Українському бізнесу не вистачає діалога з президентом Зеленським

В Україні створено багато бізнес-асоціацій, коаліцій бізнесу, але реального їх діалогу з владою не відбувається. Хоча бізнес цього потребує. 

Про це в інтерв'ю UA.News зазначив підприємець і економіст Андрій Длігач.

 

«Останні зустрічі — це були радше конференції. Це були не зустрічі, де президент вислуховував представників бізнесу. Це були зустрічі, де президент висловлював свою позицію, а реального діалогу не було. Звичайно, сенс таких зустрічей мінімальний. Перше і головне: не президент і його адміністрація мають визначати, хто має бути на таких зустрічах. У бізнесу є чітка консолідація, у бізнесу є бізнес-асоціації, переважна більшість бізнес-асоціацій об'єднані в Коаліцію бізнес-спільноти за модернізацію України, є ТПП. Є інститут бізнес-омбудсмена, є Європейська Бізнес Асоціація, Американська торгова палата, Федерація роботодавців. Відповідно ось така структуризація бізнесу передбачає, що Офіс президента має навчитися вести діалог з інституціями, з інституціоналізованим бізнесом, з тим, хто представляє інтереси різних індустрій, різних за типом бізнесів, за розміром, за географією, а не самотужки визначати, яких підприємців запросити», — каже Андрій Длігач.

На його думку, якщо президенту потрібен зворотний зв'язок, то вже Міністерство економіки спільно з «Дією» зробили чудовий інструмент для бізнесу, чудовий інструмент, який називається Пульс. І в Пульсі ми разом з Міністерством економіки аналізували результати такого зворотнього зв'язку. Є все те, про що кажуть бізнес-асоціації вже в першій хвилі аналізу . Про те саме свідчать і дослідження, які проводять аналітичні центри, зокрема Advanter Group — вони постійно публікуються. Всі пріоритетні питання там консолідовані, по багатьом з них підготовлені і обґрунтовані рішення.

«Далі аналітичні центри спільно з бізнес-асоціаціями формують пропозиції щодо державних політик., Частина рішень — переважно, з Міністерством економіки — вже втілюється. Але також можна втілювати всі необхідні рішення спільно з Верховною Радою і КМУ. Роль Президента — лідерство, для того, щоб затвердити візійний вектор трансформацій, підтвердити, що питання економічної стійкості так само важливе, як і обороноздатність. І з іншого боку, президент а цій комунікації бізнесу і влади потрібен для того, щоб зафіксувати, що для бізнесу ключовим проблемами є вже не стільки дерегуляція (де багато чого робиться), не тільки питання людського капіталу ( тут ключовим залишається питання бронювання критичного персоналу) А питання тепер в правоохоронній системі, реформі судів, що як би ми не проводили ці «танці з бубнами» навколо інших важливих тем, але без вирішення питання довіри до держави, зменшення невиправданого тиску на бізнес — нічого не вирішується. І для цього потрібна не зустріч з окремими бізнесменами. Потрібна робота, системна робота з бізнес-асоціаціями і аналітичними центрами», — зазначає Длігач.

Нагадаємо, на його думку, БЕБ – провальна інституція. Та модель, яка була закладена з важкої руки тих, хто створював БЕБ, показала свою абсолютну неефективність. БЕБ збитковий для держави, його утримання коштує набагато дорожче, ніж економічний ефект, який він дає.

Конкурсна комісія з обрання директора Бюро економічної безпеки ухвалила рішення не розглядати повторно кандидатуру Олександра Цивінського, яку раніше відхилив Кабмін. 

Міжнародна платіжна асоціація висловлює глибоке занепокоєння та обурення рішенням Кабінету Міністрів України не підтримувати призначення Олександра Цивінського на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ).