Боротьба з фінансовими махінаціями в Україні набирає обертів — з 2024 року держава активізувала спроби зупинити діяльність дропів — осіб, які надають доступи до платіжних рахунків третім особам для шахрайських схем.
Законотворці, регулятори та правоохоронні органи виступають за криміналізацію явища дропів, працюють над створенням відповідної інфраструктури контролю та чітких рекомендацій щодо взаємодії банків із правоохоронцями.
Розповідаємо, що відомо про боротьбу з дропами на законодавчому рівні, коли з’явиться їхній реєстр, як він працюватиме, а також як банки виявляють дропів і взаємодіють з правоохоронцями в рамках боротьби з фінансовим шахрайством.
Які закони регулюють боротьбу з дропами
В Україні вже діє законодавство, спрямоване на боротьбу з використанням дропів (грошових мулів) у схемах відмивання коштів та інших незаконних фінансових операціях. Основні положення містяться в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
З жовтня 2024 року по кінець березня 2025 року в Україні з ініціативи НБУ діяли ліміти на p2p-перекази (з картки на картку) в розмірі 150 тисяч гривень на місяць. Після введення лімітів обсяги знизилися з 250 млрд грн до 170 млрд грн на місяць
Крім того, у жовтні 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроект №11043, який мав допомогти в боротьбі з дропами. Документ посилює функції Нацбанку України з державного регулювання ринків фінансових послуг, збільшує штрафи до порушників платіжного законодавства до 5% від обсягів сумнівної операції, а також зобов’язує банки інформувати клієнтів про можливу передачу персональної до Нацполіції.
Боротьба з дропами є питанням нацбезпеки, адже картки дропів часто використовуються для терактів, підпалів автівок військових та диверсій.
Розкриття банківської таємниці Нацполіції провалили
Законодавці в проекті закону №11043 планували розкрити банківську таємницю Національній поліції. Банки і платіжні системи та фінансові компанії мали зобов'язати надавати інформацію поліцейським за їх електронним або письмовим запитом. Розкриттю підлягали суми, валюти, дати проведення операцій, ідентифікаційна інформація про одержувачів платежів, IP-адреси відправника. Однак цю поправку Верховна Рада провалила і законопроект ухвалили без неї.
На сьогодні Нацполіція може отримувати доступ до банківської таємниці лише за рішенням суду.
Водночас надавачів платіжних послуг зобов’язали інформувати клієнтів про умови надання послуги, включаючи заходи безпеки та дії надавача платіжних послуг у випадку отримання офіційного запиту від Національної поліції України щодо здійсненої користувачем платіжної операції, якщо ця операція має ознаки певних кримінальних правопорушень (крадіжка, шахрайство, привласнення, легалізація доходів, кіберзлочини тощо).
В майбутньому в Україні планують створити єдиний реєстр дропів та криміналізувати таку діяльність.
Криміналізація дропів
Національна поліція пропонує запровадити кримінальну відповідальність за оформлення банківських карток за винагороду або надання рахунків у користування "дропам". Пропонувалося покарання у вигляді позбавлення волі до 3 років.
У Верховній Раді уже ухвалено за основу законопроект №10190 (з подальшими доопрацюваннями), який передбачає кримінальну відповідальність для дропів. Пропонується карати такі дії позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років. За повторні дії або за змовою загрожуватиме позбавлення волі від 5 до 10 років. А за злочинні дії в умовах воєнного або надзвичайного стану або групою – позбавлення волі від 7 до 12 років.
У Нацполіції на засіданні слідчої комісії по дропам наголосили, що правоохоронці не мають на меті кримінальне переслідування випадкових осіб, які стали дропами. Поліція зосереджується на системній протидії цьому явищу через створення реєстру дропів, обмін даними з акцентом на відповідальності тих, хто організовує та використовує дропів у злочинних схемах.
Протидія дропам має ґрунтуватись на таких речах як :
- створення реєстру дропів. Над цим працюють Нацоліція та Нацбанк.
- обмін даними між банками та правоохоронною системою
Другий пункт намагались реалізувати торік шляхом внесення змін до законодавства про банки та платіжні послуги за поданням Національного банку. Ці зміни мали б допомогти запустити механізм, який би призвів до зменшення кількості дропів та фактів злочинів. Однак парламент не підтримав цю поправку.
Реєстр дропів
З 2024 року в Україні ведеться робота над створенням та впровадженням реєстру дропів. Фахівці Нацбанку Україні працюють над відповідним законопроектом, який після ухвалення на рівні НБУ передадуть на Верховну Раду.
Планується, що цей реєстр буде містити комбінацію даних про особу клієнта, номер його банківської картки та інформацію про банк, який виявив цю особу як дропа та вніс її до реєстру. Доступ до цього реєстру матимуть усі банки України.
Основна мета створення реєстру — боротьба з шахрайськими переказами з картки на картку та іншими незаконними фінансовими операціями, в яких використовуються дропи.
Реєстр допоможе банкам оперативно виявляти клієнтів з високим рівнем ризику та запобігати використанню їхніх рахунків у злочинних схемах.
Очікується, що особи, які потраплять до реєстру дропів, можуть бути обмежені у проведенні фінансових операцій на певні суми (наприклад, понад 50 000 грн на місяць). Обмеження можуть діяти протягом певного періоду (наприклад, рік).
Вже зараз існує співпраця та обмін інформацією між банками та Національною поліцією для виявлення та боротьби з дропами. А створення реєстру має спростити та пришвидшити цей процес.
Тож в Україні активно впроваджуються заходи та готуються законодавчі підґрунтя для його створення або функціонування його прототипу на рівні банківської системи. Очікується, що найближчим часом будуть розроблені відповідні нормативно-правові акти, які формалізують створення та ведення такого реєстру.
Як банки можуть виявляти дропів
Банки мають технічні можливості для ефективного виявлення дропів, але існують законодавчі перешкоди для обміну цією інформацією з правоохоронними органами, що ускладнює боротьбу з цим явищем.
Якщо банк отримує інформацію про те, що певна картка використовується як дропівська, він може проаналізувати, з яких пристроїв заходили в онлайн-банкінг цієї картки. Далі, банк може перевірити, до яких інших карток заходив цей же пристрій, навіть якщо ці картки ще не використовуються як дропівські.
Кожна операція залишає слід (IP-адреси тощо), і за наявності волі банки можуть легко виявляти дропів. І деякі банки в Україні уже активно використовують подібні системи антифрод для виявлення дропів.
Однак, через те, що минулого року не були прийняті зміни до закону про платіжні послуги, банки не можуть офіційно передавати цю інформацію правоохоронним органам без рішення суду. Правоохоронні органи можуть отримати необхідну інформацію з банків за рішенням суду, але це ускладнює та уповільнює процес.
Отже хоч оперативна співпраця між банками та поліцією існує, але вона не є системною.
Рекомендації Нацбанку щодо виявлення підозрілих операцій (наприклад, логін з одного телефону або декілька карток, зареєстрованих на один фінансовий номер) були надані банкам.
Банкам потрібні чіткі інструкції від НБУ щодо виявлення дропів
Українські банки отримали загальні рекомендації від Нацбанку щодо виявлення підозрілих операцій (наприклад, логін на різні картки з одного телефону або декілька карток, зареєстрованих на один фінансовий номер).
Однак народні депутати наголошують на відповідальності НБУ за розробку чітких нормативних документів для надавачів платіжних послуг щодо боротьби з дропами на базі ризик-орієнтованого підходу.
Банки повинні мати однозначне розуміння критеріїв ризикованих операцій, а не покладатися на "професійне судження" окремих керівників з НБУ. Більш того, про відсутність чітких критеріїв перевірки дропів згадувалось і у рішеннях Верховного Суду у справах про оскарження штрафних санкцій, виписаних банкам регулятором.
НБУ звинувачують в непослідовному застосуванні штрафних санкцій до банків за одні й ті самі порушення. Буцім невеликі банки швидко отримують штрафи від регулятора, тоді як великі системні банки, де також явно існують проблеми з дропами, не несуть покарань.
Також на слідчій комісії було вказано, що НБУ зловживає своїм правом приймати рішення на власний розсуд, оскільки банки часто погоджуються з рішеннями регулятора через страх втратити ліцензію, навіть якщо не згодні з ними.
Ринок потребує ясності та чітких правил щодо виявлення та реагування на ризиковані операції. Критикується те, що НБУ вимагає від банків досліджувати деталі ризикованих операцій, не маючи при цьому чіткого розуміння, як саме банки повинні це робити на практиці. Банки не є правоохоронними органами і потребують чітких інструкцій, в яких випадках вони повинні передавати інформацію правоохоронним органам, зазначили парламентарії.
Народні депутати планують підготувати поправки до закону про Національний банк України з метою обмеження дискреційних повноважень НБУ та запровадження чітких правил на законодавчому рівні.
