Нацбанк буде надалі підвищувати облікову ставку, але пересічний українець наслідків не відчує
Чергове підвищення Національним банком України облікової ставки викликане не лише ринковими факторами, але і тиском стейкхолдерів та бізнесу. Крім того, на такі рішення НБУ впливає і прихована інфляція, коли офіційна статистика не відбиває зростання цін на певні товари. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів аналітик з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян.
Експерт вважає підвищення облікової ставки своєчасним рішенням, оскільки Нацбанк має дуже потужний аналітичний відділ та відділ прогнозування. Він нагадав, що тенденції посилення інфляційного тиску почалися давно, про що свідчать попередні зростання облікової ставки до нинішнього показника. Водночас, на думку аналітика, нинішня ситуація в економіці України скоріше визначається не ринковими факторами, а очікуваннями з боку стейкхолдерів та гравців ринку.
«У Нацбанку розуміють необхідність зростання відсоткової ставки для призупинення інфляційних процесів. Тож насправді головне питання не у своєчасності методів НБУ, а в розмірі облікової ставки – її можна було підвищити і на більший показник та врахувати можливість для маневрування у майбутньому. Водночас, чим вища ця ставка, тим повільніше буде розвиватися кредитування і бізнес та, відповідно, повільніше зростати економіка. Тому на НБУ сьогодні чиниться тиск з обох сторін: з одного боку, це необхідність дбати про соціальне забезпечення і розвиток, а з іншого – бізнес, який хоче розвиватися, та інші стейкхолдери, яких ця ставка не влаштовує, оскільки вони запускають інші процеси, що пригальмовують розвиток економіки»
аналітик з економічних питань МЦПДКрім того, зазначив економіст, сьогодні в економіці України домінують т.зв. «приховані інфляційні процеси», коли офіційна статистика не відображає зростання цін на певні товари. Експерт нагадав, що традиційно коефіцієнт інфляції розраховується через вартість споживчого кошика за певними категоріями товарів і за певним відсотковим співвідношенням цих категорій. Водночас, за словами аналітика, при цьому не враховується низка інших факторів.
«Споживчий кошик не враховує основні ключові моменти або статті витрат пересічних домогосподарств. Наприклад, у споживчому кошику не враховується вартість мобільного зв’язку. За моїми спостереженнями, за останній рік місячна абонплата за користування зв’язком зросла більш ніж удвічі – з 40 до 115 гривень. Це інфляція на рівні 200%. І це зовсім не та інфляція, яку Нацбанк хоче таргетувати на рівні 5% у першому півріччі 2022 року. Однак це дуже специфічний розрахунковий показник, який, говорячи неекономічним терміном, є «середньою температурою по палаті»»
Водночас, зазначив Єгор Киян, інфляція – це не завжди погано. Він нагадав, що часто інфляція зростає одночасно з інтенсивними темпами зростання економіки і виникає явище під назвою «інфляція росту». Однак в Україні, за словами економіста, сьогодні домінує т.зв. «прихована інфляція». Це споживча інфляція, коли ціни на товари зростають і це шкодить економіці.
«Монополізація деяких ринків, певні тарифні асиметрії, уповільнення економічних процесів через коронакризу та деякі обмеження в діяльності бізнесу, так чи інакше будуть спричиняти посилення інфляційних процесів. Тож мені здається, що облікова ставка ще буде підвищуватися, але середньостатистичний українець не відчує якихось негативних наслідків. Тому що, по-перше, ця ставка зазвичай підвищується на перспективу, а сам процес може запуститися пізніше. І по-друге, сама банківська система, ринок кредитування і бізнес, також відчувають ці зміни із запізненням – для цього існує часовий лаг від 2 до 4 місяців. За цей час ситуація може змінитися і Нацбанк зможе зменшити облікову ставку. Ймовірно мине пік коронавірусної хвилі або відбудуться якісь інші процеси і пізніше ситуацію можна буде виправити»
Підсумовуючи, економіст зазначив, що Нацбанк регулярно змушений підвищувати облікову ставку через інфляційний шок, який провокують монополізація ринків, пандемія COVID-19 та деякі вкрай непередбачувані рішення уряду, що ухвалюються однобічно, у розсинхроні з іншими органами державної влади, без діалогу з бізнесом та врахування інтересів стейкхолдерів.
Нагадаємо, Нацбанк вирішив з 16 квітня підвищити облікову ставку з 6,5% до 7,5% річних. Рішення ухвалене для сповільнення інфляції у другому півріччі і повернення її до показника 5% у першому півріччі 2022 року.
5 березня Нацбанк підвищив облікову ставку з 6,0 до 6,5% річних. Ставка підвищилася вперше з квітня 2019-го.
Раніше в НБУ повідомили, що для ослаблення фундаментального інфляційного тиску і збалансування очікувань, облікову ставку доведеться підвищувати і надалі.