Україна – найкраща країна для кіберспорту в Європі: інтерв'ю з ТОП-коментатором CS:GO Федором KvaN Захаровим
12 Січня 2023 14:46 Тривалий час кіберспорт в Україні розвивався в одному просторі з російською та СНД-сценою, і навіть після 2014 року індустрія довго намагалася триматися і жити “поза політикою”. Переломним моментом і водночас поштовхом для зростання українського кіберспорту стала повномасштабна агресія рф у лютому 2022 року. Багато організацій припинили партнерство з російськими гравцями та бізнесом, щоб не фінансувати агресора, почало створюватися більше контенту українською мовою, а перегляди україномовних трансляцій рекордно злетіли. Після війни Україна має всі шанси стати однією з найкращих локацій у Європі для проведення великих турнірів. Однак сьогодні індустрії доводиться справлятися з такими викликами як виключення світла, тривоги та обстріли. До того ж деякі рейтингові українські колективи продовжують підписувати російських кіберспортсменів і співпрацювати з організаціями з росії.
Чому так відбувається, як кіберспортивна індустрія вирішує проблеми блекаутів, що буде з жіночим кіберспортом і яке майбутнє чекає на українську сцену після нашої перемоги - в ексклюзивному інтерв'ю UA.NEWS розповів ТОП-коментатор CS:GO Федір «KvaN» Захаров під час благодійного шоуматчу кіберспортивної команди Leogaming.
Федір Захаров є одним із найдосвідченіших коментаторів в українському кіберспорті, протягом 9 років співпрацював із майданчиком StarLadder, висвітлював топові чемпіонати, як StarLadder Berlin Major 2019 та PGL Major Stockholm 2021. З лютого 2022 року приєднався до команди Maincast.
Що цікавого в інтерв’ю:
- Про шоуматч Leogaming
- Як індустрія справляється з блекаутами
- Виїзд кіберспортсменів за кордон
- Про війну і розвиток українського контенту
- Про російських гравців
- Зростання жіночого кіберспорту
- Мобільний геймінг
- Кіберспорт і метавсесвіти
- Кіберспортивне майбутнє України
Розкажіть про ваші враження від благодійного шоуматчу Leogaming?
Федір Захаров: Винятково позитивні враження. Зізнаюся, що дивився гру не повністю. Хлопцям весело, люди у чатику спілкуються, донати збираються. Все пройшло дуже непогано. Важко зіпсувати шоуматч. До того ж це хороша ініціатива, особливо зараз, коли є перерва між великими турнірами і аудиторії нема за чим стежити. Таке собі поєднання корисного – у плані збору грошей для ЗСУ, і приємного – люди можуть подивитися за тими, за ким вони стежать зазвичай на кіберспортивному рівні, але у веселішому форматі шоуматчу.
Приємна та хороша подія, і якщо вона проходить ще й в офлайні, як зараз, то це додатковий плюс. Звичайно, більшість глядачів будуть на Twitch, але для розвитку сцени загалом це корисно.
Як блекаути вплинули на українську кіберспортивну індустрію?
Федір Захаров: Проблеми здебільшого у гравців, які не мають можливості грати – не лише у CS, а й у Valorant аналогічна ситуація. Ті самі IKLA не можуть грати офіційні матчі. Leogaming, я впевнений, зіткнулися з такою самою проблемою.
На одних змаганнях почали у Twitter задовбувати представників турнірів, всіх адмінів піднімати на вуха, і начебто б допомогло. Але такий громадський тиск скоріше одиничне явище. Загалом адміни турнірів сидять та думають “Ваші проблеми, немає світла, до побачення”. Так що блекаути впливають у будь-якому випадку та впливають у негативний бік.
А на вашій роботі як позначились блекаути?
Федір Захаров: Наша студія теж зіткнулася з такою проблемою, але ми вийшли досить легко із цієї ситуації. Ми маємо певну кількість співробітників за кордоном, зокрема, у Польщі, в Грузії. І коли вимикається світло у нас, стрім автоматично перемикається на них.
Єдина проблема, що люди цілий день просто сидять і чекають. Якщо світло вимкнеться, вони працюють, якщо не вимкнеться, вони відповідно просто день просиділи, переглянули стрім, не провівши трансляцію.
Але підстрахуватись у студії можливість є. У гравців, які фізично перебувають в Україні, такої можливості немає – за тебе вже ніхто не зіграє. Тому студіям у цьому плані простіше. Якість, звісно, не та. Тим не менш, стрім продовжується, і це найголовніше.
Як вважаєте, чи потрібно нашим кіберспортсменам дозволити виїзд за кордон?
Федір Захаров: Є приклад коли той же sdy з NAVI спокійно їздив на турніри і повертався. Швидше за все, команді потрібно просто налагодити контакт з Міністерством спорту і можна буде виїжджати без проблем. Окремі особи виїжджають-приїжджають, деякі на початку війни просто виїхали та сидять місяцями за кордоном.
Але якщо ми говоримо не про тир-1 рівень, а про команди, яким потрібно грати кваліфікації, то в такому разі потрібно виїжджати всім складом повністю і на незрозуміло який термін. Від 3 місяців, наприклад, щоб спробувати зіграти кілька відбіркових турнірів. Це фінансово не надто вигідно – за вартістю як буткемп організувати за кордоном. Якщо є багато грошей, то це, звичайно, варіант, але я не бачу тут особливо опцій. Хіба що NAVI можуть собі це дозволити.
Плюс для міністерства відпускати 5-10 осіб на 3+ місяці це не те саме, що відпускати на конкретний турнір із конкретними датами, коли він починається, коли закінчується, і гравці 100% повернуться. Із цим проблем немає. А ось із тим, щоб випускати людей незрозуміло на скільки, напевно, будуть труднощі.
Як війна вплинула на розвиток українського кіберспорту? Наразі йде тенденція на формування команд лише з українських гравців та припинення співпраці з російськими. Що ви про це думаєте?
Федір Захаров: Загалом це добре позначилося (хоча в контексті війни слово “добре” не дуже підходяще) у контексті розвитку українського контенту. З'явилося набагато більше стрімерів українською, більше івентів проводиться, більше глядачів на україномовних трансляціях збирається. У цьому плані сектор сам виріс, тому що більшість свідомих людей почали відмовлятися від споживання російського контенту.
Щодо команд, то ситуація дуже слизька. Нещодавно з'явився анонс Hellraisers, які підписали 5 гравців з Dota з російськими паспортами. Усім відома позиція Solo – до нього немає питань, він у Києві останні сто років жив. Але по інших особисто я не в курсі. Хіба кілька разів натикався на скрін з висловлюваннями Daxak на адресу якогось українця в пабі, тож загалом враження таке собі.
NAVI залишили російських гравців у складі, когось нового навіть підписали, здається, за останні місяці, не у CS, а з іншої дисципліни.
Деякі команди відразу відмовилися від гравців з Росії і це плюс, безумовно, для українського ком'юніті. Інші клуби, наприклад, ті ж NAVI, не можуть повністю відмовитися від їхніх послуг, тому що в Україні не вистачає крутих гравців. Підписувати англомовних та змінювати мову комунікації теж бажання, мабуть, немає. Кейс з Hellraisers показує, що можна і взагалі повний склад зібрати з громадян рф - без печалі взагалі. Загалом - скрізь по-різному від команди до команди.
Тому – в якихось моментах краще, а в якихось – усе залишилося, як і раніше.
Як ви ставитеся до того, що в українських складах є російські гравці, які сплачують податки до бюджету країни-агресора? І як робити командам, у яких у складі вже є гравці з РФ?
Федір Захаров: В ідеалі взагалі "збрити", звичайно, всіх росіян. Але не завжди так виходить зробити. Переїзд до Сербії теж слизький варіант, бо у будь-якому разі сім'я, дівчина, господарство, будинки, машини – все залишається у них у Росії. Начебто ти переїхав, але ніби платиш податки там, відправляєш туди. Ми розуміємо, як це все працює.
Тут є і спортивна частина: якщо росіян 2-3 особи в команді, то якщо їх виключати, потрібно повністю перебудовувати усі процеси в грі. З морального погляду краще, звичайно, залишатися просто без російських гравців. Але з бізнес точки зору ми бачимо, що команди намагаються на двох стільцях всидіти. Начебто і за Україну, але від росіян не відмовляються, і особливо позиції від цих гравців ми не чуємо. Тому що в них там сім'я, рідня, всі залишаються, і підставляти їх також не хочеться. І сидять так маневрують.
Потрібно розуміти, що чим більше організація і чим вище вона в рейтингах - тим складніше знайти заміну. Якби можна було ось так клацнути пальцем і замінити трьох одних на трьох інших, це було б зроблено в перший місяць. Однак, мабуть, не завжди так легко. Це стосується команд, які не хочуть втрачати спортивного результату. Але це не виправдовує їх, звичайно, просто таке життя у команд.
Що думаєте про жіночий кіберспорт? Чи має він майбутнє глобально і в Україні, зокрема?
Федір Захаров: Так, зараз коли ESL розпочав турніри Impact, там на cash up почали грати жіночі команди. І вже деяким навіть забороняють грати на cash up-ах. У принципі, розвиток пішов, але напевно не треба його порівнювати з чоловічим кіберспортом безпосередньо - типу ТОП-1 жіночої команди проти ТОП-1 чоловічої. А сприймати саме як окремий підрозділ. У решті видів спорту така система працює протягом десятків років і проблем не викликає.
Дуже круто, що утворилася нарешті якась екосистема, якийсь турнір, який регулярно проводиться, і я вірю, що згодом з'являтиметься все більше жіночих колективів.
Зараз у жіночому кіберспорті домінує одна команда Nigma Galaxy – на кожному турнірі вони перемагають. Але те саме було в 2012 році, коли чоловічий CS перейшов на CS:GO, і NIP вигравали перші пару років усі турніри. А потім конкуренція росла-росла-росла і тепер у нас у кожному турнірі чи не новий чемпіон. Тому, гадаю, той самий шлях (сподіваюся, не в 10 років, а швидше) проведе жіночий кіберспорт.
Чи стикалися ви зі стереотипами з приводу того, що працюєте у кіберспортивній індустрії?
Федір Захаров: Особисто я не стикався, бо майже одразу почав заробляти гроші у студії і не дуже багато грав професійно. Тобто не було цього періоду тренувань, пошуку команди і т.д. коли умовно "сидиш 24/7 за комп'ютером, а користь нуль". Плюс у період поки активно грав, навчався в універі. Мої батьки не засуджували - головне, вчишся, а чим ти там паралельно займаєшся, не має значення.
Після переїзду до Києва на Starladder у мене одразу була зарплата. Тому особисто я не зустрічав осуду.
Якщо десять років тому ще могли бути якісь стереотипи, то зараз після того, як злетів The International, після величезного буму Fortnite, після мобільного геймінгу, я гадаю, цього практично немає і не повинно бути. Хоча, думаю, тут теж багато залежить від конкретної сім'ї.
Мобільний кіберспорт. Чи може він стати колись таким же популярним, як турніри з CS, Dota?
Федір Захаров: У Європі скоріше ні. Але в азіатських країнах, зокрема в Індії, мобільний геймінг набагато популярніший. PUBG MOBILE, Apex Legends на телефоні зараз просто бомбардує - найкраща гра року в App Store.
В Індії, Китаї, Південно-Східній Азії просто інша культура в плані технологій. Найпростіше купити телефон за 100 доларів і він у кожного є, ніж у тебе вдома ігрова станція за 1,5 тисячі. Їм просто легше придбати смартфон та шпілити. Там інша кон'юнктура, інші запити, відповідно і мобільний геймінг популярніший.
Наприклад, в Америці всі грають у файтинги, в XBOX, а у нас якогось кіберспортивного підрозділу файтингів взагалі не було. WePlay проводили турнір із файтингів і все. А в Америці це популярне, і в Азії це популярне. У нас же всі грають і стежать здебільшого за Dota та CS. Той же LoL мало хто дивиться в порівнянні з рештою світу. Хоча це ТОП-1 гра за останні 5 років за переглядами, за всіма показниками, а у нас усім начхати на LoL.
Багато залежить від регіону, але глобально в масштабі планети через те, що в Азії багато людей з мобільними телефонами, там мобільний кіберспорт зростатиме.
Щоб кіберспортивна дисципліна розвивалася, її має бути цікаво дивитися. Чи так це щодо мобільного кіберспорту?
Федір Захаров: Мобільний кіберспорт дивиться багато глядачів, особливо якщо глянути на перегляди того ж Brawl Stars на YouTube. NAVI має склад по Brawl Stars, якщо хтось не знав. У цій сфері дуже багато супермолодої аудиторії, яка зацікавлена та яка дивиться. Там якась банальна мультяшна графіка, як припустимо у Fortnite, вона не ріже очей, і це вже дозволяє дивитися. Плюс, коли дивишся, ти ж не тикаєш на кнопки по екрану, а дивишся збоку. Грати, може, й не так зручно, бо немає курсору, геймпада якогось. А дивитися в принципі нормально, особливо якщо у глядача на телефоні завантажена ця гра і він розуміє, що відбувається.
Ми на StarLadder робили стрім по PUBG MOBILE. Хоч вона за графікою і виглядала гірше, але сам геймплей практично той самий: та сама карта, та ж зброя, ті ж команди по 4 особи. Візуально не так приємно, але сама структура гри, її суть залишається такою самою. Також пам'ятаю турнір з Brawl Stars рік тому, ми навіть робили кіберспортивний стрім у TikTok.
Чи можливий розвиток кіберспорту у метавсесвітах?
Федір Захаров: Важко сказати. Ось мобільні ігри вже на підході до масової популярності, але все одно немає якогось супербенгера, немає чогось мегапопулярного та стабільного як у звичайних іграх на комп'ютері з історією в 5-10 років. А метавсесвіт і кіберспорт – це якісь далекі рубежі кіберспортивного майбутнього.
Коли з'явився Clubhouse, усі у ньому сиділи, казали, що це круто, а за місяць забули. Далі NFT - всі одразу почали вкладатися у це. Так і з метавсесвітами, наче щось прикольне та цікаве, але наскільки це вистрілить і чи є в цьому сенс? Можливо, зараз це просто зарано. Начебто цікаво, як, наприклад, ти пограв через VR в Beat Saber, а потім сідаєш і далі катаєш у CS, якому 10 років. Так що поки що рано говорити.
Що потрібно, щоби в Україні після перемоги проводилися великі кіберспортивні змагання?
Федір Захаров: Потрібно просто щоб закінчилася війна, тому що проблем з організацією змагань немає. Їх і не було насправді. До війни все проводилося, мажори проходили, все було гаразд.
У плані позиції на карті Україна дуже зручна для переміщень, у нас дуже швидкий та дуже дешевий інтернет, досить дешево зняти локацію – ті самі Палац Україна, стадіон Олімпійський. Там уже проводилися турніри: Kiev Major, WePlay влаштовував змагання, Starladder організовував турніри. Я думаю, і ESL із задоволенням може привезти якийсь великий чемпіонат із CS до нашої столиці.
Єдина проблема, яка була до війни, що не було оптимального стадіону для проведення кіберспортивних турнірів. Будь-які хокейні майданчики – застарілі, у Київ Кіберспорт Арені не вистачає місця, Олімпійський – навпаки занадто великий, Палац Україна – добре по локації, але він із килимами з Радянського Союзу, майданчик морально застарів для кіберспорту. Тут потрібен якийсь баскетбольний стадіон напевно. Можливо, універсальний стадіон збудують, що буде ідеально.
Україна за поєднанням ціни та якості - це найкраща країна для кіберспорту в Європі. Ми привабливі і для кіберспортсменів з Азії – ти приїжджаєш в Україну, винаймаєш квартиру за 500 баксів, селиш на буткемп туди своїх гравців, вони тренуються з європейцями, маленький ping. Азіатам приємно сюди приїжджати у плані гри з Європою. З Америкою грати важче, але якщо ми відштовхуємось від Dota та CS, там і не такі сильні команди.