Прогноз катастрофи: сценарії впливу коронавірусу на світову економіку
Світова організація охорони здоров'я 11 березня 2020 року оголосила епідемію коронавірусу пандемією. Але задовго до цього серйозність ситуації усвідомили інвестори та економісти, розуміючи, що коронавірус – це «чорний лебідь» 2020 року.
Ми вирішили проаналізувати різні прогнози з приводу руйнівного впливу коронавірусу на економіку, у тому числі, найбільш песимістичні.
Прогнозування — вельми складний процес: поки економісти навіть не робили спроби прогнозувати ситуацію, як перша хвиля епідемії коронавірусу створила проблеми для китайської економіки.
Всі недавні економічні прогнози базувалися на припущенні даних щодо впливу епідемій недалекого минулого (більш ранні епізоди не коректні, оскільки глобальна економіка на початку і середині минулого століття була зовсім іншою). Прогнози базували на подіях спалаху іншого коронавірусу, що обумовив у 2003 році масове захворювання на атипову пневмонію (SARS).
Виходячи з розрахунків, прийшли до висновків, що наслідки від нової епідемії будуть обмеженими: Китай зазнає втрат менше одного процентного пункту зростання, а надалі швидко відновиться. Також прогнозувалося сповільнення економіки інших країн Південно-Східної Азії, а решта світу — майже без змін.
Але наразі ці прогнози можна відкинути як занадто оптимістичні. Економісти моделюють сценарії, засновані на швидкості поширення вірусу світом: там, де не вдається зупинити епідемію, вірус поширюється по популяції експоненціально. Слід зазначити й позитивні моменти: Китаю вдалося приборкати епідемію, хоча це обійшлося в тимчасову зупинку звичного устрою життя в десятках мегаполісів.
Кілька сусідніх (і тісно пов'язаних) з ним країн — начебто Тайваню і Таїланду — жорсткими заходами зупинили поширення вірусу на ранній стадії. Правда, ці ж жорсткі заходи, що передбачають транспортні обмеження та соціальну ізоляцію мільйонів людей, самі по собі завдають економічних збитків.
Наразі у всіх сценаріях аналітики намагаються врахувати поєднання різноспрямованих факторів (типову «матрицю» з факторів можна оцінити, наприклад, в прогнозі однієї з найбільшої консалтингової компанії McKinsey).
Окремо в сценаріях розглядаються імовірні економічні наслідки самої епідемії та вимушених заходів спрямованих на боротьбу з нею, а також ефективність заходів, які запроваджують уряди різних країн для підтримки економіки.
Здебільшого економічні наслідки та негативні ефекти проявляються у вигляді різких шоків, які здатні негативно впливати на ринки праці та торгівлю, знищувати світове багатство, руйнувати виробничі та логістичні ланцюжки, підривати державні фінанси й грошові системи, а також змінювати поведінку людей та структуру попиту в економіці.
Так, наприклад, економіка Китаю почала відновлювальні процеси після першого удару епідемії — але процеси відбуваються занадто повільно. Причиною є проблеми на ринку праці: китайські працівники, які перебувають у безстрокових відпустках з кінця січня, за твердженням менеджменту цих компаній, не поспішають повертатися до роботи.
Вашингтонський дослідницький інститут Brookings представив свій сценарій економічних наслідків поширення коронавірусу. Сценарій було побудовано ще у 2006 році, який базується на моделі гіпотетичної епідемії грипу з високою летальністю.
Інші сценарії базуються на моделі глобальної економіки, які беруть до уваги здебільшого торговельні та фінансові потоки між країнами й міжнародні виробничі ланцюжки (на кшталт виробництва айфонів, які фактично є спільним американо-китайським продуктом).
Фінансове агентство Bloomberg розробило сценарії, які базуються на широкомасштабній моделі глобальної економіки NiGEM. В моделі враховано шість тисяч різних параметрів в 60 країнах світу та їх взаємодія між ринками різних країн.
Оптимістичний сценарій
Оптимістичні, або м'які сценарії моделюють ситуацію, в якій від епідемії постраждав лише Китай. В основі цих сценаріїв лежить оптимістичне припущення, що другої хвилі поширення вірусу в країні не трапиться — після того, як будуть зняті запроваджені заходи жорсткого карантину.
Згідно із такими сценаріями (McKinsey та Bloomberg), виробництво в КНР відновиться вже в кінці поточного місяця, але в епіцентрі (провінція Хубей), епідеміологічний стан затягнеться до середини другого кварталу.
Сценарії припускають локальні ускладнення: підприємствам певний час бракуватиме робочої сили мігрантів з сільських районів, які не відразу повернуться в міста після припинення карантинних заходів. Незрозумілим є відновлення споживчого та промислового попиту, адже безперечно, попит з боку домогосподарств та компаній зміниться як кількісно, так і якісно.
З огляду на такий сценарій, китайська економіка втрачає менш як 1% річного зростання, а світова — частки відсотка. Навіть нафтовидобувні країни за рік в цілому постраждають не істотно: слідом за відновленням попиту на паливо в другому кварталі ціни на нафту зростатимуть.
Втім, наведений сценарій з кожним днем все більше втрачає ймовірність розвитку подій в такому руслі. У світі вже зафіксовано щонайменше чотири спалахи епідемії за межами Китаю. Кожна з економік, які може охопити епідемія, можна порівняти за розмірами та вагомістю китайської.
Вочевидь, що і сама епідемія, та боротьба з нею за межами Китаю лише починаються.
Сценарії середньої тяжкості
Такі сценарії характеризують розвиток пандемії, коли влада різних країн, як і в КНР, локалізують поширення коронавірусу внаслідок жорстких обмежень на переміщення та спілкування громадян. Так, McKinsey розглядає сценарії для США, при яких в країні буде один великий осередок епідемії з числом хворих від 10 до 500 тисяч осіб, три-чотири осередки поширення вірусу в три рази меншими за кількістю хворих, а також міста з десятками випадків.
Існує небезпека, що епідемія «середньої тяжкості» розбалансує глобальні фінансові ринки.
Згідно з прогнозом одного з найбільших інвестиційних банків Morgan Stanley, вже у квітні центральні банки розвинених країн, в прагненні підтримати ринки, понижатимуть відсоткові ставки до мінімуму, перевершивши рекорди м'якої грошової політики часів кризи 2008-2009 років.
Нагадаємо, на тлі обвалу ринків ФРС США ухвалили рішення щодо надання ліквідності ринкам у розмірі $ 1,5 трлн. Прогнозується також що ФРС знизить процентну ставку на 50 базисних пунктів на засіданні 17-18 березня і ще раз 28-29 квітня 2020 року, зазначають в Goldman Sachs. Фактично цим зниженням Федрезерв повторить крок зроблений минулого тижня, коли ухвалили рішення позачергового пом’якшення вперше з 2008 року, і в кінцевому підсумку цільовий діапазон процентної ставки складе від 0% до 0,25%.
Це призведе до того, що кошти стануть дуже дешевими. Ще більше дешевих грошей дадуть уряди, які використовуватимуть стимулюючі інструменти фіскальної політики. Так, наприклад Дональд Трамп уже анонсував програму підтримки бізнесу і населення розміром $200 мільярдів.
Таке накачування економіки грішми, як зазначають економісти, може не вплинути на попит, але обумовить негативні інфляційні тенденції, що може обернутися стагфляцією (одночасний розвиток стагнації та високої інфляції).
Щодо втрат, то в сценаріях середньої тяжкості йдеться про 1-2% світового зростання за 2020 рік. Відновлення прогнозується вже в третьому кварталі. У глибокому кризовому стані будуть авіаперевезення та туристична індустрія. Ціни на нафту залишатимуться низькими.
Найбільш песимістичні сценарії
Змагаючись в апокаліптичних прогнозах дослідники вдаються до припущень, що катастрофа виглядатиме як середній сценарій, але подовжений у часі до третього кварталу 2020 року або навіть до кінця року. Для цього сценарію, досить того, що вірус виявиться не сезонним, тобто його поширення продовжиться і влітку, зазначають аналітики McKinsey, відтак у світі продовжуватимуть виникати все нові самостійні спалахи нових осередків епідемії.
Сценарії, засновані на моделях зв'язків в глобальній економіці, відображають, що глобальна економіка зануриться у рецесію, тобто зростання припиниться щонайменше два квартали поспіль. Організація економічного співробітництва і розвитку у доповіді про поширення коронавірусної інфекції наголошує, що світова економіка постала перед загрозою сценарію «ефекту доміно», згідно з яким пік економічних втрат доводиться на кінець 2020 року. Наразі втрати викликані лише падінням попиту, але скоро до них додається глибока криза на ринку акцій, сировини та інвестицій.
Річне зростання буде або мінімальним - 0,5-1%, як оцінюють в McKinsey, або, згідно з оцінками Bloomberg - дорівнюватиме нулю.
Згідно зі сценарієм Bloomberg, втрати глобальної економіки у 2020 році складатиму близько $2,7 трильйона. Розмір втрат співставний з втратами від Великої рецесії 2008-2009 років, коли за перші півроку фінансової кризи глобальна економіка недорахувалася $2 трильйонів.