Перспективи української економіки: НБУ про ціни, кредити, зростання ВВП

Перспективи української економіки: НБУ про ціни, кредити, зростання ВВП

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Зміни на валютному ринку породжують низку питань щодо майбутнього, адже перспективи інвестиційного клімату є туманними в умовах зростальної невизначеності співпраці з МВФ.  Попри те, що за останні тижні курс гривні до долара зміцнився до рекордного за три роки рівня, ринок відчуває зміни на тлі зменшення активності інвесторів.

Але НБУ запевняє: особливих ризиків для курсової та цінової стабільності – немає. І для цього існує низка фундаментальних факторів, які висвітлив Заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб в інтерв’ю РБК-Україна.

Перспективи урядових планів економічного зростання в 40%

НБУ та Уряд підписали «Меморандум між Кабінетом Міністрів України та Національним банком України про взаємодію з метою досягнення стійкого економічного зростання та цінової стабільності».

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук та Голова Національного банку Яків Смолій засвідчили, що у державних інституцій спільне бачення щодо важливості підтримки низької та стабільної інфляції для економічного зростання.

Нагадаємо, згідно з прогнозами Уряду, за п’ять наступних років ВВП України має зрости щонайменше на 40%. Зокрема, у 2020-му ВВП країни має збільшитися на 5%, а у 2021-2024-му зростатиме на 7% щороку, йдеться у Програмі уряду.

І теоретично таке зростання економіки узгоджується з нашою інфляційною метою в 5%, якої, за нашими прогнозами, ми досягнемо в наступному році, зазначає Дмитро Сологуб.

Інфляційні очікування вже поступово знижуються. Станом на початок жовтня інфляція в річному вимірі сповільнилася до 7,5%. А на завершення 2019 року її зниження сягне до запланованих 6,3%.

Низька інфляція, зазначає Дмитро Сологуб — це фундамент для сталого економічного зростання. Немає жодної країни у світі, яка мала б стабільне економічне зростання при високих темпах інфляції.

Попри сприятливі інфляційні тенденції, зростання економіки у 40% за 5 років – дуже амбітна ціль. Адже за рахунок внутрішнього попиту, тобто споживання цього не досягти.

Варто зазначити, основним драйвером економічного зростання буде внутрішній попит, прогнозують в НБУ.

Щоб забезпечити зростання на 7% в рік потрібно щоб драйвером були інвестиції. В Україні, наприклад, відношення частки інвестицій до ВВП складає 17-18%. А в інших країнах з темпами зростання ВВП вище 5% співвідношення частки інвестицій до ВВП досягає 25-30%. Тобто темпи зростання інвестицій потрібно забезпечувати на рівні 20% в рік. А для цього потрібні структурні реформи, зазначає Заступник голови Нацбанку.

Нагадаємо, Standard & Poor’s прогнозують, що реальний ВВП в Україні зростатиме на 3,2% у 2019 році, і протягом 2020-2022 років у середньому на рівні 3% в рік.

Перспективи розширеного кредитування

Прем’єр-міністр зазначав, що одним із драйверів економічного зростання має стати кредитування. А для цього потрібно, щоб в Україні відбулося зниження відсоткових ставок до 12-13% вже у 2020 році.

Та Дмитро Сологуб стверджує, що економіка – це комплексна система, а кредитування – це не лише проблема високих чи низьких процентних ставок. Уявімо, облікова ставка НБУ знижена до 3%. Ви думаєте, банки почнуть видавати кредити під 8%? Ні, звичайно, наголошує пан Дмитро.

Розв’язання проблеми кредитування складається з декількох аспектів. І ціна фінансових ресурсів – один з них. У липні НБУ почали публікувати прогноз ключової ставки, згідно з яким у найближчі роки вона знизиться до 8-9%. Але таке можливо лише за умови досягнення темпів інфляції на рівні 5%.

Відтак лише одного зниження ключової ставки НБУ недостатньо для зниження ставок за кредитами до 12-13%.

Та ціна ресурсів, це лише частина комплексної задачі, яку належить розв’язати для розв’язання проблеми дешевого кредитування. Важливим питанням є ризики, які пов’язані з кредитуванням. Ключовим фактором залишається реформа судової системи. Тому що питання із захистом прав власності, прав кредиторів заважають розвитку кредитування.

Звичайно, при збереженні дезінфляційного тренду, кредитні ставки дійсно будуть знижуватися, але саме реформа судової системи та детінізація економіки забезпечать процес необхідним імпульсом.

Дмитро Сологуб зазначив, що істотна кількість  компаній банально не платять за кредитами. І можна було б вдаватися до міжнародного досвіду та ефективних практик щодо розв’язання таких проблем, наприклад, реструктуризацію, поділ компаній тощо.  Але ці заходи блокуються через слабку судову систему та політику бізнес-зв’язків.

Як наслідок, борги таких підприємств висять мертвим вантажем: вони не можуть отримати нових кредитів, оскільки вважаються поганими боржниками в кредитному реєстрі. Все це тягне кредитування на дно, наголошує Дмитро Сологуб.

Нагадаємо, в підсумку другого півріччя 2019 року частка неповернутих боргів банківської системи залишається суттєвою. Станом на липень 2019 року вона  складає 51% або 581 млрд грн, з яких 65% або 415 млрд грн припадає на державні банки.

Ще один фактор, чому НБУ не очікує великої реакції банків у вигляді зміни ставок – структурний. Йдеться про те, що сьогодні держбанки є маркет-мейкерами. Вони займають велику частку на ринку, перш за все у роздрібному сегменті, і інші банки орієнтуються на них. Відповідно, від їхньої процентної політики залежить процентна політика всієї банківської системи, що істотно гальмує зниження ставок в усій економіці країни.

Допоки поведінка держбанків не стане ринковою, структурна проблема збережеться. Добре, що ситуація не законсервована і наразі поступово змінюється.

Варто зазначити, що  серед рекомендацій МВФ, які включені до переліку нової програми спрямованої на удосконалення фінансового сектору є:  очищення банківської сфери та виведення державного сектору з банківської системи.

Інвестиційний клімат та МВФ

В контексті поточної валютної політики Дмитро Сологуб наголошує:  перше – НБУ не фіксує курс на визначеному рівні. Друге – курс повинен відповідати фундаментальним економічним параметрам.

Як економісти розуміють, що курс відповідає параметрам, — дивується фінансист. Економісти повинні оцінювати збалансованість економіки. Це платіжний баланс, поточний рахунок.

Коли подивитися на сучасну економіку, не важко бачити, що курс зміцнюється. А що з платіжним балансом — поточний рахунок поліпшується шляхом зростання обсягів експорту. Причому це відбувається не лише внаслідок рекордного врожаю. А хороший врожай у нас не тому, що погодні умови якісь особливі. В Україні стабільно зростає врожайність основних культур і це обумовлено зростанням продуктивності в агросекторі.

У підсумку номінальна цінова конкурентоспроможність експорту начебто погіршується, тому що курс гривні зміцнюється. Але зростання продуктивності компенсує курсовий ефект, і в результаті поточний рахунок торговельного балансу не погіршується, зазначив Дмитро Сологуб.

Щодо діяльності регулятора на валютному ринку, то варто зазначити, що в НБУ є дві основні мети інтервенцій. Перша – поповнення офіційних резервів. Друга – згладжування істотних коливань на ринку. В поточному році НБУ викупили з ринку вже 3,8 млрд доларів, не перешкоджаючи ринковим тенденціям. Натомість  курс зміцнювався, оскільки пропозиція валюти була більшою, ніж попит.

Наразі міжнародні резерви коливаються в межах 21-22 млрд доларів. НБУ згладжує короткочасні коливання, і минулого тижня було продано 200 млн доларів, щоб збалансувати попит-пропозицію. Ситуація заспокоїлася, НБУ почав зворотні операції – поповнення офіційних резервів.

Щодо перспектив співпраці з МВФ, то враховуючи позитивні тенденції в економіці та прихід нерезидентів, ситуація з фінансуванням виглядає непогано.

Але є важливий фактор, про який йдеться вище, – це прискорення зростання економіки. НБУ хоче, щоб інвестиції зростали на 20% в рік. А інвестори впевнені в країні тоді, коли діє програма МВФ, особливо в країні з поганою історією з точки зору економічної політики.

Досягнення домовленості з МВФ передусім є позитивним стимулом для інвесторів працювати з економікою України, і ми посилаємо їм правильний сигнал.

Про курс гривні та держбюджет

Кабмін в проєкті бюджету на 2020 рік заклав курс 28,2 гривні/долар. Згідно з законом, ми що року повинні надавати уряду прогноз курсу, який вони можуть використовувати для розрахунку показників бюджету. Але наразі це лише розрахунковий показник, вільний валютний ринок під нього не підженеш. За останні три роки курс, який був закладений у бюджет, жодного разу не виконувався.

Варто зазначити,  не витримує критики й твердження, що сильна гривня для Мінфіну в плані виконання держбюджету гірше, ніж якби курс так сильно не зміцнився. Наприклад, через зміцнення гривні на кінець 2019 року співвідношення держборгу до ВВП буде менш як 55%. В країні, де воно було більше ніж 80%. Так, міцна гривня частково зменшує доходи бюджету. Але інвестор це бачить по-різному: країна з держборгом до ВВП 60% і країна з держборгом 50% – по-різному транслюватимуть його очікування процентної ставки за запозиченнями цієї країни.

Варто наголосити на іншому ефекту – в Україні номінальна зарплата зростає майже на 20% у річному вимірі, і гривня зміцнилася на 13%. Це означає, що в порівнянні з тією ж Польщею, де зростання зарплат було не дуже високим, люди почали отримувати майже на 30% більше. Різниця в доходах звужується, і це важливий фактор для ринку праці.

Дмитро Сологуб також зазначив, що дуже задоволений одним із пріоритетів нового уряду — антимонопольною політикою. Адже, ще у 2015 році, коли НБУ лише  запускали інфляційне таргетування, наголошували, що однією з основних перешкод для зниження інфляції є такі структурні речі, як відсутність нормальної антимонопольної політики.

 

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!