Віднині ключова ставка, які діє на ринку – 11%. Правління НБУ ухвалило рішення знизити облікову ставку до 11% річних з 31 січня 2020 року, йдеться в повідомленні прес-служби відомства.
Крім цього, Національний банк прогнозує зниження облікової ставки до 7% вже до кінця 2020 року завдяки інтенсивному поліпшенню макроекономічної ситуації в країні. Очікується, що ключова ставка знизиться протягом першого півріччя поточного року. Це вплине на зниження вартості кредитів для бізнесу й населення та стимулюватиме ділову активність.
Споживча інфляція в Україні сповільнилася у 2019 році до 4,1% (з 9,8% у 2018 році), що за останні шість років є найнижчим показником. Відтак, Нацбанком було досягнуто середньострокової інфляційної цілі 5% ± 1 в. п., яку регулятор декларував з 2015 року випередивши очікування. Укріплення гривні мали вирішальний вплив на стрімке уповільнення інфляції наприкінці 2019 року, нівелювавши ефекти тиску істотного споживчого попиту.
Таблиця 1 - Основні макроекономічні показники
Джерело: НБУ.
Припущення Національного банку на 2020 полягає у тому, що протягом значної частини 2020 року показник інфляції знаходитиметься нижче цільового діапазону 5% ±1 в. п., але повернеться в його межі наприкінці року.
За оцінками НБУ, уповільнення інфляції буде й надалі продовжуватися. Вже з січня і протягом переважної частини поточного року інфляція перебуватиме в районі нижче цільового діапазону 5% ±1 в. п. Однак вона прискориться у четвертому кварталі й становитиме 4,8% за підсумками 2020 року.
Очікування НБУ базуються на припущенні дії низки факторів. Перший фактор — ревальвація гривні 2019 року, яка продовжить транслюватися на вартість імпортних товарів та товарів з високою часткою імпорту в витратах виробництва. Другий — збереження відносно не високих цін на енергоносії на світових ринках стримуватиме підняття цін на паливо на внутрішньому ринку. І третій фактор — продовольча інфляція за відсутності шоків пропозиції буде неістотною завдяки очікуваному зростанню врожайності овочів та фруктів, порівнюючи з торішніми показниками.
Водночас дещо вищими, ніж у 2019 році, будуть темпи зростання адміністративно-регульованих цін, насамперед внаслідок подальшого приведення акцизів на тютюнові вироби до рівнів європейських цін.
Згідно з прогнозом НБУ, у 2021–2022 рр. інфляція внаслідок пом’якшення монетарної політики перебуватиме на рівні середньострокової цілі 5% ±1 в. п. (рисунок 1).
Рисунок 1 - Прогноз ІСЦ, річна зміна, %
Джерело: НБУ.
Збереженню стабільно низьких темпів інфляції також продовжать сприяти:
- Консервативна фіскальна політика уряду.
- Відносно низькі ціни на енергоресурси на світових ринках.
- Зростання продуктивності економіки.
Економічне зростання
Згідно з прогнозами НБУ, економічне зростання прискориться з 3,3% у 2019 до 3,5% у 2020 році, а в наступні роки становитиме близько 4%.
В Нацбанку зазначають, що фактором прискорення темпів економічного зростання буде пом’якшення монетарної політики.
Високий рівень приватного споживання та інвестицій залишатиметься ключовим драйвером економічного зростання. Водночас внесок чистого експорту у ВВП і далі буде від’ємним внаслідок значних потреб реального сектору економіки в інвестиційному імпорті.
Досить високі темпи зростання реальних доходів населення також зумовлять подальше скорочення розриву в заробітних платах у порівнянні з сусідніми країнами. Це й надалі буде збільшувати зацікавленість українців у працевлаштуванні в Україні, а не за кордоном, зазначають в НБУ.
Нагадаємо, у грудні 2019 році, порівнюючи з листопадом 2019 року зростання середньої номінальної заробітної плати збільшилося майже на 15%.
Дефіцит поточного рахунку
Дефіцит поточного рахунку у 2020–2022 роках й надалі буде перебувати в прийнятних межах. Нагадаємо, у 2019 році дефіцит звузився до 0,7% ВВП.
Істотний внесок у зменшення дефіциту поточного рахунку мало отримання НАК «Нафтогаз» компенсації у розмірі $2,7 млрд. від «Газпрому» за рішенням Стокгольмського арбітражу. Однак, без урахування цих коштів дефіцит поточного рахунку звузився внаслідок зменшення дефіциту зовнішньої торгівлі товарами, стійкому зростанню експорту послуг, меншим обсягам репатріації дивідендів.
В НБУ припускають, що у 2020-2022 роках дефіцит поточного рахунку коливатиметься на рівні 3-4%. Розширення дефіциту обумовлюватиме, зокрема, високі обсяги інвестиційного імпорту та зниження надходжень від транзиту газу. Водночас це компенсуватиметься істотними надходженнями капіталу до приватного сектору внаслідок поліпшення інвестиційного клімату.
Ризики та прогнози
Основним припущенням макроекономічного прогнозу залишається подальша співпраця з МВФ. НБУ очікує укладення нової програми співпраці з МВФ у найближчі місяці після схвалення Верховною Радою всіх необхідних законопроєктів.
Завдяки новій програмі з МВФ, офіційним залученням та збереженню інтересу нерезидентів до ОВДП збережеться щорічне зростання міжнародних резервів України, попри період пікових виплат за зовнішнім державним боргом.
Прогнозується, що у 2020 році НБУ й надалі нарощуватиме офіційні резерви. Протягом 2020 року розмір резервів НБУ перевищить 29 млрд дол. США, продовжуючи зростати у 2021-2022 роках.
Ключовим ризиком для реалізації цього макропрогнозу — відтермінування укладення нової програми співпраці з МВФ. Водночас, зберігаються ризики для макрофінансової стабільності насамперед внаслідок рішень українських судів щодо відповідальності та зобов’язань ексвласників неплатоспроможних банків перед державою, наголошують в НБУ.
Реалізація цих ризиків може погіршити курсові й інфляційні очікування та ускладнити доступ до міжнародних ринків капіталу в умовах необхідності здійснення пікових боргових виплат.
Зовнішня економіка також обумовлює виклики для реалізації зазначеного макропрогнозу, зокрема НБУ виокремлює подальше охолодження світової економіки та погіршення умов торгівлі, ескалацію військового конфлікту на сході України та нові торговельні обмеження з боку РФ, скорочення врожаю зернових і плодоовочевих культур в Україні внаслідок несприятливих погодних умови, збільшення волатильності світових цін на харчові продукти з огляду на глобальні зміни клімату та зменшення обсягів припливу іноземного капіталу.
В підсумку зазначимо, за даного макроекономічного прогнозу та в умовах збереження балансу ризиків в НБУ ухвали рішення знизити облікову ставку відразу на 2,5 в.п., що активізації кредитування реального сектору і прискоренню економічного зростання.
І найважливіше, Національний банк прогнозує зниження облікової ставки до 7% вже на кінець поточного року завдяки інтенсивному поліпшенню макроекономічної ситуації в країні. Очікується, що найбільше облікова ставка знизиться впродовж першого півріччя 2020 року. Це вплине на подальше зниження вартості кредитів для бізнесу та населення, та стимулюватиме ділову активність.
