Політична спекуляція навколо держборгу України породила безліч міфів. І більшість із них мають здебільшого негативний характер. Відтак проблема держборгу вимагає спростування основних сумнівних тез, а також пояснення, як борги впливатимуть на життя українців.
Перспективи зменшення боргового навантаження
Сума держпозики, які здійснює Мінфін — величина, яка регламентується бюджетним законодавством, а їх обсяг щорічно визначається законом про держбюджет, що схвалюється парламентом.
Нагадаємо, Уряд декларує наміри щодо скорочення відношення державного боргу до ВВП до 40% на кінець 2024 року. Відповідно буде зменшуватися вартість обслуговування державного боргу. Відбуватиметься зниження валютного ризику державного боргу шляхом збільшення частки державного боргу, номінованого в національній валюті, до кінця 2024 року до 50%. Планується підняття кредитних рейтингів України до літер «А».
Відтак ефективність політики управління держборгом можна аналізувати оцінюючи відношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП, що характеризує стійкість державних фінансів. За два роки, співвідношення знизилося на 20%: з 81% у 2016 році до 61% у 2018 та, за оцінками Міністерства фінансів, показник продовжить скорочуватись до кінця 2019 року, наголошує заступник міністра фінансів в інтерв’ю виданню Ліга:Закон.
Мінфін активно працює над збільшенням терміну погашення боргу. Якщо раніше ОВДП розміщувались з середнім строком до 6 місяців, то наразі строки істотно зросли – до 2 років і цей показник зростає.
В мінфіні вважають досягненням цього року перші успішні розміщення ОВДП зі строком обігу понад 5 років, що є свідченням довіри інвесторів та їх готовності інвестувати в довгострокові інструменти. Завдячуючи зростанню економіки, погашення таких ОВДП здійснюватиме менший тиск на економіку, ніж борги, які повертали вже наступного року.
Варто зазначити, ефективність управління держборгом засвідчили нещодавні оцінки міжнародних рейтингових агенцій таких як Standard & Poor's, Fitch Rating та R&I, які підвищили довгостроковий суверенний кредитний рейтинг України зі стабільним прогнозом.
Дохідність ОВДП
Ставка розміщення ОВДП формується на основі попиту і пропозиції на ринку капіталу. Факторами ціноутворення можуть виступати чинники вартості грошей на ринку, а також потреб залучення. Варто зазначити, що для ОВДП одним із ключових орієнтирів є облікова ставка Національного банку України (рисунок 1).
Рисунок 1 – Взаємозв’язок ключової ставки НБУ та дохідності ОВДП
Джерело: Мінфін
Комерційні банки представляють найбільший сегмент інвесторів в ОВДП, мають альтернативні інструменти для розміщення вільних коштів, що й пояснює тісну кореляцію.
Зокрема, якщо порівняти двотижневі депозитні сертифікати НБУ з дохідністю, яка не може бути менше облікової ставки регулятора, то цілком логічно, що за умов нижчої дохідності державних паперів, ОВДП не зацікавить банки.
Отже, одним із пріоритетів має бути інституційний розвиток фінансового ринку, який автоматично збільшуватиме кількість учасників, а відтак знижуватиме ціну.
Варто зазначити, найвищу ставку розміщення у 2019 році зафіксовано з січня по квітень на рівні 19,5% за ОВДП з тримісячним строком обігу. Таку вартість обумовлювали політична невизначеність на початку 2019 року та ситуація на фінансовому ринку.
Правильно побудована боргова політика дозволила Мінфіну за 9 місяців знизити показник лише за цим інструментом до 15,75%. Ставки розміщення за облігаціями з більшими строками обігу вдалося знизити до 15%, а за п'ятирічними ОВДП дохідність складає 14,75%.
Вплив запозичень на гривню
Якщо уявити теоретично ситуацію масового продажу ОВДП з подальшим обміном гривні на валюту, то так, це може послабити курс гривні.
Проте в Мінфіні наразі не передбачають істотних ризиків подібного сценарію, оскільки лише 12% портфелю ОВДП знаходяться у власності іноземних портфельних інвесторів, решта - 88% - належать резидентам.
Варто зазначити, цьогоріч спостерігається стійкий позитивний тренд для економіки України – зростання попиту іноземних інвесторів на боргові інструменти деноміновані в гривні. Переведення первинних розміщень ОВДП на міжнародні торговельні платформи є важливим кроком НБУ та Мінфіну щодо посилення прозорості й ліквідності ринку держпозики, поліпшення доступу іноземних інвесторів, дедоларизації держборгу.
Нагадаємо, окрім іншого, інтерес нерезидентів до гривневих ОВДП має не спекулятивний характер – в український держборг інвестують поважні інституційні інвестори. Інвесторів передусім приваблюють в Україні не лише високі процентні ставки, а й комфортне інвестиційне середовище, наголошують в НБУ.
У підсумку стає очевидно, що рейтинг довіри іноземних інвесторів — лакмусовий папірець, який показує реальну ефективність дій всіх гілок влади. Хто інвестуватиме в країну, яка не є надійною?
Саме тому підвищення попиту нерезидентів на українські боргові інструменти — індикатор стабільності та передбачуваності державної боргової політики.
Нагадаємо, виплати за держборгом істотно обтяжують бюджет країни. У наступному році, згідно з проєктом держбюджету 2020, виплати та фінансування обслуговування боргу залишаються високими й становлять більше третини доходів. У наступному році виплати становитимуть близько 438,1 млрд грн, з яких обслуговування державного боргу – 145,2 млрд грн; погашення державного боргу – 292,9 млрд гривень.
В підсумку зазначимо, в рейтингу Міжнародного інституту фінансів у 2018 році Україну визнано країною, якій вдалось досягти найбільшого прогресу за показником «Відносини з інвесторами та прозорість даних».
Статистика інвестиційних вкладень є красномовним свідченням: за шість останніх місяців, завдячуючи лінку між НБУ та Clearstream, портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності нерезидентів зріс більш ніж на 80 млрд грн, і наразі становить біля 100 млрд грн.
Станом на 1 жовтня, Міністерство Фінансів України успішно провели перший аукціон ОВДП через платформу Bloomberg залучивши 77,2 млн гривень, більша частина з яких склали надходження від 2-річних ОВДП, йдеться в повідомленні Мінфіну.
Окрім іншого, запланована співпраця з МВФ дозволяє залучати пільгове фінансування на значно довший період за істотно нижчою, ніж ринкова, вартістю.
