Оновлений прогноз Нацбанку: інфляція, ВВП, монетарна політика, ризики
Упродовж останніх місяців інфляція очікувано перебувала в діапазоні 10-11%, близько до липневого прогнозу Нацбанку, йдеться в Інфляційному звіті НБУ за жовтень 2021 року.
Про це повідомляє пресслужба регулятора. Інфляція сповільниться до однознакового рівня наприкінці 2021 року, а в наступному році поступово знизиться до цілі 5%, йдеться в прогнозі Нацбанку. Регулятор переглянув прогноз зростання реального ВВП у бік зниження на прогнозному горизонті з огляду на триваліший та суттєвіший вплив пандемії та наслідки різкого підвищення цін на газ.
Монетарна політика залишатиметься без змін. Для повернення інфляції до цілі 5% облікова ставка утримуватиметься на рівні не нижче 8.5% щонайменше до другого півріччя 2022 року, прогнозують в Нацбанку.
Ключовими ризиками для макропрогнозу є посилення карантину в Україні та у світі, а також триваліший та суттєвіший, ніж передбачалося, глобальний інфляційний сплеск.
Ми вирішили висвітлити очікування Нацбанку, в розрізі зазначених аспектів макроекономічного прогнозу та базових умов його реалізації.
Інфляційні тенденції та прогноз
Упродовж останніх місяців інфляція очікувано перебувала в діапазоні 10–11%, близько до липневого прогнозу Нацбанку.
У вересні 2021 року зростання споживчих цін прискорилося до 11% у річному вимірі. Інфляцію і далі підживлювала низка глобальних та внутрішніх чинників, зазначають аналітики.
Ціни на світових товарних ринках залишалися на високому рівні. Очікувано зберігався й сталий фундаментальний тиск. Вищі виробничі витрати бізнесу на оплату праці, сировину та енергію позначилися на динаміці споживчих цін.
Інфляційні очікування також залишалися високими. Водночас сприятлива ситуація на валютному ринку гальмувала зростання цін. Зокрема, завдяки цьому базова інфляція перебувала нижче липневої прогнозної траєкторії.
Інфляція сповільниться до однознакового рівня наприкінці 2021 року, а в наступному році поступово знизиться до цілі 5%, прогнозують у Нацбанку.
Регулятор зберіг прогноз інфляції на рівні 9.6% у грудні 2021 року. За оцінками Нацбанку, пік зростання споживчих цін припадає на вересень-жовтень 2021 року. Надалі інфляційний тренд розвернеться. Інфляція сповільнюватиметься завдяки вичерпанню ефектів низької бази порівняння, збереженню сприятливої ситуації на валютному ринку та високим цьогорічним урожаям сільськогосподарських культур.
Зростання споживчих цін також стримуватиметься дією попередніх кроків Нацбанку з посилення монетарної політики – оптимізації її операційного дизайну, повного згортання антикризових монетарних заходів і підвищення облікової ставки.
Рисунок 1 – Інфляція споживчих цін (ІСЦ) станом на кінець періоду, % р/р та інфляційні цілі
Джерело: НБУ.
Під впливом зазначених чинників інфляція сповільниться до 5% наприкінці наступного року і надалі перебуватиме близько цілі. Швидшому сповільненню інфляції у 2022 році завадять вищі, ніж раніше очікувалося, ціни на енергоносії в найближчі кілька кварталів, споживчий попит та витрати на оплату праці, зазначають в Нацбанку.
Крім того, ураховуючи розтягнуті в часі ефекти цих проінфляційних чинників, сповільнення інфляції до цілі 5% потребуватиме від Нацбанку жорсткіших монетарних умов упродовж 2022–2023 років, ніж передбачалося в липневому прогнозі.
Динаміка та прогноз ВВП
Аналітики Нацбанку переглянули прогноз зростання реального ВВП у бік зниження на прогнозному горизонті з огляду на триваліший та суттєвіший вплив пандемії та наслідки різкого підвищення цін на газ.
У першому півріччі 2021 року відновлення економіки було дещо слабшим, ніж очікувалося. Це зумовлювалося низкою чинників, зокрема слабшим відновленням сектору послуг через посилення тиску з боку виробничих витрат. Натомість високочастотні індикатори економічної активності свідчать про пожвавлення економіки в другому півріччі. Так, рекордний урожай ранніх зернових культур зумовив швидке зростання сільського господарства, що позначилося і на суміжних секторах.
Сталий споживчий попит підтримав роздрібну торгівлю та пасажирооборот. Пожвавлення інвестиційної активності разом зі сприятливою зовнішньою ціновою кон’юнктурою сприяли відновленню будівництва та промисловості. Однак, ураховуючи показники першого півріччя, високі ціни на енергоносії, а також поточне ускладнення епідемічної ситуації, Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки у 2021 році з 3.8% до 3.1%.
Збереження високих цін на енергоносії разом із наслідками загальносвітового дефіциту сировини та комплектуючих та загального звуження пропозиції обмежуватимуть випуск української промисловості та стримуватимуть темпи відновлення економіки та в наступному році. З огляду на це, Нацбанк переглянув прогноз зростання ВВП у 2022 році з 4% до 3.8%.
У 2023 році економіка зросте на 4%, прогнозують в Нацбанку. Зростання економіки на прогнозному горизонті забезпечуватиметься передусім подальшим відновленням світової економіки та розширенням внутрішнього попиту, у тому числі інвестиційного. Також зберігатимуться досить сприятливі умови торгівлі для українських експортерів, попри певну корекцію світових цін з сьогоднішніх надвисоких рівнів. Позитивний вплив матиме й поступове поширення вакцинації, що дасть змогу уникнути локдаунів чи інших обмежень для економічної діяльності. Це, зокрема, допоможе повноцінно відновитися сектору послуг та сприятиме поступовому поверненню рівня участі населення в робочій силі до допандемічних рівнів.
Дефіцит поточного рахунку
Дефіцит поточного рахунку у 2021 році становитиме 1% від ВВП. У наступні роки від’ємне сальдо поступово розшириться до 3-4% ВВП, прогнозують в Нацбанку. Це зумовлюватиметься певним погіршенням умов торгівлі внаслідок корекції світових цін і підвищенням споживчого й інвестиційного попиту в міру відновлення економіки.
Сформований дефіцит поточного рахунку буде повністю компенсований припливом капіталу в Україну – як боргового, так і у формі прямих іноземних інвестицій.
Відтак, завдяки рекордному врожаю та високим експортним цінам дефіцит поточного рахунку у 2021 році буде незначним, але надалі помірно розширюватиметься.
Співпраця з Міжнародним валютним фондом
Україна досягла угоди з МВФ на рівні персоналу (SLA). Це уможливило розгляд Радою директорів МВФ першого перегляду програми stand-by, а також запиту про продовження програми. Виконання чинної програми stand-by забезпечить надходження необхідного обсягу офіційного фінансування у 2021–2022 роках, кращі умови для зовнішніх запозичень, а також підтримає інтерес іноземних інвесторів до гривневих активів.
Співпраця з МВФ сприятиме прискоренню економічного зростання, стабілізації інфляції на рівні цілі, й утриманню міжнародних резервів в обсязі 30–31 млрд дол. США в наступні роки. Відтак основним припущенням макропрогнозу залишається продовження співпраці з МВФ.
Монетарна політика
Відповідно до базового сценарію для повернення інфляції до цілі 5% початок циклу зниження облікової ставки відкладається щонайменше до III кварталу 2022 року (у липневому прогнозі передбачалося зниження в II кварталі).
Щобільше, зниження облікової ставки протягом наступного року прогнозується більш поступовим, а її рівень на кінець 2022 року – 7.5% (у порівнянні з 6.5% у липневому прогнозі), зазначають в Нацбанку.
Отже, для повернення інфляції до цілі 5% облікова ставка утримуватиметься на рівні не нижче 8.5% щонайменше до другого півріччя 2022 року.
Ключові ризики для макропрогнозу
Зростання захворюваності на тлі низького рівня вакцинації в Україні може загрожувати суворішим локдауном і суттєвішим уповільненням економічної активності, зазначають в Нацбанку. Водночас на відміну від карантину минулого року негативний вплив більше позначатиметься на пропозиції, ніж на попиті, що може зумовити посилення проінфляційного тиску.
Крім того, зросли ризики тривалішого, ніж закладено в базовий сценарій, цінового сплеску у світі, що тиснутиме на внутрішні ціни. Йдеться зокрема про вищі, ніж очікується зараз ціни на енергоносії, а також дефіцит сировини та комплектуючих. Ці чинники можуть призвести до глобальної стагфляції. Актуальними лишаються й інші ризики проінфляційного характеру, зокрема різке погіршення умов торгівлі та відплив капіталу з країн, ринки яких розвиваються, а також ескалація військового конфлікту з Росією.
Відповідно, Нацбанк оцінює баланс ризиків для свого базового прогнозу інфляції та процентної ставки як зміщений угору, особливо на середньостроковому горизонті. У випадку реалізації зазначених вище та інших проінфляційних ризиків регулятор готовий підвищити облікову ставку та долучити інші монетарні інструменти.
В підсумку варто зазначити, ключовими ризиками для макропрогнозу є посилення карантину в Україні та у світі, а також триваліший та суттєвіший, ніж очікувалося, глобальний інфляційний сплеск.