Перезапуск фондового ринку України: які проблеми доведеться вирішувати і чим допоможе фінтех

Перезапуск фондового ринку України: які проблеми доведеться вирішувати і чим допоможе фінтех

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

Сьогодні фондовий ринок є однією зі сфер, де найбільш активно впроваджуються нові фінансові технології. Фінтех-компаніїї забезпечують активне залучення фізосіб в інвестиційні процеси та поступово замінюють біржових посередників, оскільки є більш гнучкими і швидкими. На український ринок цінних паперів Fintech прийшов ще у 90-х, проте розвиток нових інструментів гальмувався з різних причин і зараз вітчизняний фондовий ринок не можна назвати ані доступним, ані сучасним. Перезапуск фондового ринку України намічений на 2023 рік, але для того, щоб він запрацював ефективно, влада повинна подбати про його діджиталізацію і впровадження сучасних фінансових технологій.

У попередніх матеріалах видання UA.NEWS розповіло, як фінтех зробив торгівлю цінними паперами у світі доступною і популярною, а також як фінансові технології прийшли на фондовий ринок України. У цьому тексті ми торкнемося відновлення українського ринку капіталів і перспектив його цифровізації.

Чому фондовий ринок в Україні не працює

Експерти називають безліч причин, чому ринок цінних паперів в Україні так і не запрацював правильно. Серед них провальна стратегія приватизації, структурні проблеми – як олігархізація економіки, монополії, корупція, а також гальмування розвитку ринку і висмоктування ресурсів з реального сектора шляхом випуску більш дохідних ОВДП, відсутність ресурсних інвесторів, слабкий захист вкладників, високі ризики і технологічна відсталість українських операторів ринку.

Наприклад, приватизація в Україні проводилася без іноземних інвесторів, прозорих фінансових звітів покупців і адекватної оцінки підприємств, що приватизуються.

«Україна займає перші місця з кінця за рівнем розвитку фондового ринку по відношенню до ВВП. Це результат неправильної приватизації, олігархічної економіки, монополізації та іншого. Він штучно гальмувався, убивався на всіх етапах розвитку країни, щоб не було правильної, адекватної оцінки тих підприємств, які приватизуються», – вважає голова правління інвесткомпанії Eavex Capital Юрій Яковенко.

«Коли в Україні проводили приватизацію держмайна, ніхто не задавався питанням походження грошей на покупку підприємств. У Польщі вирішили, що ця інформація повинна бути публічною», – зазначає екс-директор з розвитку Варшавської біржі Роберт Квітковський.

Технологічна і цифрова відсталість українського ринку цінних паперів

Сьогодні українські фондові біржі не діджиталізовані та з точки зору сучасного бізнесу виглядають не просто архаїчно, а навіть маргінально. Справа не тільки у застарілій інфраструктурі електронних систем торгівлі, але і у незручному інтерфейсі користувачів і у цілому недоступності для фізосіб. Поки у розвинених країнах приватні інвестори можуть торгувати цінними паперами зі смартфонів і без комісії (або з мінімальною платою), в Україні тільки робляться спроби впровадження подібних програм біржами. В основному такий інструмент запускають поодинокі брокери та інвестиційні компанії. Однак є і певний прогрес у напрямку збільшення доступності онлайн-інвестицій у цінні папери для українців.

Значну частку обороту на українському ринку цінних паперів складають державні облігації і з 2020 року українці можуть онлайн купити ОВДП у сервісі «Приватбанку» «Приват24». В інших українських банках придбати держоблігації можна лише завітавши до відділення, часто потрібна наявність досить великого депозиту, та і порогова сума операцій з держоблігаціями стартує зі 100 тисяч гривень. При цьому, мобільний банкінг в Україні розвинений добре – майже усі універсальні банки мають онлайн-сервіси або мобільні додатки. У світі найбільші банки вже давно доповнили свої мобільні програми та онлайн-портали можливістю інвестувати на фондових біржах у різні інструменти – без додаткової реєстрації, дзвінків і візитів. Адже зручний доступ сьогодні означає у першу чергу віддалений доступ.

Нерозвинена цифрова складова українського фондового ринку відштовхує потенційних інвесторів: як українців, для яких наші фондові біржі здаються занадто складними, так і нерезидентів, які звикли до західних стандартів публікації звітності, простих процесів і доступного входу та використання торгівельних систем. Зважаючи на низький рівень цифровізації вітчизняного фондового ринку українці шукають більш доступні і зручні інструменти для інвестицій. Крім традиційних вкладень у нерухомість і банківські депозити, сьогодні це і криптовалюта, і фіатний трейдинг, і торгівля цінними паперами на закордонних ринках через іноземного брокера.

Уряд і експерти очікують, що перезапуск фондового ринку дозволить розбудити «сплячий» інвестиційний ресурс та перенаправити його в українські цінні папери.

Перезапуск українського ринку капіталів

Відсутність в Україні повноцінного фондового ринку є злочином, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у вересні 2020 року і анонсував перезапуск ринку капіталів. Фондовий ринок включили і в проект економічної стратегії України до 2030 року.

Денис Шмигаль
прем'єр-міністр України
«Створення фондового ринку – це один із пріоритетів уряду, адже це означатиме додаткові фінансові інструменти для внутрішнього і зовнішнього інвестора. Те, що у нас ще не було такого ринку – це велика втрата для вітчизняної економіки, і факт, який я особисто вважаю економічним злочином проти нашої держави. Ми працюємо, щоб виправити цю ситуацію. Ми повинні створити фондовий ринок для бізнесу та фізичних осіб в Україні, тому що це ресурс, який ми шукаємо ззовні, а в Україні лежать мільярди доларів. Тому це пріоритет, ми цим будемо займатися»

В кінці жовтня 2020 року уряд презентував концепцію фондового ринку в Україні і почав консультації щодо його інфраструктури. Уже в кінці січня 2021 року голова НКЦПФР Тимур Хромаєв представив проект меморандуму між урядом України, USAID та Європейським банком реконструкції та розвитку про створення Українського міжнародного фінансового центру.

Український міжнародний фінансовий центр (УМФЦ) планують запустити восени 2023 року. Він базуватиметься на 5 установах: консультаційна рада, бюро зі зв’язків з інвесторами, арбітражний центр, універсальна біржа, фінансово-інфраструктурний холдинг.

Тимур Хромаєв
глава НКЦПФР січень 2015 - лютий 2021
«За нашими попередніми підрахунками, це дасть додаткові 2% до ВВП щорічно. Крім того, це – справедливі і прозорі процеси ціноутворення на основні товари і інструменти»

У лютому Шмигаль обговорив з чиновниками, представниками НБУ і міжнародними партнерами (представники Horizon Capital і Американської торговельної палати (ACC), ЄБРР, USAID) проект меморандуму про створення ринку капіталів в Україні. Тоді глава НКЦБФР Хромаєв відзначив, що текст узгоджений, залишається дискусія з одного питання, але в цілому документ практично готовий до підписання. З тих пір пройшло вже два місяці, але меморандум досі не схвалений сторонами.

Відзначимо, що кроки до перезапуску фондового ринку робились й до перших офіційних заяв. В кінці червня 2020 року Верховна Рада прийняла закон №2284 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій і впровадження нових фінансових інструментів» (так званий закон про деривативи та фінансові ринки).

Закон передбачає створення оператора регульованого ринку для централізованого укладення і виконання угод, створення торгового сховища (бази даних) для нормальної роботи ринків деривативів і запровадження центрального контрагента, щоб зняти ризики невиконання угод і розрахунку по ним. Також завдяки документу можна буде використовувати усі деривативні фінансові інструменти: форвардні і ф’ючерсні контракти, опціони і cвоп, що може бути цікавим для фізосіб.

Глава НКЦПФР Тимур Хромаєв тоді охрестив закон «фінансовим безвізом», який допоможе побудувати український ринок капіталу за європейським зразком. Цю думку підтримали і експерти.

«Документ розширює діапазон його інструментів, знижує ризики при здійсненні інвестицій, додає можливостей для інвесторів, які будуть приходити в нашу країну, зробивши більш зрозумілим і більш надійним для них вітчизняне правове поле. Адже одна з головних причин обмеженості доступу України до інвестицій – саме зародковий стан нашого фондового ринку, обсяги якого істотно менше, ніж у сусідів. А «правила гри» до сих пір були досить розмитими і «неповними», – вважає директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

Як на перезапуск фондового ринку відреагував бізнес і експерти

Ініціативу уряду бізнес підтримав з великими надіями та сподіваннями. Наприклад, МХП заявив, що ефективне функціонування фондового ринку в Україні – крок до реальної підтримки національного бізнесу з боку уряду.

Ірина Ванникова
прес-секретар МХП
«Ринок цінних паперів в Україні не розвинений в достатній мірі. Великі українські компанії могли б продавати акції і на внутрішньому ринку. Це – і довіра до національного бізнесу, і підтримка виробників, і розвиток економіки за рахунок тих ресурсів, які в Україні вже є, але знаходяться в «сплячому» режимі». Ми можемо тільки вітати такі наміри і сподіваємося, вони знайдуть свою практичну реалізацію вже найближчим часом»

А ось експерти та інвестбанкіри були більш стримані у своїх оцінках. Деякі сумнівалися у запланованих термінах запуску, а хтось зі скепсисом поставився до самої перспективі відновлення фондового ринку до вирішення інших системних проблем країни, як корупція, правове беззаконня і незахищеність інвесторів.

«Створити фондовий ринок за місяць, рік, п’ять років – нереально, і сподіватися на те, що ми раптом станемо розвиненими в цьому напрямку, як США або Велика Британія, не варто. Але рухатися в цьому напрямку ми повинні – для цього потрібні такі загальні речі, про які йдеться вже багато років. В першу чергу якась конкретика щодо спрощення випуску акцій або облігацій», – вважає Президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.

Директор з розвитку «Української біржі» Олексій Сухоруков же припускає, що строки створення фондового ринку будуть залежати від складності проекту.

Олексій Сухоруков
Директор з розвитку «Української біржі»
«Наскільки реально це зробити за рік – залежить від обсягу проекту. Поки ті наміри, які декларуються, звучать вкрай позитивно. Вони правильні, логічні і довгоочікувані, але не революційні. І так зрозуміло, що фондовий ринок повинен бути і що його не вистачає економіці. Але в цілому це потрібно було зробити давно. Головне, щоб це не закінчилося так так само, як заяви усіх попередніх прем’єр-міністрів, які теж заявляли про фондовий ринок, але ніхто нічого не зробив».

Пенсійна реформа, фондовий ринок і застаріла інфраструктура

Змусити українців, які не довіряють фондовому ринку, нести туди гроші буде складно навіть після перезапуску. А інвестиційний ресурс потрібно десь брати. Багато фахівців вважають, що такий поштовх здатна дати пенсійна реформа і починати потрібно, перш за усе, з неї.

У Польщі в 1999 році пенсійна реформа ефективно простимулювала розвиток фондового ринку. Більшість поляків вступили у відкриті пенсійні фонди, які вклали кошти населення в фінансові інструменти для забезпечення майбутніх пенсій. Завдяки надходженню пенсійних накопичень Варшавська фондова біржа стала надійним партнером для внутрішніх та іноземних емітентів, а інтерес місцевих інвесторів стимулював і залучення зарубіжних, пояснив Керуючий партнер лізингової компанії «ЕСКА Капітал» Сергій Васьков.

Роберт Квітковський
екс-директор з розвитку Варшавської біржі
«На відміну від українського, польський фондовий ринок отримав потужну підтримку держави: угоди по приватизації проводилися через біржу, а після стартувала пенсійна реформа, завдяки якій у приватні пенсійні фонди прийшов потік грошей. Польська влада зробила усе для того, щоб іноземні інвестори не боялися заходити в країну. В Україні такої підтримки держави не було»

Голова правління інвесткомпанії Eavex Capital Юрій Яковенко солідарний з тим, що запуск другого рівня пенсійної системи створить широкий інвестиційний ресурс, без якого неможливий робочий ринок капіталів.

Юрій Яковенко
Голова правління інвесткомпанії Eavex Capital
«Для початку хотілося б другий рівень пенсійної реформи. Ось якби прем’єр сказав: «Ми впроваджуємо другий рівень пенсійної системи, тоді можна було б якось всерйоз сприймати його слова. Це був би перший крок до того, щоб з’явився інвестиційний ресурс, щоб держава дійсно задумалася про створення фондового ринку. Якби в Україні з’явився інвестиційний ресурс, з нього підприємства фактично могли б черпати ресурс для розвитку»

В НКЦПФР розглядають і такий варіант, припускаючи, що якщо накопичувальна пенсійна система в Україні буде запущена через 1-2 роки, то перші IPO можливі у 2025-2030 році.

«Дива не буде. Ми не хочемо змагатися в тому, що вже програли», – зазначив глава НКЦБФР Тимур Хромаєв, уточнивши, що Україна буде намагатися залучити капітал, який не зайшов в Польщу та інші ринки Східної Європи.

Однак нинішня інфраструктура фондового ринку України абсолютно не готова до пенсійної реформи, вважають учасники ринку.

«У нас немає нормального регулювання фондів, інвестицій, ринку акцій, облігацій. Права потенційних інвесторів фонду, які повинні керувати цими грошима, не захищені і їх обов’язки ретельно не прописані. Якщо ця реформа запуститься до того, як буде створена інфраструктура, то просто не буде куди інвестувати, неминучі випадки шахрайства. Це підірве довіру до накопичувального фонду вже на ранньому етапі», – розповів керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Також усі експерти та учасники ринку погоджуються, що для перезапуску ринку цінних паперів потрібно забезпечити потужний захист інвесторів, уберегти їх від зловживань силовиків і рейдерських атак, а також дати можливість відстояти свої інтереси у справедливому суді без хабарів і корупції.

«Серйозна проблема саме з тим, що інвестоб’екти, які представляють інтерес для міжнародних вкладень у нас відсутні. Перш за все – через судову систему, яка потребує реформування. До цього існують ризики повної втрати інвесторами свого майна і грошей, якщо наша Феміда вирішить, що десь щось «не так», – пояснив директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

Тарас Козак
президент інвестиційної групи «Універ»
«Фондового ринку в країні немає, тому що тут відсутні базові речі. Перше, що хочу згадати, – це верховенство права. Коли суд може забрати активи, коли правоохоронна система приходить і заарештовує обіг акцій (приклад – Служба безпеки України, яка заборонила обіг акцій «Мотор Січі», і вже два роки всім начхати, що акції не мають обігу) – це абсолютно неприйнятно, щоб в країні була така практика. Саме основне – це захист прав інвесторів. Якщо інвестор вклав свої кошти в щось, то його права треба оберігати. Шмигаль, Зеленський, хто завгодно можуть заявляти, що вони хочуть побудувати ринок, але його не буде, поки описана практика не зменшиться»

Оновлений фондовий ринок: цифровізація і фінтех

Щоб успішно перезапустити фондовий ринок українській владі потрібно не лише вирішити структурні проблеми в економіці та поліпшити бізнес-клімат, а й зробити інфраструктуру ринку сучасною і відповідною головним вимогам цифрової економіки.

  • Сучасні канали комунікації

На українських біржах і позабіржовому ринку, який становить понад 60% обороту, повинні з’явитись зручні мобільні додатки та інтернет-портали для приватних інвесторів, засновані на хмарних технологіях, які дозволяли б не тільки отримувати інформацію про стан рахунку, а і здійснювати торгові операції.

Подібні онлайн-інтерфейси в Україні існують, в основному їх розробляють інвестиційні компанії, однак сама інфраструктура такого інтернет-ринку торгів дуже розрізнена. Якщо інвестор є клієнтом декількох компаній, які, у свою чергу, є членами різних бірж, йому складно відстежити поточний стан всіх рахунків, у кращому випадку доводиться перемикатися між різними інтернет-порталами, а у гіршому – витрачати час на комунікацію з брокером.

Українські біржі могли б розробити свої додатки прямого інтернет-трейдингу, які дозволяли б інвесторові авторизуватися, вибрати брокера та укласти з ним договір у режимі онлайн і відразу почати торгувати. Подібну програму, до якої б підключалися оператори ринку, має можливість створити і держава, наприклад на базі електронного сервісу держпослуг «Дія», що є досить зручним зважаючи на відсутність необхідності повторної авторизації – цифровий паспорт у «Дія» уже є.

Крім того, варто звернути увагу на можливість підключення до цифрової інфраструктури фондових бірж можливості оплати з електронних гаманців, а не тільки банківських карт.

  • Покращення фінансової грамотності українців

Перезапуск фондового ринку і його успішне функціонування передбачає наявність внутрішнього інвестора. Якщо на першому етапі такий поштовх може дати пенсійна реформа, то в подальшому держава повинна зацікавити приватних інвесторів у вкладах в цінні папери та похідні інструменти. Оскільки українці мало знають про фондовий ринок і принципи його роботи (на відміну від американців, де інвестиційні гуртки існують у багатьох навчальних закладах), навіть найзручніші мобільні додатки не підштовхнуть їх до інвестицій. В українських школах вже є курс про фінансову грамотність, однак важливо максимально наблизити його до практики. Наприклад, старшокласникам варто розповідати, як саме купити цінні папери в Україні або у світі, як вибрати посередника для інвестицій і так далі.

Крім того, уже зараз влада може готувати на платформі Дія.Ціфрова освіта навчальні курси про інвестиції у цінні папери на українському ринку.

  • Роботи-помічники

Ще однією цікавою новацією, яку могли б впровадити на українському фондовому ринку, це робо-едвайсінг – підбір інвестиційного портфеля за допомогою комп’ютерних алгоритмів. У світі ця послуга користується великим попитом, її використовують брокери і інвесткомпанії. І для українських користувачів була б цікавою можливість отримати поради щодо інвестування саме на українського ринку без посередництва. Ініціативу в розробці таких робо-сервісів, доступних у першу чергу для приватних інвесторів, може взяти на себе як держава, так і фінтех-стартапи. Втім, для появи такого інструменту повинен бути попит, а відповідно висока залученість населення.

  • Штучний інтелект і Big Data

Штучний інтелект здатний автоматизувати і оптимізувати безліч процесів на фондовому ринку. ШІ можна використовувати як для формування інвестиційних портфелів, так і для виявлення різних маніпуляцій під час торгів в режимі онлайн. Штучний інтелект також дозволить автоматизувати продаж активів завдяки «інтелектуальним контрактам».

Сьогодні програми для аналізу Big Data дозволяють завдяки обробці великої кількості інформації (фінансові звіти, новинні зведення та інші дані) отримати чітке уявлення про фінансовий стан конкретного емітента і спрогнозувати ризики. Цією діяльністю займаються різні хедж-фонди, однак і регулятору цей інструмент був би корисний, наприклад для більш ефективного виявлення фіктивних операцій і випуску «сміттєвих» цінних паперів.

  • Потужна технічна інфраструктура фондових бірж і кібербезпека

Важливою складовою ефективного фондового ринку є розвинена технічна інфраструктура – програмні сервери, центри обробки та системи зв’язку. Якщо Україна розраховує на приплив інвесторів після перезапуску ринку капіталів, то потрібно подбати, щоб біржові майданчики стали високопродуктивними, могли проводити велику кількість транзакцій в секунду, а також швидко обробляти і ставити заявки в електронну книгу ордерів. Крім того, повинна бути забезпечена висока швидкість з’єднання, адже для учасників фондового ринку важливо оперативно отримувати і відправляти дані у систему біржі.

Оператори фондового ринку також повинні забезпечити надійну роботу майданчиків, убезпечивши їх від збоїв на серверах і захистити від кібератак. Крім того, влада і бізнес повинні спільно працювати над вдосконаленням рівня безпеки інформації, яка може вплинути на хід торгів. Також для зниження збитків від хакерських атак можуть бути введені сучасні системи моніторингу і контролю за капіталами і фінансовими трансакціями, в тому числі на базі штучного інтелекту і розширених комп’ютерних алгоритмів.

  • Блокчейн

Блокчейн є перспективним напрямком на фондовому ринку, який підвищує надійність і безпеку угод, а також є альтернативою механізмам клірингу, брокерів і кастодіанів. Відомо, що з блокчейн-технологіями уже експерементують Австралійська фондова біржа, NASDAQ, Лондонська фондова біржа і Токійська біржа цінних паперів, а також фінансові гіганти, наприклад JPMorgan і Goldman Sachs та уряди. Українська влада вже успішно впровадила блокчейн на платформі торгів OpenMarket (держпідприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції), тепер пора звернути увагу на блокчейн як інструмент для фондового ринку.

  • Законодавство і регулювання має встигати за розвитком цифрової економіки

Сьогодні державне регулювання і законодавча база відстають від стрімких змін у цифровій економіці і на фондовому ринку. Наприклад, закон про деривативи та фінансові ринки в Україні прийняли лише в 2020 році, хоча торгівля ними почалася ще в 1995. До цього деривативи регулювалися законом про цінні папери та фондовий ринок, який ототожнював їх з похідними цінними паперами, хоча дериватив таким не є . Нагадаємо також, що Україна прийняла закон про віртуальні активи (у першому читанні) лише через 10 років з моменту створення криптовалют і криптобірж. Затримка у введенні норм щодо нових секторів цифрової економіки не просто уповільнить процес цифровізації України, але також буде заважати її включенню в глобальний контекст. Нові фінтех-стартапи воліють заходити на зрозумілі ринки з врегульованими правилами, і поки в Україні цього немає, не варто розраховувати на залучення інвестицій, особливо в інноваційний сектор.

Український уряд взяв курс на цифровізацію, залишається сподіватися, що вона обов’язково торкнеться і фондового ринку.

Денис Шмигаль
прем'єр-міністр України
«Держава в смартфоні, цифровізація нашої держави – це бачення Президента і стратегія Уряду. За оцінками експертів, використання цифрових технологій у бізнесі прискорює його розвиток в 2-3 рази. Тому для України це можливість прискоритися і наздогнати розвинені країни. Цифровізацфя – це створення високої доданої вартості для держави, підвищення ефективності економіки та бізнесу. Всі ці заходи стануть геополітичною перевагою України»
Автор: UA.NEWS
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!