість телекомунікаційних послуг через збільшення попиту на них.
Втім, базову інфляцію стримувала слабка динаміка цін на харчові продукти, у тому числі через більшу пропозицію імпорту. Крім того, зміна жорсткого карантину адаптивними заходами зумовила відновлення реалізації товарів та послуг, які підпадали під обмеження, що стримувало зростання цін.
Прогноз інфляції
У четвертому кварталі 2020 року інфляція пришвидшиться після тривалого перебування нижче цільового діапазону, що визначалося пригніченим станом економіки під час глобальної кризи, повідомляють в НБУ.
Повернення в цільовий діапазон відбуватиметься на тлі відновлення економічної активності та споживчого попиту, а також поступового подорожчання енергоносіїв, зокрема природного газу.
Рисунок 4 – Інфляція споживчих цін, %
Джерело: НБУ.
Вагомим фактором пришвидшення темпів інфляції у 2021 році стане значне підвищення мінімальної заробітної плати (на 30% у середньому за рік), наголошують в НБУ.
Такий проінфляційний фактор реалізовуватиметься як через канал попиту (зростання реальних доходів населення), так і пропозиції (зросте собівартість виробництва). Найбільше він відобразиться на сфері послуг, в якій оплата праці займає значну частку в собівартості.
Водночас продовольча інфляція прискориться на тлі вичерпання тимчасових стримуючих факторів пропозиції. Відповідно, це буде одним із факторів виходу інфляції за верхню межу цільового діапазону вже в першому півріччі 2021 року.
На повернення її до цілі спрямовуватиметься поступове формування жорсткіших монетарних умов у міру виходу економіки з кризи. Прогнозується, що НБУ допускатиме незначне перевищення інфляцією цільового діапазону 5% ± 1 в. п. у 2021 році (6.5%) задля збереження монетарних стимулів для відновлення економіки. Відповідно монетарна політика спрямовуватиметься на приведення інфляції в цільовий діапазон вже на початку 2022 року.
Рисунок 5 - Базовий ІСЦ, %
Джерело: НБУ.
Базова інфляція пришвидшиться до 5.4% до кінця 2021 року насамперед через ефекти послаблення курсу гривні в третьому кварталі 2020 року та підвищення мінімальної зарплати.
Початок відновлення української та глобальної економіки з 2021 року своєю чергою сприятиме подальшому зростанню реальних доходів населення, посилюючи фундаментальний інфляційний тиск. Більш жорстка монетарна політика, яку Нацбанк проводитиме після виходу економіки з кризи, дасть змогу поступово зменшити фундаментальний інфляційний тиск приблизно до 4% у 2022 році, зазначать в НБУ.
Стосовно продовольчої інфляції у 2021 році, то в НБУ прогнозують її пришвидшення вище 5% внаслідок зростання виробничих витрат та доходів населення, а адміністративна інфляція продовжить зростати та досягне 9–10% у 2021–2022 роках.
В підсумку варто зазначити, істотним дезінфляційним чинником для багатьох товарів та послуг споживчого набору у 2020 році є зниження цін на паливо (13-14%) через здешевлення нафти. Проте очікуване відновлення світової економіки, а разом із нею – і попиту на нафтопродукти призведе до підвищення ціни на паливо в Україні у 2021–2022 роках.
