«План Маршалла для України»: як ЄС має намір рятувати економіку країни

«План Маршалла для України»: як ЄС має намір рятувати економіку країни

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

4 травня у ЗМІ з’явилися повідомлення від ідеологів інвестиційного проекту «План Маршалла для України» про успішне просування ініціативи на європейському рівні. Її автори, депутати Литви Гедімінас Кіркілас і Андрюс Кубілюс, підтримують рішення Єврокомісії про готовність підписати з Києвом «Контракт «Реформи заради інвестицій»».

Пропозиція ЄС перегукується з «Планом Маршалла» литовських парламентаріїв і може істотно оздоровити українську економіку, вважають автори проекту:

«Анонсовані на 2018 рік інвестиції ЄС до реального сектору економіки (якщо їх використовувати з розумом!) можуть принести в Україну 16 млрд гривень, або 500 млн євро приватних інвестицій»

Про ініціативу у різних інтерпретаціях активно говорять останні кілька років. В Україні її вітають, але щоб вона відбулася, Києву необхідно слідувати реформам і виконувати умови, що сприяють інвестиційній прозорості та привабливості. З чим у нас є складнощі.

2018 рік може стати суттєвим проривом для реалізації задуманого плану. Для цього є передумови і зустрічні кроки з боку Євросоюзу. Свого часу «План Маршалла» допоміг післявоєнній Європі вийти з кризи, відновити економіку та наростити потенціал. Такі ж цілі ставлять перед собою автори проекту для нашої країни.

Суть «Плану Маршалла для України»

«План Маршалла для України» був офіційно представлений у Литовському сеймі в березні 2017 року. Через рік була розроблена і презентована у Брюсселі дорожня карта European Plan for Ukraine – Building a story of success (EPU).

Це – проект фінансової та інвестиційної підтримки України з боку Європи у реальний сектор економіки і на розвиток середнього та малого підприємництва. Він також передбачає посилення євроінтеграційного руху країни. 5 млрд євро щорічних інвестицій для прискорення розвитку української економіки на рівні 6-8% на рік – такі завдання плану.

«EPU повинен використовувати досвід «Плану Юнкера для Європи» та «Зовнішнього інвестиційного плану ЄС». Він повинен базуватися на тих же пропозиціях, що і недавно представлений Єврокомісією «міні-план Маршалла для Західних Балкан», який передбачає 13 млрд інвестицій у інфраструктуру та реальну економіку Західних Балкан»

«План Юнкера» – це інвестиції в економіку ЄС на рівні 264,3 млрд євро до 2020 року. Міні-план для Західних Балкан – євроінтеграційна стратегія щодо зближення з ЄС та інвестиційних вливань до економіки регіону. «Зовнішній інвестиційний план ЄС» передбачає допомогу країнам Східного партнерства та Африки на рівні 44+ млрд євро.

Дорожня карта EPU передбачає такі кроки з боку України:

  • затвердження кредитного мандата Євросоюзу для інвестиційної платформи країни, включаючи відкриття кредитних ліній від європейських та міжнародних фінансових інституцій: Європейського Інвестиційного Банку, Європейського Банку Реконструкції і Розвитку та інших;
  • закріплення інвестиційного портфеля, який був прийнятий між Україною і ЄС на 2014-2016 рр, в якості відправної точки на майбутній період;
  • якісні показники просування українських реформ і боротьби з корупцією, інвестиційних перетворень;
  • здатність Києва до освоєння донорської допомоги та реалізації інвестпроектів;
  • створення спільної із західними партнерами агенції з освоєння інвестиційних грошей.

Європейські інвестиції хочуть направити у сферу енергоефективності, різні інфраструктурні проекти, включаючи відновлення Донбасу. План розрахований на щорічні кошти у розмірі 5 млрд євро до 2027 року. За цей час планується досягти:

  • 50+ млрд євро інвестицій;
  • 6 млрд євро в рік прибутку від підприємств держсектора, 40 млрд євро іпотеки від продажу землі і 2 млрд євро економії в бюджет після проведення реформи в сфері енергоефективності;
  • приріст економіки на рівні 6-8% щорічно.

Фото: youtube.com

У 2018 році карту EPU готують представити на трьох міжнародних майданчиках, де тема України буде звучати серед основних, розповідають автори проекту:

«По-перше, на початку червня в Канаді пройде саміт «Великої сімки». По-друге, у кінці червня в Копенгагені пройде друга конференція щодо реформ в Україні, перша була в Лондоні. І по-третє, десь у середині липня буде черговий саміт «Україна-ЄС». Тобто, у найближчі півроку є як мінімум три великі майданчики, де наші ідеї можуть привернути увагу і отримати новий стимул до реалізації»

Те, що Єврокомісія готова до «Контракту «Реформи заради інвестицій»» з Україною, говорить про просування ідей відповідно до «Плану Маршалла»:

«Європейська пропозиція створює нерозривний зв’язок між інвестиціями та реформами, двома незамінними складовими економічного зростання в Україні»

На перспективу ініціатива Єврокомісії по «Контракту» може бути розширена до повноцінного інвестиційного пакету допомоги, що стане «якорем економічного зростання України».

Значення для економіки та шанси на допомогу

Значення цього амбітного плану і шанси на реалізацію багато в чому залежать від самого Києва. А конкретно – від здатності влади ефективно реалізовувати кошти під конкретні проекти. Недавній досвід говорить про зворотне.

Можна згадати хоча б свіжий провал з реалізацією спільної реконструкції 6 КПП на західній Україні, яка була допущена з вини чиновників з нашого боку. В результаті проект зупинений за ініціативою ЄС. Як і заморожування 600 млн євро фінансової підтримки з боку Євросоюзу.

Основна претензія до України – нездатність освоювати великі гроші, каже Андрюс Кубілюс:

«Перша проблема або перший крок просування «Плану Маршалла» – вирішити питання старих грошей (old money – кошти, вже виділені Україні на проекти – прим.авт.). З 2014 року найрізноманітніші міжнародні фінансові інституції запропонували для інвестицій в реальну економіку України, а це якраз те, що ми шукаємо, близько 7 млрд євро. Україна зуміла використати тільки 1,5 млрд євро. А ми у «Плані Маршалла» говоримо про 5 млрд щорічних інвестицій. Тобто, в України вже є трохи більше невикористаних 5 млрд євро і потрібно показати, що Україна їх зможе ефективно використовувати»

Щоб виконати це завдання, уряд Гройсмана займається розробкою пріоритетних проектів під європейські інвестиції. Без розуміння того, що країна зможе використовувати кошти, європейці не стануть інвестувати, наполягають автори плану.

Друга вимога – просування реформ у сфері енергетики, розвиток інституту бізнес-омбудсмена і боротьба з корупцією, а саме – зняття обов’язкового е-декларування для антикорупційних активістів.

Інвестиції в обсязі 5 млрд євро на рік – це трикратний еквівалент дохідної частини річного бюджету Києва. Якщо порівнювати з потребами Донбасу і його відновленням, яке оцінюють в 50 + млрд доларів протягом мінімум 10 років, то 5 млрд євро щорічно виглядають дуже перспективно.

Питання залишається в тому, як і куди Україна готова вкладати гроші європейців. Значення «Плану Маршалла» виражається не тільки у підтримці розвитку економіки та інфраструктури, просуванні ключових реформ. Політично це важливий інтеграційний проект, який може сприяти зближенню з Євросоюзом, чого Україна посилено домагається.

Фото: golos.ua

Критика проекту

Основний аргумент серед критиків «Плану Маршалла» – українська дійсність. Якщо дослівно, то противники проекту впевнені: ніякі гроші не допоможуть Україні без якісних трансформацій всередині країни. Коментує економіст Олексій Кущ:

«Жоден «План Маршалла» не врятує Україну. Як показала історія ХХ століття, тільки реформи перетворили Німеччину і Японію у розвинені країни, а не гроші американців»

Україні потрібно руйнувати олігархічну структуру економіки, щоб основні ФПГ були частково «розкриті», а їх акції купили приватні інвестори.

«Крім того, повинні бути введені жорсткі обмеження на горизонтальну інтеграцію великого бізнесу із забороною на перехресне фінансування збиткових напрямків за рахунок прибуткових»

Що стосується СМБ, то цей ринок повинен отримати фінансові та конкурентні стимули до розвитку. А боротьба з корупцією реалізовуватися за допомогою законодавчих заходів впливу і відповідальності.

«План Маршалла», на думку Куща, цього не пропонує. Будь-які благі ініціативи здатні пустити коріння в Україні тільки після подолання корупційних осередків і розриву тіньових зв’язків бізнесу та політичних еліт.

Втім, це розуміють і в самій Європі. Тому й не поспішають з інвестиціями в Україну, а вважають за краще йти назустріч, якщо бачать прогрес всередині країни.

Марія Гелюх

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!