$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+11° Київ +14° Варшава +9° Вашингтон

Morgan Stanley: у 2020 році найбільше програє долар США

Діденко Сергій 19 Листопада 2019 18:09
Morgan Stanley: у 2020 році найбільше програє долар США

В понеділок долар почав зниження внаслідок того, як президент США Дональд Трамп заявив на позачерговій зустрічі з главою ФРС Джеромом Пауеллом, що процентні ставки в США занадто високі.

«Ми обговорили все, зокрема процентні ставки, ставки з негативним значенням, низьку інфляцію, кількісне пом'якшення, сильний долар і його вплив на виробництво, торгівлю з Китаєм, ЄС та іншими», - написав Дональд Трамп у Твіттері.

Прогноз Morgan Stanley

Починаючи з минулого року президент США Дональд Трамп безкінечно критикує ФРС та главу Федрезерву Джерома Пауелла за високі ставки й дорогий долар, пише ProFinance.

Відтак, падіння долара стане однією з ключових тенденцій у 2020 році, прогнозують в аналітики інвестиційного банку Morgan Stanley. Американську валюту чекають не найкращі часи, наголошують експерти.

Долар постраждає від значного глобального зростання за межами США та істотного падіння  припливу портфельних інвестицій.

Ставки на ослаблення долара входять до десятки топ-стратегій, які аналітики банку рекомендують своїм клієнтам.

У банку очікують на зміцнення фунта, євро і новозеландського долара до долара США. Пара євро / долар США у 2020 році може зрости до 1,18 внаслідок поліпшення ситуації в економіці єврозони та ослаблення політичних ризиків.

«Очікується, що зростання ВВП єврозони прискориться, а економічне зростання в США почне сповільнюватися, і це надасть підтримку парі євро/долар, оскільки очікування ринку щодо зростання європейської економіки несуттєві», - пишуть аналітики Morgan Stanley.

Оптимальність рішення у світлі попередніх прогнозів

В глобальному контексті, у глобальної економіки є один шлях до порятунку — це зниження вартості глобальної валюти —  долара США. Адже, згідно з наявними оцінками, величина світових боргів  досяг рекордного значення в $ 188 трлн, або 230% світового ВВП, попереджає МВФ.

Істотна  частина світового боргу деномінована в доларах США.  І цьому сприяли два фактори: формування золотовалютних резервів в доларах США, а також  висока ліквідність американських  ринків капіталу.

Відтак, всі категорії активів набувають функції ліквідності американського долара, поширюючись в напрямках подальшого руху капіталу.

Тому, якщо зростання долара США буде істотним, напруга в системі буде зростати, причому не лише для американського експорту, але й для ринків, що розвивається з його високою залежністю від доларового фінансування та експортних зав’язків.

Ослаблення домінантного положення долара США може завершити великий кредитний цикл, розпочатий з початку 1980-х рр., в той час, коли баланс США був зведений до нуля, а долар стабілізувався, внаслідок відмови від золотого стандарту в 1971 році.

Відтак, з того часу великий кредитний цикл підживлював глобалізацію і кредитування через офшорну емісію американської валюти.

Індекс долара США до кошика валют торгується на історичному максимумі, і впевнено зростає в поточному році. Попри зменшення довгих позицій по долару у хедж-фондів і натиск з боку команди Трампа, долар нестримно росте.

Стратег SaxoBank з глобальної макроекономіки коментує це тим, що все у світі відносно, і економіка США наразі попереду світу.  Від введених мит та від зіпсування міжнародних відносин більше неприємностей для решти світу, ніж для самих США, і це лише збільшує їх силу. Відтак дії Трампа лише зміцнюють долар США, а не послаблюють його.

Введення мит може дозволити Трампу постати перед своїми виборцями сильнішим у 2020 році. До того ж, якщо мита продовжать ускладнювати економічну ситуацію, то йому, можливо, вдасться виправдати зростання бюджетних витрат, зазначають експерти.

Аналітики про можливість ослаблення долара говорять обережно, тому що ФРС належить упередити криву очікувань, а поки що, їй це не вдалося.

Ринок в цілому не очікує змін в політиці ФРС, і все більше ознак того, що у ФРС може забракнути коштів — або, що важливіше, волі — для того, щоб випередити очікування.

Але, як зазначають  експерти Saxo Bank, адміністрація Трампа не зупиниться ні перед чим, щоб пожвавити економіку внаслідок послаблення долара. І вчорашня зустріч з главою ФРС тому є яскравим свідченням.

Наразі Федрезерв занадто обережний в діях на випередження подій. Але у четвертому кварталі ФРС, напевно, доведеться поповнювати ринок ліквідністю. Що важливо, контроль над регулюванням може перехопити адміністрація Трампа, зазначають експерти.

Небажання ФРС вливати кошти в систему для уникнення неминучих економічних проблем, обумовлюють для адміністрації Трампа погіршення шансів його переобрання у 2020 році.

Нагадаємо, ФРС США ухвалено рішення збільшити обсяг операцій емісії накачуючи фінансову систему та глобальні ринки ліквідністю. Найближчим часом «друкарський верстат» Резервного банку Нью-Йорка, що здійснює від імені ФРС операції з управління її балансом, забезпечить в обіг 115 млрд доларів додаткової ліквідності, що випливає з графіку операцій, опублікованого на сайті банку.

Іронічно, що після минулого кварталу, коли весь світ боявся ризику перманентної дефляції, така політика майже гарантує повернення до інфляції, а може, що і до стагфляції (стагнація у виробництві відбувається одночасно з інфляцією).

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп не припиняє вербальні інтервенції, намагаючись схилити ФРС до агресивного зниження ставки.  Вийшовши у твіттер, Трамп назвав главу американського центробанку «наївним бовдуром» і зажадав дій, які радикально пом’якшуватимуть монетарну політику. «ФРС повинна знизити процентну ставку до нуля або нижче нуля», – написав Трамп.

В підсумку зазначимо, зовнішні чинники мають істотний вплив на економіку в Україні. На тлі обвалу ринків, восени 2008-го Федрезерв запровадивши «кількісне пом’якшення», послідовно знижував ставку до 1,5% – 1%, а в грудні – до історичного мінімуму в діапазоні від 0 до 0,25%, що забезпечило низький рівень процентних ставок на світових ринках, та стало  драйвером зростання української економіки.

Існує прямий причинно-наслідковий зв’язок між пом’якшенням монетарної політики та припливом капіталу до країн з ринками, що розвиваються, який полягає в реакції зниження внутрішніх ключових ставок.  Це, згодом, відіб'ється на зменшенні вартості  фінансового ресурсу  на внутрішніх кредитних ринках,  що  згодом призводить інвестиційного зростання.