«Аптека Доброго Дня» знімає кіно: як холдинг Червоненка та Міндіча ховає мільярдні прибутки від прокуратури

Ми вже писали цю картину, але нові штрихи в розслідуванні діяльності групи «Фармастор» (мережі «Аптека Доброго Дня»), змушують нас знову повернутися до фармацевтичного мільйонера Ігоря Червоненко. 

Він досі, ймовірно, залишається таємним партнером підсанкційного бізнесмена Тимура Міндіча, оскільки його постать уперто не помічає більшість розслідувальників. А останні виявлені факти — екстрена зміна профілю діяльності компанії та мільйонні успіхи на державних тендерах — пропонують розширити масштаби історії. 

Правоохоронці розслідують кримінальне провадження № 12025100120000127 щодо виведення 2 млрд грн через фіктивні роялті за «дезінфекцію та ультразвук проти щурів», тим часом бізнес ТОВ «Фармастор» демонструє реєстраційні та фінансові аномалії.

Передісторія: офшорна мапа Лімасола та інтерес Тимура Міндіча

Мапа зв’язків Тимура Міндіча на сайті Міндічгейт з’явилася ще взимку та показала близько трьох десятків посадовців, політиків та бізнесменів. Проте розслідувачі звернули увагу на суттєву прогалину: на карті тривалий час бракувало прізвища власника бізнесу, через який, за версією розслідувачів, можуть проходити значні фінансові потоки. Мова йде про фармацевтичну імперію Ігоря Червоненка.

Ключовим холдингом у цій структурі виступає ТОВ «Фармастор», дохід якого за 2024 рік склав 4,24 млрд грн. За даними системи YouControl, майже 90% статутного капіталу «Фармастору» (64,4 млн грн) належить кіпрській компанії Pharminvest Holdings Limited. Інсайдерські джерела зазначають, що саме в офшорних коридорах Лімасола зосереджений реальний контроль над активами, причому понад 30% цього кіпрського офшору пов’язані зі структурами, близькими до Тимура Міндіча.

Міндіч зійшовся з Ігорем Червоненком через спільного знаймого, та для того, аби старший брат бенефіціара, колишній міністр транспорту Євген Червоненко, вийшов з-під санкційного тиску. Оплатою за вирішення цих питань, як вважають розслідувачі, ймовірно, і стала передача частки у фармхолдингу. 

Тіньове роялті: суть кримінального провадження

Паралельно з політичними зв’язками, операційна діяльність холдингу наразі ретельно вивчається у межах кримінального провадження № 12025100120000127, відкритого у травні 2025 року за ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом).

За версією Офісу Генерального прокурора, організатори схеми ще у 2021 році створили в Україні іноземне представництво, на яке зареєстрували патенти на «корисні моделі» — зокрема, на «методики дезінфекції приміщень» та «обробку від щурів за допомогою ультразвукового випромінювання». Протягом 2022–2025 років близько десяти великих аптечних мереж (загалом 183 юридичні особи) укладали ліцензійні договори та перераховували мільйонні суми як роялті за використання цих технологій.

Як пояснюють у прокуратурі, послуги або не надавалися взагалі, або існували виключно на папері, оскільки інструкції з дезінфекції пропонували застосовувати «у неіснуючий спосіб», що позбавляло транзакції реального господарського та економічного змісту.

Окрім ТОВ «Фармастор» (мережа «Аптека Доброго Дня»), як ймовірні учасники транзиту коштів у матеріалах справи фігурують:

• Мережа «АНЦ» (ТОВ «Аптека АНЦ», «Аптека низьких цін ТМ», «Аптека копійка»);
• Регіональні філії групи «Подорожник» («Подорожник Київ», «Подорожник Хмельницький» тощо);
• Мережа «Фармація» (ТОВ «Фармація Києва», «Фармація Вінниччини»);
• Інші учасники: ПП «Соломія-Сервіс», ТОВ «Прана-Фарм», ПП «Осан», ТОВ «Аптечне об’єднання "Біокон"».

Фінансові потоки акумулювалися на рахунках Представництва польської компанії «СКІЛ ТРЕЙД СП. З О.О.» (зареєстрованого в Одесі) та Представництва «КВІК ВЕНТ ОУ». Загалом через них було проведено понад 2 млрд грн. Надалі ці гроші перераховувалися за нібито закупівлю «господарських товарів» через ланцюг зі 101 підприємства, з яких 26 уже офіційно визнані фіктивними в межах інших кримінальних справ.

За версією слідства, державний бюджет міг недоотримати щонайменше 361 млн грн податку на прибуток. Крім того, у судових документах прокуратура висловлює припущення, що обготівкований «кеш» міг спрямовуватися на неформальне фінансове стимулювання лікарів, щоб ті мотивували пацієнтів купувати конкретні препарати у визначених мережах.

Наразі організатору схеми, а також номінальним керівникам підконтрольних структур (зокрема колишній директорці Вікторії Кравченко, яку згодом у реєстрах змінили на Наталію Іванову) повідомлено про підозри. 21 січня 2026 року Печерський районний суд міста Києва наклав арешт на рахунки обох представництв, заблокувавши будь-які операції, крім виплати податків та заробітної плати, а 27 квітня 2026 року апеляційна інстанція залишила цей арешт у силі.

Бізнес-анатомія холдингу та фінансові парадокси

ТОВ «Фармастор» виступає материнською компанією для низки великих фармацевтичних підприємств із солідними фінансовими оборотами. Масштаби групи чітко ілюструють показники задекларованого валового доходу компаній за 2024 рік:

• ТОВ «АПТЕКА ДОБРОГО ДНЯ» (частка «Фармастор» — 10%) — 1,438 млрд грн;
• ТОВ «ЗІРКА ФАРМАЦЕВТИКИ» (100% належить «Фармастор») — 571,1 млн грн;
• ТОВ МК «ІРІС» (частка «Фармастор» — 24,5%) — 509,4 млн грн;
• ТОВ «РАМ РУАН» (частка «Фармастор» — 24,5%) — 497,2 млн грн;
• ТОВ «ФАРМВЕСТ ПЛЮС» (частка «Фармастор» — 24,5%) — 36,8 млн грн;
• ТОВ «АПТЕКА ДОБРОГО ДНЯ-КИЇВ» (частка «Фармастор» — 10%) — 31,6 млн грн.

Проте аналіз фінансових звітів самого «Фармастора» демонструє унікальну аномалію. У період активної виплати «патентних роялті» чистий прибуток компанії стрімко наближався до нуля на тлі мільярдних доходів:

• 2023 рік: Дохід — 3,69 млрд грн, чистий прибуток — 9,6 млн грн;
• 2024 рік: Дохід — 4,24 млрд грн, чистий прибуток упав до 2 млн грн;
• 2025 рік: При доході близько 4,2 млрд грн компанія офіційно задекларувала чистий прибуток на рівні всього 112 тисяч гривень.

Паралельно з цим, 20 червня 2025 року — менш ніж за місяць після відкриття кримінальної справи по патентах — ТОВ «Фармастор» раптово реєструє нетипові для свого профілю КВЕДи: «виробництво кіно- та відеофільмів» (59.11) та освітню діяльність. Аналітики припускають, що поява кінематографічного профілю у розпал слідства може потенційно вказувати на підготовку нових каналів для виведення коштів під виглядом купівлі авторських прав чи медіаконтенту.

При цьому сам Ігор Червоненко володіє значними активами у сфері нерухомості. За даними реєстрів, він зареєстрований у двох квартирах у самому центрі Києва на вулиці Володимирській (навпроти Софіївського собору), а також, ймовірно, володіє квартирою на бульварі Лесі Українки (45,5 м²) та апартаментами на вулиці Великій Житомирській площею 344 м².

Бюджетні мільйони на тлі кримінальних проваджень

«Паперова» збитковість та статус фігуранта кримінальних справ не заважають ТОВ «Фармастор» бути активним учасником на ринку Prozorro. Загалом компанія виграла 747 державних тендерів.

У 2024 році сума підписаних нею держконтрактів склала 40,8 млн грн, у 2025 році — 16 млн грн, а за перші п'ять місяців 2026 року компанія вже встигла підписати угоди на 7,6 млн грн. Що показово, основними замовниками медикаментів виступають державні медичні заклади та силові структури:

1. КНП «Клінічна лікарня "Психіатрія"» (м. Київ) — угоди на 25,7 млн грн;
2. Профільне територіальне медичне об’єднання у м. Запоріжжя — понад 9 млн грн;
3. Головний військовий клінічний госпіталь — 3,3 млн грн;
4. Військово-медичне управління СБУ — 1,4 млн грн.

Системні податкові шлейфи та рецептурні порушення

«Патентна справа» — лише один із елементів операційної історії групи. Судовий реєстр свідчить про наявність інших системних інцидентів:

• Фіктивний маркетинг: Раніше Державна фіскальна служба у межах справи № 756/16262/20 розслідувала діяльність ТОВ «Фармастор» та ТОВ «Фарма-Сіті». Їх звинувачували у використанні безтоварних операцій та фіктивних рекламних послуг для мінімізації податків на суму понад 53 млн грн (ймовірні збитки бюджету — 7,4 млн грн).
• Тіньове страхування: ТОВ «Аптека №1 Трасфарм» згадувалося в матеріалах щодо можливого ухилення від сплати податків через схеми фіктивного страхування ризиків, а також у корупційній справі посадовців КП «Київреклама».
• Рецептурний кримінал: Компанії групи неодноразово фігурували у справах щодо порушення правил торгівлі підконтрольними препаратами. В аптеці №61 у Лубнах (ТОВ «Аптека Доброго Дня») поліція зафіксувала продаж кодеїновмісних ліків без рецептів та чеків. А завідувачку полтавської аптеки №16 (ТОВ «Зірка Фармацевтики») судили за незаконний відпуск наркотичних засобів (справа № 554/5476/22), де вона визнала провину і була передана на поруки колективу.

Картельна змова та ультиматум українській фармації

Додатковим чинником тиску на бізнес-модель великих мереж стало розслідування Антимонопольного комітету України (АМКУ). Відомство відкрило провадження після офіційного звернення фармацевтичної компанії «Дарниця».

Згідно з матеріалами АМКУ, з лютого 2025 року великі аптечні мережі («Аптека Доброго Дня», «9-1-1», «Подорожник», «Бажаємо здоров’я») синхронно припинили реалізацію продукції трьох найбільших українських фармацевтичних заводів. Попит на ці ліки першої потреби з боку населення не падав, тому АМКУ розглядає дії ритейлерів як можливу антиконкурентну узгоджену змову (бойкот) з метою змусити виробників збільшити обсяги неофіційних «маркетингових бонусів» — прихованих поборів за право продавати ліки на полицях. Наразі розслідування перебуває на фінальній стадії, фігурантам загрожують великі оборотні штрафи.

Позиція сторони Ігоря Червоненка

Для забезпечення всебічного висвітлення ситуації журналісти підготували офіційний запит до Ігоря Червоненка з переліком запитань щодо характеру його стосунків із Тимуром Міндічем, наявності спільної частки у бізнесі та деталей їхньої взаємодії.

У відповідь редакція отримала офіційний лист від представника Ігоря Червоненка — адвокатки Ірини Костенко. Пані адвокатка охарактеризувала запит ЗМІ як «інформаційний вінегрет», спрямований на дискредитацію її довірителя. Вона зазначила, що поширювана інформація є «негативною та дискредитуючою, яка руйнівним чином впливає на його ділову репутацію та завдає суттєвої матеріальної шкоди».

До речі

У розслідуванні НАБУ та САП щодо котеджного містечка «Династія» в Козині з’явився несподіваний фігурант — український фармакологічний бізнес. Не те щоб голосно з’явився, так — побіжно згадали. Фокус детективів всеціло прикутий до корупції в «Енергоатомі», а роль фармпідприємств, через які «відмивали» кошти для найвищих посадовців держави, несправедливо залишається непоміченою.

Під час оприлюднення матеріалів «Міндічгейту» (справи щодо забудови в Козині за кошти злочинної організації Тимура Міндіча), НАБУ кількома словами згадало про схему легалізації грошей через так звану «форму-1». І дарма. Адже саме цей «умовно-білий» шлях фінансування багато пояснює, як реальний сектор економіки інтегрувався в корупційну екосистему Олексія Чернишова, Андрія Єрмака і Тимура Міндіча.

Коли саме Червоненко з’явиться у списках НАБУ та на сайті «МіндічГейт», журналісти UA.News запитали у народного депутата Ярослава Железняка (далі — пряма мова депутата)?

Коли Ігор Червоненко потрапить у список підозрюваних

Поки що важко сказати, чи стане він офіційним фігурантом справи «Мідас». Треба детально вивчати матеріали справи, до яких ми наразі не маємо повного доступу. Поки що ми бачили його лише на спільних фотографіях. Проте був один дивний епізод: Вася Веселий разом із Цукерманом (ключовим фігурантом справи) чомусь заходили в одну з мереж аптек. Що вони там «лікували» — питання до НАБУ.

Журналісти продовжують стежити за ходом судових слухань та фінальними рішеннями антимонопольних органів.

Читай нас у Telegram та Sends