Новації НБУ у сфері платежів: як зміняться технології та вартість послуг для простих українців

Новації НБУ у сфері платежів: як зміняться технології та вартість послуг для простих українців

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

У межах нової архітектури платіжного ринку, який набуватиме істотних змін починаючи з 2020 року, платіжні послуги зможуть надавати банки, платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори, а також державні органи та органи місцевого самоврядування. Банки надаватимуть платіжні послуги на підставі банківської ліцензії, а небанківські установи надаватимуть відповідні послуги на підставі ліцензії на надання платіжних послуг.

Послуги будуть відповідати основним європейським тенденціям, стануть максимально швидкими, безпечними, зручними й дешевими.

Про ключові аспекти змін від Директора департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Олександра Яблунівського в інтерв’ю виданню LIGA.net.

Перспективи електронної гривні

Національний  банк  України, відповідно  до  глобальних тенденцій  інноваційного  розвитку  в  платіжній  сфері,  у  2016  році розпочав вивчення можливості випуску ним власної цифрової валюти центрального банку – е-гривні.

Цифрова валюта під егідою НБУ може істотно вплинути на ринок платежів: це потенційний конкурент звичних безготівкових інструментів, на яких зараз добре заробляють фінансові посередники – банківські установи та платіжні системи.

Наразі НБУ оптимістично дивиться на перспективи е-гривні: висновки, які НБУ сформував в процесі дослідження, вже через 5-7 років близько 20% гривневої маси в обігу може бути повністю цифровою.

«Мета НБУ — емісія цифрової валюти не повинна відрізнятися від емісії паперових грошей. Цифрова гривня буде таким же зобов’язанням Української держави, як і паперова. Просто її не існуватиме фізично», – зазначає Олександр Яблунівський.

Нагадаємо, Національний банк України проаналізував  міжнародний досвід, дослідив правові аспекти, макроекономічний ефект і опрацьовував оптимальні варіанти бізнес-моделі обігу е-гривні. У межах випробовування технології блокчейн-платформи в обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні, операції з використанням якої тестувалися робочими групами  за участі НБУ, компаній-волонтерів, а також Світового банку, експерти якого надавали Національному банку консультації у межах технічної допомоги.

Як це працює

Наступним висновком в рамках проведеного НБУ пілотного проєкту є те, що цифрова валюта е-гривня може розглядатися як так звана disruptive technology, оскільки потенційно може істотно змінити екосистему платіжного ринку України та перерозподілити наявні ролі учасників ринку. Відтак, впровадження е-гривні на платіжному ринку України має також враховувати можливість впровадження інших інноваційних платіжних інструментів, зокрема «миттєвих» платежів та нових інструментів у рамках концепції Open Banking.

Олександр Яблунівський зазначає, жоден з центральних банків, які тестували національну електронну валюту, поки не обґрунтував  бізнес-модель для рітейлу.

Комерційні структури, які забезпечують її використання, в тому числі банки, повинні отримувати прибуток. Залишається дуже багато питань, включаючи потенційну міграцію ліквідності від банків до НБУ і необхідний ступінь ідентифікації при проведенні операцій, — наголошує Олександр Яблунівський.

Нагадаємо, запровадження такого інноваційного інструменту, як цифрова валюта, сприятиме  досягненню Національним банком таких цілей: підвищення рівня фінансової інклюзії; зменшення частки готівкових розрахунків у обігу; підвищення  швидкості  та  зручності  безготівкових платежів та рівня захисту фінансових послуг; підвищення  конкурентоспроможності  платіжних послуг та сервісів; підвищення прозорості розрахунків у державі; зниження  вартості  роздрібних  безготівкових платежів в Україні, у першу чергу, у порівнянні з вартістю  платежів  з  використанням  платіжних карток.

Втрата банківської монополії

Прийдешні зміни  відкриють нові можливості для фінкомпаній, торговців (які наразі покривають основні витрати за обслуговування безготівкових платежів) і споживачів.

Це не означає, що банки програватимуть конкурентну боротьбу та втрачатимуть ринок, навпаки, банки, а особливо ті, які вкладаються в технології, також отримають нові можливості, в тому числі в появі нових умов співпраці з небанківськими гравцями для активізації нових клієнтів.

Олександр Яблунівський зазначає, що НБУ має намір зайняти в цьому сенсі агресивну позицію — банки будуть зобов’язані зробити загальнодоступною частину програмного коду доступу (відкриті API). Вже до кінця жовтня НБУ опублікує перші деталі нового регулювання, а на рівні Верховної Ради зміни, ймовірно, будуть розглянуті вже у 2020 році.

Платежі 24/7 стають реальністю

В НБУ планують, що в результаті трансформації платіжного простору, СЕП і банківська система працюватимуть цілодобово.

В НБУ припускають, що всі необхідні процедури буде завершено до весни 2020 року, а з 1 квітня 2020 року Система електронних платежів НБУ почне працювати в режимі 23/7. Перехід на 24-годинний режим роботи планується у 2021 році одночасно з переходом на відкритий стандарт ISO 20022. В НБУ сподіваються, що основним технологічним забезпеченням операцій, ініційованих в рамках відкритого банкінгу, буде нова Система електронних платежів НБУ  з можливістю миттєвих платежів, зазначає Олександр Яблунівський.

Здешевлення безготівкових розрахунків

На практиці витрати за обслуговування безготівкового сервісу (Interchange) покривають торговці, які платять за обслуговування терміналів. В Україні Interchange в системах Visa і MasterCard встановлено від 1,5 до 2%, в системі Простір (НБУ) – 1,3-1,5%.

Позиція НБУ – Interchange потрібно знизити, адже фінансове навантаження Interchange призводять до того, що використання підприємствами готівки іноді обходиться дешевше, адже вартість інкасації становить біля 0,3-0,5% від обороту.

Варто зазначити, у Європі у 2015 році Interchange в наказовому порядку був знижений до 0,2-0,3%.

Але НБУ директивним шляхом діяти не може, а відтак сподівається,  що платіжні системи почнуть знижувати міжбанківські комісії, розуміючи бізнес-ризики, пов’язані з впровадженням на українському ринку PSD2, підвищенням конкуренції та поширенням платежів без участі банків-еквайєрів, обслуговуючі банківські термінали: щоб залишатися затребуваними серед торговців вони вимушені будуть знижувати ціни.

Великі надії НБУ покладає на розвиток спільного проєкту з  платіжною системою UnionPay, яка в минулому році оголосила про вихід на український ринок.

Нагадаємо, Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України 12 листопада 2018 року узгодив умови та порядок діяльності Міжнародної платіжної системи UnionPay International в Україні.

З UnionPay Простір буде проводити випуск кобейджингових карток: в Україні вони будуть обслуговуватися за правилами й на інфраструктурі, яка працює з Простір; в інших країнах — через термінали, які приймають UnionPay, та за правилами цієї системи.

«Простір — це не комерційний проєкт, він не є прибутковим, зазначає Олександр Яблунівський, — НБУ його фінансує. Але це, в першу чергу, є елемент національної безпеки та можливість гарантувати наявність на ринку доступного карткового продукту для масового сегмента».

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!