Світ фінансових технологій динамічно зростає. За кілька років фінтех із нішевих експериментів перетворився на щоденний інструмент для банків, бізнесу й звичайних користувачів. Тепер оплата відбувається у смартфоні а інвестиції можна робити «у два кліки».
Оскільки ця індустрія розвивається дуже швидко, з’являється потреба в прогнозах. Британська аналітична компанія Juniper Research спеціалізується на фінтеху, платежах, телекомі, IoT та інших цифрових технологіях. Саме тому вона вирішила спрогнозувати, якими будуть 10 ключових фінтех-трендів 2026 року.
Деталі цього прогнозу ви дізнаєтесь у матеріалі UA.NEWS.
1. Стейблкоїни стануть альтернативою міжбанківським розрахункам
Перший і, мабуть, найконфліктніший тренд у списку Juniper Research – стейблкоїни. У своєму звіті компанія, фактично, очікує, що вже у 2026 році стейблкоїни конкуруватимуть з традиційними міжбанківськими розрахунками. А це змінить багаторічне домінування SWIFT і кореспондентських рахунків.
Банки та платіжні компанії бачать у таких токенах швидший і дешевший спосіб переказу коштів один одному. Про це також розповіла й заступниця голови Банку Італії К’яра Скотті у промові «Stablecoins in the Payments Ecosystem: Reflections on Responsible Innovation».
І це вже стає реальністю. В Італії платіжна система Bancomat оголосила про спільний євровий стейблкоїн EUR-BANK. Це цифровий «євро-токен», який разом випускають кілька банків. Його хочуть використовувати для платежів між країнами, керування грошима між банками та заощаджень. Паралельно з італійцями французький банківський гігант Société Générale також випустив першу цифрову облігацію на блокчейні, зробивши це в США.
Зараз регулятори ставляться до стейблокоїнів двояко. З одного боку, їм цікаво, бо це нові технології й нові можливості для платежів. З іншого боку, вони бояться ризиків.
Європейський центробанк у своїх заявах про цифровий євро попереджає про те, що якщо стейблкоїни стануть дуже популярними, але не будуть чітко врегульовані, люди можуть масово переносити гроші зі звичайних банків у такі токени. У такому разі банки втратять частину депозитів, а Єврозоні буде важче керувати власною валютою.
2. Користувачі здійснюватимуть покупки через ШІ-помічника
Другий тренд у списку Juniper Research – це так званий агентний комерц. Мова про те, покупки за людину робитиме штучний інтелект. Ідея полягає в тому, що користувач формулюватиме задачу AI-асистенту (до прикладу, «замов мені продукти на тиждень» чи «підбери канцтовари в офіс»). Асистент самостійно підбере необхідний товар, знайде найкращу ціну, перевірить наявність та підготує покупку до оплати.
І на сьогоднішній день такі продукти дійсно існують. До прикладу, OpenAI запустила Operator – ШІ-агента, який сам може ходити по сайтах, заповнювати форми, бронювати столи й замовляти товари онлайн. А ChatGPT уже вміє прямо в чаті показувати підібрані під тебе товари з цінами, відгуками та кнопкою «купити».
Ба більше, OpenAI разом з Walmart, Etsy та Shopify вже тестують формат «chat & buy». За допомогою нововведення користувачі обирають товар в чаті й одразу платять, без переходу на сайт. Схожу ідею в продуктових покупках просуває Instacart. Їх AI-помічник допомагає придумати, що приготувати, і сам збирає потрібні продукти в кошик. А Amazon Alexa давно вміє повторити замовлення за голосом: достатньо сказати щось на кшталт «замов ще раз корм для кота, як минулого разу».
Проте для споживачів й бізнесу наслідки протилежні. Для людей це означає менше рутини й більше делегування. Для бізнесу наслідки глибші. Магазинам уже замало просто гарного сайту. Важливо, щоб товар був «зрозумілий» для ШІ.
3. Європейський цифровий ID-гаманець з’явиться у кожного європейця
На третьому місці у списку опинився європейський цифровий ID-гаманець (EUDI Wallet). Ідея проста: у кожного громадянина, резидента й бізнесу в ЄС має бути один офіційний застосунок. У ньому зберігатимуться документи й дані для підтвердження особи. По суті, гаманець стане європейським аналогом української «Дії».
Єврокомісія хоче, щоб EUDI Wallet став єдиним стандартом цифрової ідентифікації в Європі. Кожна країна ЄС зобов’язана надати людям щонайменше один такий гаманець до кінця 2026 року.
До слова, у травні 2024 року набрала чинності оновлена постанова eIDAS 2.0 (Regulation (EU) 2024/1183). Саме вона запускає юридичну рамку для EUDI Wallet. Документ зобов’язує країни ЄС пропонувати громадянам цифрові гаманці. Також він вимагає, щоб ці гаманці приймали і державні сервіси, і приватні компанії (банки, мобільні оператори, університети тощо).
Як показала практика з українським застосунком, звичайній людині буде значно простіше і комфортніше мати всі документи в одному застосунку. Проте основним питанням, все ж, залишається безпека. Чим більше даних зібрано в одному місці, тим вищі вимоги до захисту цього гаманця від зламів і витоків.
4. Токенізація активів стане мейнстрімом
Ще один тренд, який є в списку – токенізація активів. Це коли облігації, акції, фонди чи навіть нерухомість «упаковують» у цифрові токени на блокчейні. Такий токен підтверджує частку в реальному активі. Однак все зберігається в сучасному цифровому реєстрі, а не в паперах чи старих ІТ-системах. У своєму звіті Juniper Research окремо виділяє тренд «Tokenised Assets Will Enter the Mainstream». Тобто очікує, що токенізація стане масовою вже у найближчі роки.
Це підтверджують і реальні кейси. BlackRock (одна з найбільших інвестиційних компаній світу) запустив токенізований фонд BUIDL на Ethereum, Fidelity (американська холдингова компанія, що надає фінансові послуги) зробила свій токенізований фонд грошового ринку. Robinhood (американська фінансова компанія) дозволяє європейцям купувати «stock tokens» на базі понад 200 акцій США, а Société Générale вже випустив цифрову облігацію на блокчейні разом із платформою Broadridge.
Для інвесторів це означає легший доступ до інструментів і менші суми для входу. Банкам, біржам і брокерам треба оновлювати інфраструктуру, а регулятори прописують правила, щоб такі активи були прозорі та безпечні для людей.
5. Генеративний AI змінить банківську справу
П’ятий трендом є генеративний штучний інтелект у банках. Йдеться про те, що ШІ стане частиною майже всіх банківських процесів. Простіше кажучи, банки все більше покладатимуться на ШІ не лише для відповідей, а й для реальної роботи «під капотом» системи.
Сьогодні вже є конкретні приклади. Bank of America запустив внутрішнього асистента AskGPS для підрозділу глобальних платежів. Працівник просто ставить запитання, а ШІ за секунди проглядає тисячі сторінок внутрішніх документів і дає відповідь. Паралельно банк розвиває чат-бота Erica. Бот допомагає подивитися залишок, знайти потрібну операцію, підказати базові речі замість живого оператора.
В Україні банки теж активно використовують ШІ. Monobank уже кілька років застосовує його для оцінки того чи давати клієнту кредит, і для боротьби з шахрайством. Зараз має ще й внутрішнього AI-помічника E.N.O.T. для співробітників.
ПриватБанк вбудовує ШІ в Приват24. В додатку вже працюють алгоритми, які аналізують поведінку клієнтів і підбирають для них пропозиції. Окремо банк розробляє чат-ботів та інші AI-сервіси для різних підрозділів.
Для клієнтів це комфорт, для банку – економія часу й грошей. Однак ризики нікуди не зникають, оскільки моделі можуть помилятися, бути упередженими або випадково опублікувати конфіденційні дані. Тому регуляторам уже зараз треба чітко визначити «правила гри».
6. Гнучкі платіжні реквізити карток
Шостий трендом є «гнучкі реквізити» платіжних карток. Ідея полягає в тому, що користувач має одну пластикову чи «цифрову картку», проте вона може бути підв’язана до різних рахунків. До прикладу, дебетовий рахунок, кредитний ліміт, розстрочка або бонусні бали. Користувач обиратиме в застосунку, якими коштами розраховуватись за той чи інший товар/послугу.
Це вже працює на практиці. У 2024 році Visa представила рішення Flexible Credential. Замість трьох окремих карток для дебету, кредиту та розстрочки клієнт має один платіжний реквізит. За допомогою застосунку він обирає, з якого рахунку списати гроші. Першим великим партнером нововведення стала американська компанія у сфері фінансових технологій Affirm. Їх картка дозволяє або заплатити одразу, або оформити розстрочку. Для магазину така транзакція виглядає як звичайна оплата.
Mastercard має свій аналог — продукт One Credential. Це один цифровий реквізит, до якого можна прив’язати різні рахунки. Користувач додає його в Apple Pay, Google Pay або на сайт магазину, а під час покупки обирає, з якого джерела списати гроші.
Використовуючи таке рішення, користувач матиме менше плутанини, а банки й фінтехи зможуть прив’язати клієнта до власних застосунків.
Складнощі можуть виникнути у магазинів та сфери послуг, оскільки необхідно, щоб їх термінали й онлайн-каси коректно приймали такі гнучкі платежі.
7. Інвестиції в протидію шахрайству за допомогою ШІ
Сьомим трендом Juniper Research називає активну боротьба з шахрайством за допомогою ШІ. Банки все активніше використовують штучний інтелект, щоб ловити підозрілі операції та шахраїв. Особливо це важливо зараз, коли з’явилися deepfake-атаки.
За допомогою таких атак шахраї, до прикладу, можуть згенерувати «голос директора» і по телефону наказати зробити терміновий платіж. Через це звичайні перевірки вже не працюють так добре, як раніше. Тому банки й фінтех-компанії навчають свої моделі виявляти таку дивну поведінку.
Клієнти отримують значно кращий захист своїх коштів.Проте існують й ризики недосконалості ШІ: «машина» може помилитись чи заблокувати «білу» операцію.
8. «Pay by Bank» у Великій Британії та комерційні VRP
Ще одним трендом, про який пише Juniper Research, є прямий банківський платіж без картки (або ж Pay by Bank).
Суть проста: замість того, аби вводити дані картки, людина платить прямо зі свого банківського рахунку через відкритий банківський API. У Великій Британії така функція набирає обертів завдяки технології Variable Recurring Payments. За допомогою VRP клієнт один раз дає дозвіл, а сервіс сам регулярно списує гроші з рахунку в узгоджених межах (наприклад, за комуналку чи підписки).
У Британії наразі планують перші хвилі запуску VRP. Спочатку це буде оплата рахунків і підписок у банківському застосунку. Далі такий підхід хочуть підключити й до онлайн-покупок: замість «введіть номер картки» з’явиться кнопка «оплатити з банківського рахунку».
Фінтех-компанії й платіжні сервіси вже вбудовують це у свої продукти. Бізнес зможе налаштувати регулярні списання за підписки чи корпоративні витрати прямо з рахунків, без карткових комісій.
Для людей це ще один зручний спосіб оплати. Для бізнесу — менші комісії, бо немає карткових посередників. Але щоб усе працювало безпечно, банки мають оновити свої системи під open banking і VRP, а регулятори — стежити, щоб списання були прозорими, з чіткими лімітами і можливістю легко скасувати дозвіл.
9. Перевірка фінансових злочинів для небанківського сектора
Дев’ятий тренд — це no-code інструменти для AML. Йдеться про платформи, де можна налаштовувати перевірки на фінансові злочини без жодного програмування. Замість великих ІТ-проєктів спеціаліст з комплаєнсу сам у зручному інтерфейсі робить відповідні налаштування. Він може обрати які операції вважати підозрілими, що потрібно додатково перевіряти і які ризики підсвічувати.
На практиці це вже працює. Такі компанії, як Flagright і ComplyAdvantage, пропонують no-code-рішення. Фактично, команда комплаєнсу в простому візуальному конструкторі налаштовує перевірки й одразу “творить” правила проти шахраїв.
Подібні підходи тестували й регулятори. Наприклад, у Гонконгу регулятор HKMA запускав спецлабораторію, де банки пробували автоматизацію AML (коли перевірки на відмивання грошей робить не людина вручну, а спеціальне ПЗ) без коду.
Зараз до цього підключаються й криптосервіси та е-гаманці.
Для малого й середнього фінтеху це великий плюс, оскільки ринок загалом стає безпечнішим. Банки й фінкомпанії зменшують ручну роботу комплаєнсу, але при цьому мають слідкувати за якістю.
10. Одноразова картка для платежів у подорожах
Останній тренд стосується віртуальних карток у подорожах. Для бронювання авіаквитків, готелів чи оренди авто все частіше використовують virtual cards. Це разові або обмежені за сумою й часом картки. По суті, це окремий номер картки, який існує тільки в цифровому вигляді. Його створюють під одну конкретну оплату або для одного конкретного співробітника.
Після пандемії багато компаній перейшли на віддалений формат роботи. Відрядження й бронювання оплачуються за допомогою онлайну. У такій моделі не завжди безпечно вказувати основну корпоративну картку на десятках сервісів.
Віртуальна картка розв’язує цю проблему. Система генерує окремий номер під кожне бронювання, або під окремого співробітника чи філію. Компанія сама задає ліміт і строк дії такої картки. Навіть якщо станеться витік даних, шкода буде мінімальною. Тому travel-компанії та провайдери на кшталт BCD і Conferma активно просувають саме такі рішення.
Є вже й конкретні продукти. Наприклад, Bank of America пропонує «Virtual Travel Card». Банк створює унікальний віртуальний номер під кожну оплату подорожі. Цей номер можна прив’язати до систем бронювання й чітко налаштувати ліміти. Так компанії легше контролювати витрати у відрядженнях і зменшувати ризик шахрайства чи витоку даних.
BCD Travel разом із Conferma навіть запустили рейтинг приймання віртуальних карток для готелів. Кожен готель отримує «оцінку» за те, наскільки добре він обробляє такі платежі. Це допомагає турагенціям і компаніям обирати партнерів, які нормально працюють із virtual cards.
Для мандрівників і бізнесу це, в першу чергу, про зручність і безпеку. Банки та платіжні системи, своєю чергою, отримують попит на новий тип продуктів. Проте готелі й туроператори змушені підлаштовуватися під цей тренд.
Висновок простий: для користувача фінансові послуги стають ще зручнішими. Якщо раніше ми розраховувалися карткою чи готівкою «на місці», то зараз варіантів оплати значно більше.
Банки та фінкомпанії вже не можуть працювати по-старому. Вони змушені запроваджувати нові технології, щоб вижити й залишатися конкурентними.
