Війна з кожним роком негативно впливає на психоемоційну стабільність і змушує українців більше піклуватися про ментальне здоров'я. Стреси, тривожність, депресія чи апатія стають досить поширеними, «розхитують» думки, погіршують якість життя та стосунки з близькими. Постійні негативні емоції можуть навіть спровокувати серйозніші хвороби.
Але як зрозуміти, що слід звернутися за допомогою до психолога? За якими критеріями обирати фахівця та впевнитися, що саме цей терапевт допоможе вирішити ваш запит?
Про подолання упереджень щодо підтримки ментального здоров’я, а також поради клінічної психологині, травматерапевтки Тетяни Ніколаєвої — читайте у матеріалі UA.News.
Українці більше дбають про психологічне здоров’я
Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» провела низку опитувань, які показали: українці долають упередження, що піклування про власне ментальне здоров’я — неважливе. Якщо у 2022 році 46% респондентів стверджували, що ніколи не звернуться до психолога. То у 2025-му таких було лише 22%. Таким чином, у багатьох з'являється усвідомлення, що дбати про свій психоемоційний стан — означає бути відповідальним за своє життя та здоров’я.
Більш детально ставлення до психологів вивчали American University Kyiv та Дослідницька лабораторія Rating Lab у 2024 році. За результатами їхнього опитування, 41,7% респондентів загалом позитивно ставляться до психологів та психологічної допомоги, 41,7% — нейтрально та 16,7% — негативно.
Загалом більшість людей довіряють психологам та вважають їхню допомогу ефективною. Але є певні відмінності у сприйнятті. Позитивне ставлення підтвердили жінки (46,9%); чоловіки (32,9%); молодші люди (понад 50%); старші (менше 30%).
Водночас науковці не помітили різких відмінностей у цьому питанні між жителями сіл, міст та мегаполісів. Хоча опитані з найнижчим рівнем доходу виявили найбільше негативу до психотерапії.
Також з'ясувалося, що 19% респондентів (22% жінок та 14% чоловіків) вже зверталися за психологічною допомогою. З них 5% проходили курс терапії, один або кілька сеансів відвідали по 7% опитаних.
Наскільки б інформативними не були дослідження, у кожному конкретному випадку виникає багато питань та сумнівів: чи варто звертатися за допомогою, коли вчасно це зробити та якого ефекту очікувати?
Поради спеціаліста
У суспільстві досі панує стереотип: до психолога йдуть лише тоді, коли вже зовсім погано, але ж в сучасній реальності психологічна допомога є не аварійним виходом, а звичайною, щоденною турботою про себе, розповідає клінічна психологиня, травматерапевтка Тетяна Ніколаєва.
«У час, коли війна триває вже майже чотири роки, а хронічний стрес, втрати й постійна тривога стали фоном життя для мільйонів, своєчасне звернення є не слабкістю, а проявом турботи про себе та близьких.
Не варто чекати критичних симптомів на кшталт панічних атак, безсоння або різких змін настрою. Часто першим дзвіночком стає відчуття, що життя ніби зупинилося: зникає радість, спілкування виснажує, майбутнє здається сірим і далеким. Постійна напруга або порожнеча навіть у безпечному просторі свідчать про те, що психіка надто довго несе надмірне навантаження. У такому випадку і потрібна терапія: не для того, щоб відремонтувати щось, що зламалося, а щоб відновити контакт із власними почуттями, потребами та межами», — пояснює психологиня.
Водночас допомога має бути безпечною, адже непрофесійна або неетична терапія може посилити проблеми — звертає увагу Тетяна Ніколаєва. Нагадує, що важливо відповідально ставитися до вибору фахівця.
«Психолог або психотерапевт має мати базову психологічну освіту, спеціалізацію в одному з визнаних напрямів, належати до професійної спільноти, проходити супервізію та мати власний терапевтичний досвід. Вже на перших зустрічах варто прислухатися до себе і відчути, чи є відчуття безпеки, чи не нав’язує терапевт власних інтерпретацій і порад, чи є бажання повернутися в цей простір?
Важливо звертати увагу на те, чи не знацінює спеціаліст переживання, чи не обіцяє швидкі результати, чи не порушує особисті межі та чи не займає позицію всезнаючого експерта. Здорова терапія — це рівноправний діалог, а не підпорядкування.
Пам’ятайте також, що право змінити спеціаліста — абсолютно нормальна й зріла практика. Якщо після кількох зустрічей зберігається відчуття напруги, сорому або небезпеки, то цього цілком достатньо, щоб зупинитися й пошукати іншого фахівця.
Отже, звертатися за допомогою варто тоді, коли внутрішніх ресурсів вже не вистачає, а біль або напруга починають визначати хід життя. Правильний спеціаліст — це не той, хто обіцяє миттєве полегшення, а той, хто створює безпечний простір без осуду, поспіху, готових знань про те, як правильно жити.
У 2026 році, коли війна все ще триває, така терапія — не розкіш і не слабкість, а один із наймужніших кроків: зберегти себе там, де реальність намагається позбавити внутрішньої опори».
Читайте також:
Війна і психічна стійкість: як підтримати людей, які переживають горе
