Скасування анбандлінгу «Нафтогазу»: робота на «Газпром» чи захист Конституції України?

Скасування анбандлінгу «Нафтогазу»: робота на «Газпром» чи захист Конституції України?

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

В кінці травня група народних депутатів звернулася до Конституційного Суду із оскарженням законності анбандлінгу «Нафтогазу» – виділення з держкомпанії незалежного оператора для управління українською ГТС.

Свого часу це було обов’язковою умовою транзитного контракту з «Газпромом», який Україна підписала напередодні 2020 року.

Тепер же парламентарії вирішили оскаржити процес виділення оператора ГТС, вважаючи його неконституційним. Пікантності ситуації додає тандем парламентських фракцій «Батьківщини» та «Опозиційної платформи – За життя», які й виступили ініціаторами звернення до Суду.

У такій «опозиційній» коаліції ці фракції діють вже не вперше. Що зараз стоїть за мотивами депутатів і чому експерти негативно ставляться до оспорювання анбандлінгу «Нафтогазу» – розповідаємо детально.

Суть звернення

47 народних депутатів на чолі з Юлією Тимошенко підписалися під зверненням до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції законів «Про трубопровідний транспорт», «Про управління об’єктами державної власності», анбандлінг «Нафтогазу», а також ряду Кодексів. Як повідомила прес-служба КСУ, ініціатори вважають, що ці закони суперечать нормам Конституції.

З ОПЗЖ підписи під 25-сторінковим файлом, в якому практично викладено увесь Основний Закон із «порушеннями», поставили проросійські політики Віктор Медведчук, Юлія Льовочкіна, Наталія Королевська, Нестор Шуфрич і Вадим Рабинович.

З тексту звернення зрозуміло те, що народних депутатів не влаштовує та модель анбандлінгу, яка була прийнята Україною і підтримана Європейською Комісією. Нібито уряд України втрачає при такій моделі контрольні та управлінські функції:

«Таким чином, Кабінет Міністрів відсторонюється від процесу планування діяльності оператора газотранспортної системи, оператора системи передачі і господарського товариства, яке володіє корпоративними правами в операторі ГТС; також уряд відсторонюється від контролю фінансових ресурсів, операційної діяльності, безпосереднього управління об’єктами держвласності»
— Конституційне звернення щодо анбандлінгу

Перевищення повноважень Верховною Радою і «усунення» Кабміну по новій схемі анбандлінгу, на думку авторів звернення, «розбалансовує систему реалізації державної влади» в Україні.

Історія анбандлінгу «Нафтогазу»

Поділ функцій видобутку, доставки і транспортування природного газу є частиною вимог європейського енергетичного законодавства, яке імплементує Україна. У випадку з «Нафтогазом» Кабмін реалізував виділення у незалежну компанію «Оператора ГТС України» – підприємство, відповідальне за транзит палива територією країни.

Мета відділення – створення прозорих умов для тарифоутворення і транспортування трубопровідного газу.

Анбандлінг «Нафтогазу» – це частина стратегії Києва щодо формування енергетичної незалежності держави. Це і шлях до інтеграції в єдиний енергоринок ЄС. Також цей процес був обов’язковою умовою для укладення нового транзитного контракту між НАК і «Газпромом».

Напередодні нового року, 27 грудня 2019, «Оператор ТТС України» пройшов сертифікацію в Європейській Комісії на відповідність нормам Третього Енергопакету ЄС.

Мотиви скасування анбандлінгу

Глава «Оператора ГТС України» Сергій Макогон вважає, що за зверненням у КС стоїть спроба «розірвати контракт із Газпромом»:

«Україна не повинна дати жодного шансу розірвати цей контракт, в чому можуть бути зацікавлені сили як поза Україною, так і всередині. Про що свідчить недавній позов про неконституційність проведення відділення Оператора ГТС»
— Сергій Макогон,
глава «Оператора ГТС України»

Також Макогон нагадав, що «згідно з новим договором завдяки принципу «качай або плати» Україна отримає близько 7 млрд доларів до 2025 року незалежно від обсягів фізичного транспортування». Простіше кажучи, транзитний контракт за європейськими правилами виключив важелі політичного тиску Кремля на Київ у вигляді шантажу газом.

Оскарження анбандлінгу не підтримують експерти, вбачаючи у намірах депутатів політичні цілі:

«Аргументи депутатів є політичними і не мають підстав. Так, енергетика є стратегічно важливою галуззю економіки України (як і будь-якої іншої країни), але анбандлінг ніяк не робить її менш важливою. Більш того – відділення оператора із транспортування газу забезпечує рівний доступ учасників ринку до транспортування газу, кращу конкуренцію, більшу прозорість – значить, якісний рівень послуг і безпеку поставок для споживачів. Незрозуміло, до чого анбандлінг до наведених у заяві пояснень»
— Олена Павленко,
експерт у сфері енергетики

Політолог Михайло Гончар зазначає, що кінцевою метою оскарження є «повернення ринку газу в Україні на круги своя». Що означає скасування реорганізації «Нафтогазу», повернення ГТС і підземних сховищ у корпоративну структуру НАК. Ці спроби експерт пов’язує із законодавчою ініціативою Андрія Деркача та Олександра Дубинського №3193-1 про заборону іноземцям входити до наглядових рад державних компаній.

Проштовхування цього законопроекту через Раду призведе до того, що нерезидентів України, які сьогодні входять до наглядових рад і «Нафтогазу», і «Магістральних газопроводів України» («Оператора ГТС»), замінять на «корисних» людей:

«Там йдеться про те, що іноземцям нічого робити в наглядових радах держкомпаній, а повинні бути представники української сторони, зокрема – уряду. Тобто стоїть завдання переформатувати наглядову раду Нафтогазу, що потім переформатує менеджмент Нафтогазу і будуть поставлені «свої» люди. Ось ці дві гілки сходяться в одну точку, що веде до кардинального перетрушування Нафтогазу і поверненню на круги своя»
— Михайло Гончар,
політолог

Мета усіх цих маніпуляцій – повернення газового ринку в Україні під вплив Москви, вважає Гончар. І відшкодування «збитків», яких зазнав «Газпром», уклавши з «Нафтогазом» невигідний транзитний контракт.

Теоретично, «Газпром» може ініціювати розірвання транзитного контракту. Але згідно з умовами, це спричинить штрафні санкції від Стокгольмського арбітражу на суму 12,5 млрд доларів. Це шлях крайніх заходів і «Газпром», враховуючи його поточне фінансове становище, ситуацію з перенасиченням паливом на європейському ринку газу та коронавірус, на нього не піде.

«Єдиний шлях – це підірвати систему зсередини України. Саме на це і спрямований позов до КС від 47 народних депутатів. Якщо поділ Нафтогазу і ОГТСУ Конституційний суд визнає незаконним, то це відразу створить підстави для Газпрому говорити про недійсність транзитної угоди»
— Олександр Харченко,
експерт у сфері енергетики

Окремі політики займаються нівелюванням реформ у сфері української енергетики, що дискредитує Київ у відносинах із європейцями, вважає Олена Павленко:

«Звернення депутатів виглядає як продовження вже розпочатого курсу на нівелювання проведених реформ в енергетиці. Першим таким кроком була спроба зробити нечинним Закон про енергетичний регулятор. Тепер за таким же сценарієм може бути поставлена ​​під сумнів реформа газового сектора, створення оператора передачі газу. Такі ініціативи, перш за все, створюють враження нестабільної та непослідовної країни в очах міжнародних партнерів, з якими можна домовлятися про стратегічну співпрацю. В економічному плані це загрожує меншою кількістю інвестицій в Україну, в політичному – підіграванню російським заявам про те, що Україна не може бути самостійним і надійним партнером у газовому секторі»
— Олена Павленко,
експерт у сфері енергетики

Що стосується самого звернення, то воно не має і правових підстав, розповідає експертка:

«Проведення анбандлінгу – за принципом і правилами країн ЄС – одна з реформ, що випливають з Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Угода про Асоціацію є міжнародною угодою, яка має пріоритет над національним законодавством. Більш того – з 2019 року в Конституції чітко закріплений курс держави «на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі». Тому тут немає предмету для розгляду»
— Олена Павленко,
експерт у сфері енергетики

***

Відворотність реформ – це вразливе місце в Україні. І ситуація з можливістю скасування анбандлінгу – тому підтвердження. У нашій країні, на 6 році війни на Донбасі та окупації Криму, не припиняються спроби повернути державу в русло російського впливу. Особливий цинізм цьому додає те, що виконавцями чужої волі в Україні виступають і ті політичні сили, які нібито агітують за європейськість курсу країни.

Саме тому історія зі скасуванням анбандлінгу – це риторичне питання про те, чиїми інтересами керуються народні депутати, що дали присягу на вірність українському народові і голосніше за інших люблять парирувати про боротьбу проти «геноциду нації» і «зради» національних інтересів батьківщини. Ось тільки за чию батьківщину боротьба?

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!