Fintech або фінансові технології сьогодні сприймають як сучасний концепт, відраховуючи його початок з винайдення Інтернету і цифровізації, проте передумови для розвитку галузі були ще у XIX столітті, а уперше слово «фінтех» згадується у 80-х роках.

Видання UA.NEWS розпочинає серію публікацій про історію українського фінтеху від зародження до наших днів. У першому матеріалі ми розповімо, як розвивався Fintech у світі у ХІХ - ХХ століттях, як виходець з України зробив технореволюцію у США, і що відбувалося з фінтехом у СРСР.

Перші фінансові технології

Зараз фінтех налічує десятки напрямків від особистих фінансів та платежів до безпеки, Big data і блокчейна. Але на зорі розвитку він був пов'язаний зі сферою грошових переказів, розрахунками та банківською діяльністю. Якщо у капіталістичних країнах фінансові послуги та технології розвивалися пліч-о-пліч, то у Радянському Союзі, частиною якого була і Україна, ситуація була, прямо скажемо, запущеною. А перші серйозні спроби впровадження фінансових техноновацій робилися вже ближче до розпаду.

Телеграф і Western Union

Першою фінансовою технологією в широкому сенсі прийнято вважати телеграф і появу трансатлантичного кабелю у 19 столітті, що прискорило грошові перекази і стало підставою для фінансової глобалізації. Важливим є також винайдення пантелеграфу (рання форма факсимільного апарату) Він був розроблений італійцем Джованні Казеллі і використовувався в комерційних цілях ще в 1860-х роках. Це був перший  комерційний пристрій, який міг передавати почерк, підпис або малюнок на площі до 150 × 100 мм. Крім того, пантелеграф працював навіть швидше за звичайний телеграф.



У 1871 році американська Western Union запустила перший сервіс грошових переказів використовуючи власну телеграфну мережу, у 1876 році обробивши 37 тисяч переказів на 2,624 млн доларів або 64,5 млн «сьогоднішніх» доларів (1 долар у 1876 році був еквівалентний приблизно 24,58 долара у 2021 відповідно до індексу споживчих цін Бюро статистики праці).

Забутий гаманець і кредитні карти

Прототипи кредитних карт з'являються у США на початку ХХ століття. Великі універмаги, такі як Macy's і Wanamaker's видають постійним клієнтам паперові або латунні жетони, які дозволяли купити товар, а оплату здійснити до кнця місяця. У 1920-х роках кредитні карти вводяться нафтогазовими компаніями General Petroleum Corporation (Mobil Oil)  i Texaco  для розрахунків на автозаправках. А у кінці 30-х років американські авіакомпанії випускають загальну кредитку для подорожей UATP. До 1940-х років усі основні авіалінії США пропонували карти для авіаперельотів, їх можна було використовувати у 17 різних авіакомпаніях.

[gallery size="plate_620_400" ids="362200,362201"]

Перші «кредитки» виготовлялися з паперу та щільного картону, на якому вказувалися дані власника. Для оплати продавцям доводилося вручну переписувати дані власника на квитанцію.

У 1928 році компанія Farrington Manufacturing, яка спеціалізувалась на гравірованих металевих футлярах для коштовностей, випускає металеву карту Charga-Plate, на якій були вибиті дані власника, що дозволяло зробити карту більш довговічною і прискорювало оплату.

[gallery size="plate_620_400" ids="362203,362204,362205,362206"]

 

Для спрощення торговельних операцій у США в 1940-х розробляють імпринтери, які давали можливість за допомогою копіювального паперу роздрукувати дані клієнта, витісненні на металевій карті. Металева карта закладалася в імпринтер, а поверх неї розташовувалася паперова квитанція, це прискорило взаємодію між покупцем і продавцем, оскільки позбавило продавця необхідності вручну заповнювати чек, вводячи в нього дані клієнта.

[gallery size="plate_620_400" ids="362218,362217"]

У 1950 році у США запускається «кредитка» Diners Club з ініціативи бізнесмена Френка Макнамари, який не зміг оплатити свій обід у ресторані, оскільки забув гаманець. Карта Diners Club була паперовою  і використовувалася для безготівкової оплати у ресторанах у борг - клієнт обідав, пред'являючи карту, а платив раз на місяць самій Diners Club. За рік компанія уклала контракти з понад 1000 ресторанів у великих містах, десятками готелів і сотнями компаній по прокату автомобілів, у майбутньому розширившись до міжнародної платіжної системи. У цей же час британська Finders Services випускає першу кредитну карту у Європі.

[gallery size="plate_620_400" ids="362214,362215,362216"]

Технологічний прорив

У 50-х роках у США з'являються перші банківські карти (Long Island Bank, банк Franklin National і Bank of America). Слідом за Diners Club створюються платіжні системи Visa (раніше BankAmericard Service Corporation), MasterCard, American Express. У 60-х роках платіжні системи з'являються в Японії (JCB) і Європі (Eurocard і різні системи при банках).

Банківські картки, платіжні системи та перші банкомати

Перша пластикова карта була представлена ​​у 1959 році фінансовою компанією American Express. Надалі карти із пластику випускає Bank of America та інші гравці фінансового ринку. На картах містилися дані клієнта, які як і у випадку з металевими кредитками, при транзакції передруковували на чек на імпринтері.

[gallery size="plate_620_400" ids="362222,362223,362224,362225,362226,362227,362229"]

Перший банкомат у світі встановлює під Лондоном у 1967 році банк Barclays. Це був «безкартковий» апарат, що видавав готівку в обмін на ваучер, який треба було заздалегідь отримати у банку - і не більше 10 фунтів.

[gallery size="plate_620_400" ids="362236,362235"]

Карти з магнітною смугою і внесок українського емігранта

Впровадження повноцінних карткових банкоматів у світі починається з розробки наприкінці 60-х компанією IBM магнітної смуги для пластикових карт, центру обслуговування цих карт і терміналу перевірки транзакцій. Магнітний носій даних був більш надійним, ніж штрих-коди і перфорація і вже використовувався у комп'ютерах.

[gallery size="plate_830_520" ids="362230,362231"]

Перша магнітна смуга на карті була з лицьової її сторони. У 1972 році британський Lloyds Bank випустив першу банківську карту з магнітною смугою з використанням персонального ідентифікаційного номера (PIN) і тоді ж починає встановлювати перші банкомати, розроблені IBM.



Примітно, що до розробки магнітного носія даних доклав руку емігрант з України Любомир Романків, який працював у компанії IBM директором відділу електрохімічної технології і магнетизму. У 70-х уродженець Львівщини винайшов тонкоплівкові магнітні головки - революційну технологію для запису і читання інформації з жорстких дисків, а також усі інструменти для виробництва таких дисків, що уможливило появу персональних комп'ютерів. Надалі жорсткі диски у IBM купив інший американець українського походження - Стів Возняк, який став співзасновником Apple.

[gallery size="plate_620_400" ids="362234,362233"]

 

SWIFT, POS-термінали і тачскрін

Різке збільшення фінансових операцій у світі потребувало більш швидкої і безпечної обробки транзакцій, внаслідок чого у 1973 році з'явився міжнародна міжбанківська система передачі інформації і платежів SWIFT, співзасновниками якої виступили 248 банків з 19 країн. СРСР приєднався до SWIFT лише через 16 років після створення - у грудні 1989 року.

До комп'ютеризації при кожному застосуванні кредитки продавець дзвонив у свій банк, а той зв'язувався з компанією-емітентом карти для підтвердження кредитного балансу. У 1973 році National BankAmericard (у майбутньому Visa) запускає першу електронну систему авторизації, а потім - електронну клірингову і розрахункову системи, що скоротило час транзакції до менш 1 хвилини.

Перші POS-термінали для карток із магнітною смугою (EFTPOS) з'являються у США з кінця сімдесятих, Їх випускають компанії Visa, Verifone і Hypercom. До розробки таких терміналів продавці використовували ручні імпринтери.

[gallery size="plate_620_400" ids="362239,362240,362241,362242,362238"]

Уже до 1980-х років у США, Японії і Європі працюють перші загальнонаціональні мережі банкоматів, а у торгових мережах активно впроваджуються платіжні термінали.

Перший тачскрін у POS-терміналі представили у 1986 році. Це був термінал марки ViewTouch для карт із магнітною смугою, який працював на базі 16-бітного комп'ютера Atari 520ST з 12-дюймовим сенсорним кольоровим дисплеєм Atari SC1224. Апарат пізніше встановлювали у декількох ресторанах у США і Канаді.

[gallery size="plate_620_400" ids="362244,362243"]

Фінансова інклюзія, е-commerce і цифрові гроші

З кінця 80-х - початку 90-х розвиток інформаційних технологій і винахід Інтернету стимулювали еволюцію електронних платежів, розвиток ринку електронної комерції та повсюдне впровадження pos-технологій. Обробка транзакцій переходить у електронні канали, у країнах з ринковою економікою все більше громадян стають власниками платіжних карт, спостерігається зростання фінансової інклюзії.

У 1983 році з'являється концепція цифрових грошей, яка була успішно реалізована на початку 90-х компанією DigiCash з торговим брендом eCash.

Термін «Фінтех» вперше використовується у 1985 році у статті редактора Sunday Times Пітера Найта, який описав цим словом бота, що вніс зміни у параметри його електронної пошти.

...тим часом у СРСР

Поки у капіталістичних країнах спостерігався бум на інновації у фінансових послугах, у Радянському союзі не було власних платіжних систем, банківських карт, банкоматів і терміналів.

Втім, не можна сказати, що жителі СРСР були повністю обмежені у доступі до фінансових інструментів - замість банківських карт використовувалися ощадкнижки, грошові перекази здійснювалися поштою або телеграфом, що, однак, обумовлювало тривалі терміни відправки. Для радянських громадян були доступні і такі фінансові продукти як кредити, розстрочки і іпотеки, вони оформлялися в ощадкасі, надавалися у касах взаємодопомоги при підприємствах або у житлово-будівельних кооперативах.

* * *

У наступному матеріалі ми розповімо, як український вчений розробляв першу у Радянському союзі систему безготівкових розрахунків на основі банківських карт, чим завершилися ці спроби і з яким фінтех-багажем Україна підійшла до Незалежності.

Автор: Ілона Завальнюк