Промислове виробництво України: вільне падіння та передумови порятунку
У той час як країни Заходу одна за одною скочуються в рецесію, а китайська економіка пережила безпрецедентний в новітній історії колапс економічної активності, Державній службі статистики України (ДССУ), продовжує констатувати безпорадність нової влади фіксуючи продовження падіння промислового сектора української економіки.
Як повідомило відомство, за підсумками лютого темпи зростання промислового виробництва в Україні прискорилися. Адже, за місяць обсяги випуску продовжили падіння на 3,3% проти показників січня 2020 року.
На тлі поглиблення рецесії глобальної економіки та охолодження світової торгівлі, можемо очікувати, що показники сировинного сектору продовжать вільне падіння.
Промислове виробництво у січні-лютому 2020 року
Згідно з даними Держстату (ДССУ) у лютому 2020 року у порівнянні з січнем 2020 року сезонно скоригований індекс промислової продукції становив 99,8%.
Рисунок 1 - Індекси промислової продукції (у % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком)
Джерело: ДССУ.
Згідно з даними відомства у лютому 2020 року індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, проти торішніх показників лютого становить 95,9%.
Таблиця 1 - Індекси промислової продукції
Джерело: ДССУ.
У січні — лютому 2020 року у порівнянні з показниками січня — лютого 2019 року індекс промислової продукції становив 96,9%.
В розрізі ключових промислових груп, істотного падіння галузь зазнає у секторі добувної промисловості та розробленні кар’єрів – 95,7%, переробній – 98,6%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 92,9%.
Таблиця 2- Індекси промислової продукції за ключовими видами діяльності та основними промисловими групами
Джерело: ДССУ.
В регіональному аспекті найбільшого падіння зазнала промисловість Кіровоградської області, зазначає Державна служба статистики.
Фактори падіння промислового сектору та вплив на економіку країни
На тлі уповільнення світової економіки, ключовим викликом для світу стала пандемія. Ключовим ризиком, який реалізувався із січня, стало поширення коронавірусу COVID-19. Відповідною була й реакція світових товарних та фінансових ринків на поширення коронавірусу, що посилило негативні наслідки для економіки України.
Відповідні фактори істотно сплинули на сировинний напрямок промислового виробництва в Україні (табл.2). За основними видами діяльності, добувна промисловість і розроблення кар’єрів проти минулого місяця - 93,1%, зокрема добування кам’яного та бурого вугілля - 98,8%, добування сирої нафти та природного газу – 93%, добування металевих руд – 90%. Якщо перші дві позиції відображають як економічний так і погодний фактор, то добування металевих руд чітко характеризує негативні тенденції світового промислового виробництва.
Нагадаємо, внаслідок впливу зовнішніх та внутрішніх чинників відбулося істотне зниження ціни на товари ключових промислових виробників. Відтак, у грудні минулого року вони становили 92% від грудня 2018 року. У добувній промисловості ціни за аналогічний період зазнали падіння майже на 76%.
Позитивним місячним трендом, а особливо на тлі торішніх показників, є машинобудування. Машинобудування у лютому складає 115,4% (86,8% у лютому 2019). Істотно зросли виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції - 115,5%, виробництво електричного устаткування - 122,6%, виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань - 124,3%, виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів – 104,1%.
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря продовжило своє падіння - 95,5%.
Зберігається високий рівень невизначеності щодо швидкості поширення коронавірусу в країнах – основних торговельних партнерах України. Це зумовлює складність оцінки впливу вірусу на економіки цих країн, особливо на тлі продовження падіння. Неможливо також передбачити його вплив на динаміку фінансових і товарних ринків.
Варто зазначити, більш тривалий ефект від поширення коронавірусу може призвести до значного зниження економічної активності країн – торговельних партнерів та послаблення зовнішнього попиту на товари українського експорту. Унаслідок цього ймовірне різке зниження ділової активності українських підприємств та відкладення інвестиційних проєктів. Також варто враховувати ризики внаслідок поширення вірусу в Україні, що також може призвести до суттєвого зниження економічної активності.
Адже більш тривалий ефект від поширення коронавірусу може призвести до рецесії світової економіки та значного сповільнення економічної активності в Україні. Однак нині, на відміну від попередніх криз у 2008-2009 та 2014 роках, Україна підготовлена краще. Економіка та фінансова система не мають накопичених дисбалансів, а отже, запас міцності вищий, наголошують в НБУ.
Водночас волатильність світових ринків позначилася на психологічних настроях учасників валютного ринку України. Погіршення їхніх очікувань призвело до підвищення попиту на іноземну валюту і посилення девальваційного тиску.
В цьому контексті слід зазначити, що Україна нарощує експортний виторг від сектору послуг вітчизняних компаній. І це, як зазначали раніше, не послуги транзиту природного газу та нафти, які в балансі послуг України складають 1/6 послуг, що надаються нерезидентам, а саме галузь Інформаційних технологій (ІТ), яка за підсумками 2019 року забезпечила надходжень в українську економіку – 4,3 млрд доларів США.
Перспективними є заяви представників нового Уряду України щодо незмінності курсу на продовження співпраці з МВФ. Прийняття програми співпраці з МВФ зменшить вразливість економіки України в період турбулентності на світових ринках, слугуватиме позитивним сигналом для інвесторів, сприяючи також поліпшенню ринкових очікувань.
Турбулентність на світових фінансових і товарних ринках призводитиме до посилення девальваційного тиску на гривню і погіршення девальваційних та інфляційних очікувань.
Нагадаємо, у січні транспортна галузь також зазнала падіння. Якщо порівнювати торішні показники аналогічного періоду, то слід зауважити, що вантажообіг підприємств транспорту зазнав падіння, й від обсягу січня ‒ лютого 2019 року становив – 84,0%. Пасажирообіг підприємств транспорту залишився без змін, але на тлі запровадженої надзвичайної ситуації, для запобігання поширенню коронавірусу, в багатьох регіонах мінімізовано послуги пасажирських перевезень.