Поруч з провідними центробанками світу НБУ посилює заходи монетарного стимулювання економіки, продовживши цикл пом’якшення політики. Від завтрашнього дня облікова ставка НБУ становитиме 10%, повідомляє прес-служба регулятора щодо сьогоднішнього рішення з монетарної політики.
Слід зазначити, що Європейський центральний банк наразі активно розробляє інструменти, які можуть допомогти країнам єврозони впоратися з економічною ситуацією, що ускладнюється на тлі поширення коронавірусу, пише Bloomberg. ЄЦБ напевно також сьогодні ухвалить рішення про чергове зниження ключової ставки.
Отже, які чинники переважали на користь позитивного рішення щодо зниження ключової ставки.
Сповільнення інфляційного тиску
Інфляція споживчих цін у січні-лютому 2020 року сповільнювалася швидше, ніж прогнозував НБУ. Траєкторія прогнозних значень у січні — до 3,2%, та у лютому – до 2,4% у річному вимірі, продовжила перебувати нижче цільового діапазону 5% +/-1 в.п. В обох місяцях дещо нижчою за прогноз також визначався рівень базової інфляції.
Більш стрімкого темпу уповільнення інфляції обумовлювали наслідки подальшої трансляції минулорічного зміцнення гривні у вартості товарів, значною пропозицією більшості сирих харчових продуктів, нижчими від прогнозу цінами на енергоносії. Відповідні фактори нівелювали ефект надмірного споживчого попиту, який підсилювався тривалим зростанням реальних доходів населення.
Січневий прогноз інфляції на кінець 2020 року - 4,8%
До цього часу поширення коронавірусу мало обмежені наслідки та нейтральний вплив на економіку України. Експорт українських промисловців та аграріїв продовжує зростати. Схоже що цінова кон’юнктура світового ринку наразі прихильна до наших експортерів. Ціни за ключовими позиціями складаються досить сприятливо: на аграрну продукцію падіння не спостерігається (або незначне), а на вуглеводні – ціни падають суттєво. Саме ця різниця й визначає успіхи української економіки.
Певне падіння цін на окремі товари вітчизняного експорту більш ніж компенсоване подальшим нарощуванням фізичних обсягів поставок за кордон. Водночас ціни на товари, які країна імпортує, зокрема енергоносії, знижуються навіть швидше, ніж на експорт.
Валютний ринок
Цілком закономірно відреагував український валютний ринок на невизначеність зі ситуацією поширення коронавірусної інфекції та зростанням турбулентності на фінансових й товарних ринках: погіршилися очікування, зросли панічні настрої.
Утім, наголошують експерти Національного банку, на економічній активності та інфляції в Україні ще не позначилися наслідки поширення коронавірусної інфекції, зокрема:
- з метою недопущення подальшого поширення COVID-19 уряди країн запровадили жорсткі заходи;
- охолодження глобальної економіки та тиск на ціни в бік зниження;
- як реакція на відповідні процеси, відбулося пом’якшення монетарної політики центробанками провідних економік світу та торговельних партнерів України;
Крім обвалу цін на глобальних ринках внаслідок поширення коронавірусу, на інфляцію в Україні у бік зниження тиснутиме зростання протекціонізму. Йдеться про конкурентні війни між країнами-виробниками нафти, які нещодавно набули розвитку.
Конкурентні війни нафтотрейдерів провокуватимуть підтримання рекордно низьких цін на енергоносії, що впливатиме й на ціни товарів українського експорту.
Загалом, усі ці фактори обумовлюватимуть різноспрямований вплив на економічне зростання та інфляційні тенденції в Україні, що посилює невизначеність.
Ключовим припущенням, яке дозволяє опиратися в прогнозах на оптимізм, залишається продовження співпраці з МВФ, зазначають в Національному банку.
Підписання нової програми з Міжнародним валютним фондом зменшить вразливість економіки України в період турбулентності на глобальних ринках в період пікових виплат за державним боргом. Нагадаємо, лише цьогоріч належить здійснити виплати понад $5 млрд з попередніх запозичень.
Прогноз та ризики
Поруч із реалізацією умов та підписання угоди з МВФ наріжним каменем залишаються низка нерозв’язаних проблем судової реформи. Адже на сприйняття України інвесторами впливатимуть рішення українських судів щодо відповідальності та зобов’язань ексвласників неплатоспроможних банків перед державою.
Варто зазначити, що водночас, ризик поширення коронавірусної інфекції може призвести до рецесії світової економіки й істотного сповільнення економічної активності в Україні. Значне падіння попиту на світових ринках, а також переоцінка інвесторами ризиків країн, що розвиваються, може негативно відобразитися на показниках зовнішньої торгівлі України й погіршити залучення фінансування.
Актуальними залишаються й такі виклики:
- ескалація військового конфлікту на сході країни та нові торговельні обмеження з боку країни-агресора;
- падіння рівня зборів врожаїв аграрної продукції в Україні внаслідок погіршення погодних умов;
- зростання волатильності світових цін на харчові продукти з огляду на глобальні кліматичні зміни.
В підсумку зазначимо, Правління Національного банку України ухвалювало рішення щодо ключової ставки в умовах, коли інфляційний тиск слабшає інтенсивніше, ніж прогнозувалося, а економіка країни потребує підтримки та необхідного стимулу для подальшого зростання.
Враховуючи всі приведені вище фактори та комплекс обставин, НБУ продовжує цикл пом’якшення монетарної політики, знизивши облікову ставку на 1 п.п. до 10%, як і було передбачено січневим прогнозом.
Нагадаємо, з 31 січня 2020 року Правлінням НБУ було ухвалено рішення знизити облікову ставку до 11% річних. Під час брифінгу було озвучено прогноз зниження облікової ставки до 7% вже до кінця 2020 року завдяки інтенсивному поліпшенню макроекономічної ситуації в країні. Очікувалося, що ключова ставка знизиться протягом першого півріччя поточного року. Це вплине на зниження вартості кредитів для бізнесу й населення та стимулюватиме ділову активність.
