Фондовий ринок і Fintech: як торгували цінними паперами в Одесі та світі до комп'ютерів і NASDAQ

Ілона Завальнюк 02 Квітня 2021 17:34

Фондовий ринок є запорукою успішної економіки і залучення у неї інвестицій, сьогодні він працює у кожній цивілізованій країні і дозволяє громадянам ефективно розпоряджатися вільним капіталам, а бізнесу отримувати ресурси, що стимулює розвиток економіки і покращує фінансові показники держави. Ринок цінних паперів став доступний практично для кожного завдяки фінансовим технологіям і цифровізації. У наш час фінтех щодня пропонує нові рішення для оптимізації роботи фондового ринку, а у минулому фінансові технології зробили справжній переворот у трейдингу.

У попередніх матеріалах ми аналізували розвиток Fintech у світі та СРСР. Сьогодні ми розповімо, як фінансові технології міняли фондовий ринок ще з 19 століття, як з'явився перший електронний майданчик NASDAQ, як комп'ютеризація форсувала закриття традиційних торговельних залів та масово привернула на біржі приватних інвесторів, а також що дасть фондовому ринку перехід на блокчейн.

Фондовий ринок до Fintech

Перші біржі і позабіржова торгівля

Перші фондові біржі з'явилися у XVI столітті, коли держави почали випускати цінні папери. Перша міжнародна біржа була створена купцями у Брюгге, а у 17 столітті центром торгівлі стають Нідерланди: на Амстердамській біржі починають торгувати і недержавними цінними паперами - акціями Ост-Індської торгової компанії.

У інших країнах Європи біржі з'являються з початку XVIII століття разом з акціонерними підприємствами. В Англії в цей час з ініціативи брокерів з'являється Лондонська біржа, зароджується і небіржовий фондовий ринок, де угоди укладали просто на вулицях або кафе, з'являються біржі в Ірландії.

У Франції створення вексельно-фондової біржі ініціював уряд, відкриті ціни на ній ввели у 1777 році, а контроль за Паризькою біржею здійснювала влада. У 18-19 столітті біржі виникають у Німеччині, Іспанії, Італії, Австро-Угорщині, Греції, Латвії, Норвегії та США - у 1792 році 24 брокера створили Нью-Йоркську біржу. У 1875 році стартує Бомбейська фондова біржа, в 1878 році відкривається Токійська фондова біржа. Торгові майданчики з'являються у Австралії, в 1891 році фондовий ринок починає роботу в Гонконзі.

Як Україна заходить на фондовий ринок 200 років тому

У 18 столітті перші біржі створюються і в Україні, яка тоді була частиною Російської імперії. Перша українська біржа заснована в Одесі в 1796 році - вона стала другим торговельним майданчиком в імперії після Санкт-Петербурзької. Одеська біржа була не тільки товарною, але і фондовою, там активно торгували іноземні купці, в її котируваннях переважали цінні папери місцевих банків і облігації муніципальних позик.

У 19 столітті цінними паперами вже торгують не тільки на Одеській, а й Львівській, Харківській та Київській біржах. Найпопулярнішими були облігації промислових підприємств - залізничних, металургійних, нафтовидобувних і переробних. Свої облігації випускали, в тому числі, заводи і шахти Донбасу, який у той час був центром іноземних інвестицій. Облігації купували і працівники підприємств регіону.

З приходом радянської влади фондові біржі деякий час існували і навіть з'являлися нові, однак частка приватного капіталу поступалася частці державних структур, держава використовувала біржі щоб взяти ринок під контроль і витіснити з нього приватників. У 1927 році всі біржі у СРСР вирішують закрити, і до 1930-го в країні не залишається жодного працюючого майданчика.

Без телеграфу і комп'ютерів

Зараз усю інформацію про цінні папери можна дізнатися онлайн, проте у 19 столітті зведення писалися вручну на великих крейдяних дошках, які розміщувалися у офісах трейдерів, біля кафе і на самих біржах. Для оперативного отримання даних використовувалися кур'єри, які передавали інформацію від бірж в брокерські контори. Біржові зведення публікували також у газетах - про показники фондового ринку першими пишуть Wall Street Journal і New York Times.

Тікерний апарат і Томас Едісон

У 1863 році Едвард Калахан з Американської телеграфної компанії винайшов тікерний апарат, який дозволяв відправляти дані про цінні папери телеграфом безпосередньо з бірж у брокерські контори.

Це дозволяло маклерам і трейдерам отримувати доступ до останньої інформації без фізичної присутності на фондовій біржі. Зведення друкувалися на тікерній стрічці звичайним текстом, а не точками і тире в азбуці Морзе.

Надалі машину вдосконалили - у 1866 році тікерний апарат презентує Western Union, а у 1869 американський винахідник Томас Едісон (до цього працював у Western Union) створює більш ефективну версію тікера, який дозволяв передавати котирування зі швидкістю один символ в секунду.

[gallery size="plate_620_400" ids="364794,364795"]

У 1923 році Trans Lux Corporation представила проектор біржового тікера – рядок з котируваннями цінних паперів проектувався на екран, що дозволяло усім співробітникам брокерської контори бачити відомості.

Розробка мала величезний успіх і до середини ХХ століття в США і Канаді налічувалося майже 1,9 тис таких біржових проекторів.

Комп'ютеризація фондового ринку: перші електронні системи

Біржові тікери використовувалися до 1960-х років, після чого їх поступово замінюють спеціальні комп'ютерні термінали. Комп'ютеризація фондового ринку дозволяла прискорити отримання інформації про торгівлю цінними паперами і у цілому позитивно впливала на галузь, так як спрощувала безліч операцій для брокерів.

На початку 60-х Джек Скантлін з Scantlin Electronics розробляє перший пристрій, який відображав котирування цінних паперів на екрані, а не на стрічці. Апарат Quotron - це термінал з екраном і клавіатурою для швидкого запиту інформації. Система була побудована на чотирьох комп'ютерах Control Data CDC-160A, що використовують пам'ять на магнітних сердечниках для забезпечення високої продуктивності. Термінали Quotron були підключені до цих центральних комп'ютерів через телефонну мережу AT&T (в 1962 вона запустила перший комерційний супутник Telstar) з використанням модемів AT&T Dataphone.

[gallery size="plate_620_400" ids="364817,364818"]

Подібну систему для брокерів у цей же час випускає і компанія Ultronics (пристрій Stockmaster). Апарат продавався і за межами Північної Америки завдяки контракту з Reuters. Пристрій Ultronics також працював через AT&T. Термінали Quotron і Stockmaster показували ціну закриття попереднього дня, ціну відкриття, максимум дня, мінімум дня і поточну ціну з різних американських бірж.

[gallery size="plate_620_400" ids="364824,364823"]

У 1984 компанія з Каліфорнії Dataspeed випускає бездротову мобільну систему QuoTrek для доставки котирувань акцій в режимі реального часу на основі радіозв'язку. Її тестували в Лос-Анджелесі, Чикаго, Сан-Франциско і Нью-Йорку, проте вона не користувалася популярністю, оскільки брокери вже мали доступ до біржових даних на своїх столах.

[gallery ids="364820,364821"]

Електронний фондовий ринок і створення NASDAQ

Першою електронною фондовою біржею у світі стала NASDAQ, заснована у 1971 році. Примітно, що виросла вона з позабіржового ринку а саме з Національної асоціації фондових дилерів (NASD), куди влада США у 30 роках загнала більшість вільних трейдерів.

До 60-х років позабіржовий ринок цінних паперів був ризикованим і несистематизованим, фінансова звітність або не публікувалася, або публікувалася нерегулярно, спостерігалися маніпуляції, коли акції могли щодня падати і злітати без причини. Ця ситуація не влаштовувала американську владу і у 1968 році за ініціативою Конгресу США асоціації фондових дилерів доручили систематизувати й автоматизувати роздрібний ринок цінних паперів з використанням комп'ютерних технологій.

Так у 1971 році з'явилася система NASD Automated Quotations (NASDAQ). Вона представляла собою електронну дошку оголошень, де вказувався цінний папір, ціна попиту і пропозиції. Спочатку NASDAQ виконував тільки інформаційну функцію - ніяких торгів там довго не проводилося.

NASDAQ terminal

Перша угода на NASDAQ була здійснена в лютому 1978 року. Оскільки пройти лістинг на NASDAQ було легко, дуже багато компаній обирали цей майданчик для розміщення своїх акцій (IPO і SPO). Тому у 1982 році біржа виділяє акції більших компаній у NASDAQ National Market (з 2006 NASDAQ Global Market і Global Select Market), а для дрібніших вводить лістинг SmallCap Market (зараз NASDAQ Capital Market).

У 1988 році на NASDAQ впроваджується система підтвердження угод (Order Confirmation Transaction service, OCT), яка позбавила трейдерів від проблем передачі ордера по телефону. Система передавала усі ордери електронно через термінали і при наявності зустрічної заявки вони виконувалися автоматично. У 1990 році OCT стає SelectNet і з'являється можливість направляти ордер всім маркетмейкером одночасно.

NASDAQ Terminal

Загальна капіталізація компаній, акції яких торгуються на NASDAQ на сьогодні становить 19,34 трильйона доларів. Станом на 1 квітня 2021 року на NASDAQ присутні майже 4 тисячі компаній це високотехнологічні корпорації, компанії у секторі біотехнологій, електронної комерції та інші фінтех-бізнеси. У ТОП-10 компаній за капіталізацією входять Apple, Microsoft, Amazon, Alphabet (class C і Class A), Facebook, Tesla, NVIDIA, PayPal і Intel.

Фондові ринки йдуть в онлайн

З 1980-х років торгівля в біржовому залі витісняється торгівлею по телефону і через електронні торгові системи. Класична торгівля у залі і голосовий трейдинг йде в минуле і застосовуються для окремих сегментів ринку, як наприклад на Нью-Йоркській фондовій біржі (у 2020 році близько 18% від загального обсягу торгів припадало на фізичний майданчик). На сьогодні практично усі фондові біржі торгують в електронному режимі.

Нью-Йоркська фондова біржа, на сьогодні є найбільшою в світі, почала рухатися у бік автоматизації в 1995 році за рахунок використання бездротових портативних комп'ютерів (HHC). Трейдери змогли отримувати і виконувати замовлення в електронному вигляді через HHC. Перший електронний продаж відбувся 25 вересня 1995 року, коли член NYSE Майкл Ейнерсен, який розробив електронну систему торгівлі, продав 1000 акцій IBM в рамках HHC. Зараз усі акції NYSE можуть торгуватися через електронний гібридний ринок (за винятком невеликої групи акцій з дуже високою ціною). Клієнти можуть відправляти замовлення для негайного електронного виконання або направляти їх у зал для торгівлі на аукціонному ринку.

Шанхайська фондова біржа, третя за капіталізацією у світі і перезапущена у 1990 році, перейшла на електронні торги практично відразу після відкриття. Біржа має потужну технологічну підтримку, що забезпечує можливість обробки і виконання до 16 тисяч операцій щомиті. У функціонал закладений алгоритм блокування операцій при втручанні спекулятивних гравців. При фіксації волатильності більш ніж на 10 відсотків протягом торгової сесії, виконання ордерів припиняється.

Токійська фондова біржа вводить комп'ютерну систему автоматизації і виконання замовлень (CORES) в 1982 році. У 90-му впроваджено систему маршрутизації і виконання ордерів (FORES), а у 91- клірингова система. Біржа закрила торговий зал 30 квітня 1999 року і повністю перейшла на електронні торги. Позабіржова система торгівлі акціями молодих емітентів проводиться через систему JASDAQ (аналог NASDAQ). Торгівлю похідними інструментами (ф'ючерсами та опціонами) обслуговує CORESFOP.

[caption id="attachment_364829" align="aligncenter" width="800"] Trading floor of the Tokyo Stock Exchange

Фондова біржа Гонконгу значно покращує електронну інфраструктуру, вводячи у 1992 Центральну клірингову і розрахункову систему, а також Автоматичну систему зіставлення і виконання ордерів AMS/1 в 1993, яку вдосконалили и до третьої версії в 2000 році. 27 жовтня 2017 року хол для торговельних майданчиків був закритий у зв'язку із переходом на електронні торги. В його будинку розмістили музей, конференц-зал та виставковий зал.

Фондова біржа Торонто в 1977 році представила автоматизовану торговельну систему CATS (Computer Assisted Trading System) і почала використовувати її для котирування менш ліквідних акцій. 23 квітня 1997 року торгова площадка TSE закрилася, що зробило її другою за величиною фондовою біржею в Північній Америці, яка повністю перейшла на електронне середовище.

Бомбейська фондова біржа зайшла на електронну систему торгів, розроблену CMC Ltd у 1995 році. Ця платформа BSE On-Line Trading (BOLT) мала пропускну здатність 8 мільйонів замовлень у день.

Німецький фондовий ринок з кінця 80-х використовує автоматичні торговельні системи IBIS / XETRA. Система IBIS (інтегрована інформаційна система біржової торгівлі) була створена в 1989 році як міжбанківська інформаційна система, з 1991 р функціонує як електронна торговельна система, за допомогою якої здійснюється котирування обраних акцій, облігацій і опціонних паперів. З 1998 року почала функціонувати система ХЕТРА (Exchange Electronic Trading), через яку могли проводити до 60 угод в секунду по 40 тис. різних видів цінних паперів.

Швейцарська фондова біржа SIX Swiss Exchange в 1995 році стала першою у світі, яка запустила повністю автоматизовану торговельну, клірингову і розрахункову систему. 8 грудня 1995 була введена електронна торгівля іноземними акціями, а 2 серпня 1996 і швейцарськими акціями і опціонами, а потім і облігаціями. 16 серпня 1996 року SIX Swiss Exchange закрила торговий зал і усі торги почали вестися в електронному режимі.

Лондонська фондова біржа перейшла в електронну торгівлю в 1986 році, коли запустилася система SEAQ - аналог американської NASDAQ. У 1997 вводиться служба електронної торгівлі SETS, яка принесла ринку велику швидкість і ефективність. Далі був запущений розрахунковий сервіс CREST. З 1996 р функціонує електронна система Tradеpoint, що має статус фондової біржі. Вона проводить котирування тих же акцій, що і Лондонська фондова біржа. Торгова платформа Лондонської фондовій біржі зараз - це власна версія на базі Linux - Millennium Exchange, на неї повністю перейшли у 2011 році. Попередньою платформою була TradElect, розроблена Microsoft і Accenture.

З кінця 90-х років на фондовому ринку розвиваються електронні системи торгівлі поза біржами ECN, які пов'язували провідних брокерів і окремих трейдерів між собою, щоб вони могли торгувати безпосередньо, минаючи біржові механізми посередників. Перша незалежна і відкрита ECN-система Currenex була створена в 1999 році у Каліфорнії.

Мобільні додатки, програмні комплекси і скандальний Robinhood

Перехід фондового ринку в електронний формат, поширення інтернету і підвищення фінансової грамотності населення сприяли створенню спеціалізованих онлайн-порталів, які дозволяли вибирати з безлічі електронних торговельних платформ. Запускаються інформаційні інтернет ресурси, а потім і мобільні додатки для трансляції цін на цінні папери у реальному часі, з графіками і широким функціоналом аналізу. Розвиваються різні програмні комплекси для трейдингу, що включають в себе як інформаційну складову, так і дозволяють торгувати, наприклад Bloomberg, FactSet, Dealogic, TraderStar, CQG, Fidessa, Reuters Dealing і Reuters 3000 Xtra, Webull, Stockpile, Acorns.

[caption id="attachment_364843" align="aligncenter" width="1024"]

Терминал Bloomberg

Багато банків модернізують свої мобільні застосунки і сайти, додаючи туди можливість не тільки стежити за цінними паперами, а й інвестувати в них. Брокерські контори старого гарту запускають власні онлайн-програми для трейдингу.

У 2000-х ринок електронних трейдингових платформ стрімко розвивається, з'являються такі програми як E-Trade, Charles Schwab і TD Ameritrade, які вважаються засновниками торгівлі ЦП в інтернеті.

На ринок виходять нові фінкомпанії, що надають послуги мобільного трейдингу і аналізу, наприклад eToro (2006), Betterment (2008), Webull (2017), Wealthfront (2008), Beanstox (2018) і Robinhood (мобільний додаток з'явилося в 2015), Wealthsimple ( 2014 року), Stash (2015).

Такі програми дозволяють інвестувати у різні торгові активи на різних біржах, у тому числі і криптовалюту. А також допомагають керувати своїми фондами, отримувати оновлення в реальному часі, складати звіти, перевіряти новини ринку, вести статистику угод, встановлювати ризики, деякі дають інструкцію і освітній контент. Зазвичай подібні платформи заробляють на комісії від угод, стягують гроші за обслуговування або ж отримують оплату за потік замовлень (Payment for order flow, PFOF) від третіх осіб, які хочуть вплинути на те, як брокер направляє клієнтські замовлення для виконання.

Відзначимо, що PFOF сприймається суперечливо, але самі брокери вважають це звичайною, законною і регульованою практикою. Наприклад, один із найпопулярніших трейдингових додатків Robinhood звинувачували у лицемірстві, так як компанія позиціонувала себе як безкоштовний майданчик, покликаний демократизувати фінанси, хоча фактично заробляла на продажу даних про угоди великим гравцям фондових ринків типу Citadel Securities, Two Sigma Securities, Susquehanna International Group і Virtu Financial. А вони, покладаючись на цю інформацію і свій аналіз, могли прогнозувати рух ціни і заробляти на цьому. У грудні 2020 Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) оштрафувала Robinhood на $65 млн за надання клієнтам неповної і обманливої інформації про джерела прибутку.

В 2021 році Robinhood потрапив у ще один скандал, відключивши можливість купувати акції магазину ігор GameStop, мережі кінотеатрів AMC, Nokia, Naked Brand, BlackBerry, Bed Bath & Beyond, а також Express і Koss після різкого зростання вартості паперів, що викликали інтерес інвесторів з порталу Reddit. Компанію звинуватили в підіграванні хедж-фондам з Уолл-стріт і порушенні прав клієнтів. Проти платформи був поданий колективний позов про збитки на $5 млн через цілеспрямовану і свідому маніпуляцію ринками. В результаті уСенаті США закликали переглянути правила фондового ринку і «змусити економіку працювати на всіх, а не тільки на Уолл-стріт». Конгресмен Пол Госар зажадав у Мін'юсту США розслідувати інцидент з GameStop і Robinhood.

Класичний фондовий ринок vs фондовий ринок на блокчейні

Сьогодні про блокчейн говорять не тільки в контексті криптовалют, але і як про рішення, здатне зробити революційні зміни на фондовому ринку. Його розглядають як альтернативу механізмам клірингу, брокерів і банків-кастодіанів, оскільки пряма передача активів прибирає необхідність їх зберігати у третіх осіб і передавати через посередників, а безпека угод прибере потребу у клірингу.

Сьогодні методики зберігання і узгодження даних за фінансовими зобов'язаннями дуже складні, використовують розрізнені дані і складові IT-інфраструктури, не мають загальних стандартів, страждають від дублювання процесів і високих витрат часу на виконання завдань. Наприклад, один цінний папір можуть зберігати на декількох рівнях (брокер, банк продавця, місцевий довірчий керуючий, глобальний довірчий керуючий, центральний депозитарій).

Блокчейн на фондовому ринку ж надасть надійні методи шифрування, безпеку і анонімність конфіденційних даних, взаємну перевірку справжності без участі центрального регулюючого органу, відкриє максимально повні набори даннях, наприклад рівні бенефіціарного володінняй іншу інформацію, які учасники угоди зможуть розкривати один одному, знизить ризик помилок, розбіжностей та затримок, пов'язаних з погодженням, а відсутність масовиї запитів на адресу центрального органу сприятиме зниженню ризику перевантаження.

Технологією блокчейна зараз активно цікавляться як фінансові гіганти, наприклад JPMorgan і Goldman Sachs, так і уряди. Зокрема, у 2020 році влада Німеччини запропонувала перевести цінні папери на блокчейн і замінити акції і облігації їх цифровими версіями у вигляді токенів. А в кінці березня німецький Бундесбанк презентував технологію, яка дозволить продавати цінні папери на блокчейні, отримуючи за них дохід на свій рахунок у євро. У минулому році вперше у Китаї комерційний банк Zheshang випустив на основі блокчейна цінні папери, забезпечені фінансовими активами (ABCP) на $ 16,9 млрд.

З огляду на перспективи блокчейна, практично усі інфраструктурні фінансові компанії на фондовому ринку від бірж до клірингових організацій і депозитаріїв вивчають можливості цієї технології, щоб встигнути адаптуватися до можливих нових реалій. Наприклад, фінтех стартап Synswap, що займається блокчейном, веде переговори з кліринговими компаніями Chicago Mercantile Exchange, The Depository Trust & Clearing Corporation і навіть Deutsche Boerse.

Як жителі різних країн і України інвестують на фондовому ринку

Розвиток фінансових технологій, цифровізація, захист інвесторів і довіра до ринку, просування фінансової грамотності та популяризація інвестування у ЗМІ сприяли максимальному включенню жителів розвинених країн у фондовий ринок.

Згідно з опитуванням Gallop, у 2016 році 52% повнолітніх американців мали активи у вигляді цінних паперів. А в 2015 році 63% коштів на пенсійних рахунках осіб у віці 65-84 років були інвестовані в акції. На японському фондовому ринку в 2016 році налічувалося близько 49,4 млн приватних інвесторів, що становило 39% всього населення Японії.

У «старій» Європі фондовий ринок не такий популярний серед населення, як у США і Азії, наприклад, в 2016 році близько 10% сімей у Німеччині володіли акціями, тоді як в Естонії цей показник становив близько 50%. В середньому в 2016-2019 роках 35.4% грошей європейські сім'ї інвестували у ринки капіталу, проте у депозити майже вдвічі більше. Протягом 2008-2019 років європейські домогосподарства скоротили інвестиції в цінні папери на 852 мільярдів євро, а чиста купівля акцій склала всього 79 мільярдів євро.

Українці також не особливо зацікавлені в інвестиціях в цінні папери і віддають перевагу «твердій» валюті: нерухомості, цінним металам, а також банківським депозитам і валютній готівці. Таку ситуацію люблять пов'язувати із ментальністю наших співгромадян, постійними кризами і низьким рівнем фінансової грамотності. Однак більш вагомим чинником тут є фактична відсутність в Україні повноцінного фондового ринку.

Чому український фондовий ринок запустився але так і не запрацював і які перспективи його відновлення ми розповімо у наступному матеріалі.