Зайнятість ветеранів: власну справу хочуть провадити майже 2/3 опитаних, - КРУ
Серед ветеранів відзначається втричі вищий інтерес до створення бізнесу, ніж серед цивільного населення: 63% опитаних хочуть мати власну справу, такі результати дослідження ринку праці Конфедерацією роботодавців України (КРУ).
Про це пише Інтерфакс-Україна.
Згідно з ним, серед інших чинників розвитку особистої зайнятості ветеранів — небажання змиритися з їхнім нинішнім соціальним становищем. Зокрема, підприємства фіксують випадки звільнення ветеранів з незрозумілих, на перший погляд, причин, однак за детального з'ясування виявляється, що працівник на війні командував підрозділом, а в мирному житті повертається на посаду підлеглого.
«Часто демобілізованим складно змиритися з тим, що під час служби вони отримували 100 тис. грн, а після повернення заробляють 18-20 тис. грн», - зазначено в дослідженні ще одну причину.
У КРУ вважають, що дефіцит чоловіків через мобілізацію ставить під загрозу збереження обсягів виробництва, тому підприємства почали залучати жінок на «чоловічі» посади, і після повномасштабного вторгнення стрімко зростає роль жінок в економіці.
Практика переведення на вакантні місця жінок є у сфері металообробки й перероблення агропродукції, на виробництвах із високим рівнем автоматизації, якщо можна швидко провести перенавчання.
«Часто робота на новій посаді потребує від жінок виконання певних фізичних навантажень. Така практика поширюється, зокрема, у меблевій промисловості», - зазначено в дослідженні.
Ще одним трендом на ринку праці називають наявний високий рівень недовіри між роботодавцями й особами з інвалідністю.
Як зазначено, в основі недовіри — брак знань роботодавців про цих осіб і не завжди задовільний рівень їхньої кваліфікації: 61% зазначив, що їх сприймають як «непрацездатних» і «людей з труднощами в спілкуванні», тому роботодавці не хочуть брати їх на роботу.
«Для осіб з інвалідністю робота надзвичайно важлива, оскільки вона дає певну фінансову свободу і дозволяє відчувати свою затребуваність. Плинність кадрів серед осіб з інвалідністю вдвічі менша, ніж серед працівників без обмежень. Тривалість роботи на тій самій посаді суттєво більша», - повідомляється в дослідженні.
Його автори підсумували, що залучення на ринок праці осіб з інвалідністю та ветеранів є важливим фактором компенсації дефіциту на ринку праці. КРУ розробила повну інструкцію з працевлаштування осіб з інвалідністю, у якій зібрала практичні поради щодо вимог законодавства щодо їх залучення на ринок праці.
Як повідомлялося, проблема дефіциту кадрів останнім часом, згідно з опитуваннями, увійшла до трійки ключових для бізнесу. Зокрема, директор з комунікацій найбільшого в Україні приватного холдингу SCM Наталія Ємченко на нещодавньому форумі про людський капітал зазначила, що йдеться не просто про кадровий голод, а про «великий кадровий голод».
«За ринковими дослідженнями, якщо нічого не зміниться в питанні безпеки, то влітку 2024 року на одну вакансію буде 0,75 кандидата. Ми не маємо з кого вибирати вже зараз: (коефіцієнт) один до одного, але до літа наступного року коефіцієнт буде 0,75», - сказала вона, описуючи ситуацію на підприємствах «Метінвесту», які розташовані в межах 100 км від лінії фронту.
Ємченко уточнила, що з групи мобілізовано 15 тис. людей., або більше ніж 10%, зазначивши, що найвищий коефіцієнт мобілізації на промислових підприємствах, «бо набагато простіше прийти на підприємство й роздати повістки одразу сотні людей».
За її словами, «Метінвест» багато працює з внутрішньо переміщеними особами й уже працевлаштував майже 10 тис. осіб.
Алекс Ліссітса, CEO агрохолдингу ІМК, значна частина земельного банку якого розташована поблизу кордону з РФ, також заявив на форумі про величезні проблеми з персоналом. За його словами, у Білопільській громаді Сумської області з 25 тис. населення до війни залишилося 2,3 тис.
«Шукаємо варіанти, вакансій багато. Знайти їх нереально. Якщо ви в Україні зараз працюєте чисто — оформляєте на зарплату прозоро з усіма виплатами, то ви нікого не оформите, особливо чоловіків, оскільки перед тим, як оформитися до вас на зарплату чисто, прозоро, йому треба сходити у військкомат, на цьому оформлення завершується», - описав ситуацію Ліссітса.
За його словами, ринок нині «сповзає» в 90-ті роки, коли треба переходити в «півчорну, півсіру» зону, а формально працевлаштувати когось складно.
«Якщо ще хочете щось побудувати й берете підрядника, то цей об'єкт ніколи не буде побудовано. Бо якщо починаєте щось будувати, буквально післязавтра стоятиме знову військкомат, і цей підрядник випадає на кілька місяців, бо просто немає людей», - додав CEO агрохолдингу ІМК.
Він повідомив, що компанія нині переходить на підготовку виключно жіночих кадрів для сільського господарства. «Це потребує коштів, допомоги ментальної, але ми йдемо на це, тому що в нас немає вибору», - наголосив Ліссітса.
Учасники форуму також закликали спільно з державою розпочати підготовку до залучення до роботи в Україні іммігрантів, оскільки наразі країна не готова до цього ні ментально, ні законодавчо.