Діяльність Громадської ради доброчесності щодо можливих корупційних ризиків дослідила експертна група при ТСК ВР

30 жовтня 2025 року в приміщенні Національної асоціації адвокатів України відбулося засідання експертної групи при ТСК Верховної Ради з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади. На порядку денному було питання аналізу діяльності Громадської ради доброчесності.

Під час засідання члени експертної групи при ТСК обговорили проект висновку, який підготував голова експертної групи, член Ради Комітету НААУ з питань захисту прав людини Ігор Фомін.

Досліджуючи норми законодавства та інформацію у засобах масової інформації і громадських організаціях щодо можливих корупційних ризиків у діяльності ГРД, було зроблено висновок, що ця структура знаходиться поза межами цивільно-правового поля. Вона не є юридичною особою, не має статусу державної, громадської або публічної організації та юридично закріпленої структури керівництва, а також не веде будь-якого правового обліку своєї діяльності.

«На мій погляд, це взагалі така структура, яка хоч і створена на підставі закону, але з точки зору існуючої правової системи України, вона взагалі не існує. Тобто, вона не відокремлена та не має жодних установчих документів», - наголосив Ігор Фомін.

Водночас, не маючи правового статусу, ГРД отримала від держави повноваження щодо збору, перевірки та аналізу інформації стосовно суддів та кандидатів на посади суддів, а також може надавати висновки щодо невідповідності суддів або кандидатів на посади суддів критеріям професійної етики та доброчесності. Більше того, для здійснення таких повноважень ГРД отримала право безоплатного та повного доступу до відкритих державних реєстрів. А зазначена норма права дозволяє цій структурі ігнорувати вимоги законодавства щодо захисту персональної інформації і відповідальності, передбаченої кримінальним законодавством, пояснив Ігор Фомін.

«Фактично створена структура, яка взяла на себе право, керуючись однією статтею в Законі України «Про судоустрій і статус суддів», виконувати низку завдань, що аналогічні повноваженням службових осіб, хоча члени ГРД не є учасниками будь-якої юридичної структури і не несуть будь-якої відповідальності за те, що вони роблять», - підкреслив голова експертної групи при ТСК.

За словами Ігоря Фоміна, корупційні ризики проглядаються і в принципах формування Громадської ради доброчесності. Він зазначив, що станом на 2025 рік в Україні зареєстровано понад 150 тисяч громадських організацій. Але брати участь у формуванні ГРД можуть лише 20. При цьому вони повинні відповідати певним критеріям, а саме реалізувати міжнародні програми, фінансуватися з міжнародних джерел та спеціалізуватися на антикорупційних розслідуваннях.

«Одне із завдань Громадської ради доброчесності є незалежність судової влади, але не боротьба з корупцією. Для боротьби з корупцією існують спеціалізовані органи, які цим займаються. У нас існує НАЗК, НАБУ, САП тощо. І у нас існує ДБР. До чого участь громадськості і які вона має можливості, щоб здійснювати будь-які розслідування?», - обурився Ігор Фомін.

Проект висновку підтримали всі члени експертної групи одноголосно. Документ буде надісланий на розгляд ТСК.

Нагадаємо, експертна група при ТСК Верховної Ради з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади є консультативно-дорадчим органом, до складу якого входять 22 представники громадських організацій, наукових установ, правозахисних інституцій, в тому числі адвокатури. Очолює експертну групу адвокат, член Ради Комітету НААУ з питань захисту прав людини Ігор Фомін.