«Північний потік-2» ризикує увійти в історію як найскандальніший енергетичний проект. Голосування у німецькому Бундестазі 13 листопада про включення до національного законодавства Газової Директиви ЄС породило нові політичні дискусії.
Коаліція правлячих партій під проводом Ангели Меркель внесла правки до закону, які можуть бути вигідні «Газпрому». І фактично обійти конкурентні запобіжники на монопольне постачання газу в ЄС за допомогою російської труби.
Що проголосували німці і як це позначиться на запуску газпромівського трубопроводу – розповідаємо детально.
Що проголосували в Німеччині?
13 листопада коаліція ХДС/ХСС і СДПН у німецькому парламенті, а також Партія вільних демократів підтримали законопроект, в якому прийняли компромісне рішення щодо імплементації Газових Директив Євросоюзу.
Газові Директиви – це звід правил для регулювання конкуренції на енергетичному ринку ЄС. У квітні 2019 року були прийняті поправки до Газових Директив, що розповсюдило загальноєвропейські правила на енергетичні проекти, які йдуть по морю із третіх країн. Зокрема, на «Північний потік-2».
Серед основних вимог Директив:
- Компанія, яка видобуває і продає газ, не може займатися його транспортуванням;
- Власник газопроводу зобов'язаний дати доступ до потужностей третім компаніям;
- Тарифи на транспортування палива встановлює національний регулятор держави-одержувача газу;
- Постачальник повинен гарантувати безпеку поставок.
Як відомо, «Північний потік-2», який будує дочірня структура «Газпрому», не відповідає новим вимогам Газових Директив ЄС. Відповідно, дотримання усіх європейських нормативів загальмує запуск трубопроводу і збільшить його вартість на сотні мільйонів євро.
Про те, що Німеччина неодноразово намагалася захистити будівництво російського трубопроводу і зробила все для цього, також загальновідомо.
Способи «обійти» Газові Директиви
Закони ЄС передбачають винятки для застосування Газових Директив. Одним з таких пунктів є завершення проектів до 23 травня 2019 року. У випадку з «Північним потоком-2» цей виняток не працює. Проект буде завершено не раніше весни 2020 року.
Спроби пошуку «обхідних шляхів» робляться і з боку Німеччини, і з боку Росії. Влітку дочірня структура «Газпрому» Nord Stream 2 подала позов до Суду ЄС з вимогами скасувати поправки до Газових Директив.
У німецькій пресі пройшла інформація про те, що депутати коаліції мали намір змінити формулювання в своєму законі з дати 23 травня 2019 року на дату закінчення інвестицій в проект.
Для «Північного потоку-2» це означало б вихід з-під дії Директив і фактичне полегшення завдання «Газпрому» на прокачку газу в ЄС, оминаючи європейські антимонопольні обмежувачі і територію України, відмовившись від української ГТС, для чого увесь цей проект і планувався.
У поправках до Газових Директив, прийнятих навесні, є пункт, згідно з яким регулятор Німеччини уповноважений робити винятки для енергетичних проектів з третіх країн. Але подібне рішення має підтримати Європейська Комісія. І в разі її несхвалення, рішення є обов'язковим для виконання.
Ще один спосіб на користь російського трубопроводу – це підписання прямої міжурядової угоди між Берліном і Москвою. Що також має відповідати рішенню від ЄК. Тому німецькі і російські лобісти, зацікавлені в трубі, шукають законодавчий шлях обходу обмежень. Для чого і був проголосований законопроект від 13 листопада.
У чому суть «обхідного» закону?
Текст документа, який підтримала правляча коаліція Німеччини, відрізняється від європейського аналога. Дату 23 травня 2019 роки як умову для винятку із Газових Директив депутати перемістили до преамбули.
В кінці документа, за принципом «тексту дрібним шрифтом» додали істотне «роз'яснення». Саме це уточнення дає право німецькому регулятору замінювати дату закінчення будівництва на терміни інвестування, беручи до уваги «обставини» інвестування. По суті, відкриває для «Північного потоку-2» право на виняток з Директив.
Як це відіб'ється на «Північному потоці-2»
Як запевняє німецький уряд, закон з «технічною правкою» ні на що не вплине. І «Північний потік-2» буде зобов'язаний виконати європейські правила – провести анбандлінг в тій частині газопроводу, який підводить трубу до берегів Німеччини. Це 12-мильний підводний відрізок газової магістралі. Його росіяни зобов'язані будуть або продати, або переоформити на іншу юридичну особу. Максимум, що тут втратить «Газпром», це час і гроші.
Опозиційні партії в Бундестазі і багато німецьких медіа вважають, що коаліція все ж надала росіянам можливість вийти з-під дії Газових Директив. Тим, що розмила формулювання в частині винятків із загальних правил, вивівши 23 травня 2019 роки за рамки.
Офіційний Київ підтримав імплементацію Директив до законодавства ФРН, орієнтуючись на запевнення німців в тому, що газпромівський трубопровід буде працювати за загальними європейськими правилами. Тобто, винятків для росіян не буде. Питання полягає в тому, чи виконає свої обіцянки Берлін, якщо неодноразово шукає шляхи для послаблення антимонопольних умов для «Північного потоку-2»?
Чи варто нагадувати про те, що можливості для росіян працювати на ринку ЄС поза європейських правил вдарять по Україні? Поки що складається враження, що проштовхування «Північного потоку-2» це саме той випадок, коли економічна вигода учасників затьмарює все: геополітику, міжнародне партнерство, питання національної та регіональної безпеки, базові демократичні цінності і принципи, за які на словах так тримається Німеччина.
