Американські вчені створили революційний спосіб редагування генів

Генетики з Орегона винайшли методику, що дозволяє редагувати безліч мутацій за один раз. Це дозволить скоротити процедуру, яка раніше займала роки, до кількох днів.

Прийоми масового редагування генів були розроблені для одноклітинних організмів давно, але завдяки команді генетиків з Орегона це стало можливим і для багатоклітинних, розповів Зак Стівенсон, аспірант лабораторії Патріка Філліпса.

«Ми проводимо багато часу, працюючи з генетичними мутантами. Але щодо тварин ми обмежені тим, скільки генетичних мутацій ми можемо створити за один раз. Наш новий метод дає змогу обійти це вузьке місце», - відзначив він.

Вчені випробували систему на C. elegans — невеликому черв'яку, який часто використовується для біологічних досліджень. За словами Стівенсона, аналогічний підхід може зрештою спрацювати і на інших лабораторних тваринах, таких як мухи чи миші.

Є багато причин, через які вченим може знадобитися можливість створювати безліч генетичних мутацій одночасно.

Наприклад, вони можуть полювати за мутацією, яка може зробити тварину стійкою до певних ліків, або краще виживати в певних умовах, або зробить менш сприйнятливою до хвороби. Їм може знадобитися відсіяти десятки або навіть сотні можливих варіацій гена, щоб знайти найбільш ефективну.

Подібні експерименти на тваринах проходять дуже повільно. Кожен мутантний штам має бути сконструйований індивідуально. Створення одного мутанта, за словами Стівенсона, «зазвичай займає від семи до десяти годин практичного часу».

Використовуючи його нову систему, можна отримати за один раз десятки чи сотні мутацій.

Раніше, використавши стовбурові клітини, вчені зуміли перетворити їх на клітини мозку. Частинки були невеликими і мали простішу структуру, ніж оригінал, але після підсадки цих органоїдів щурам вдалося отримати цілком життєздатну модель мозку.

Група фахівців з Університету Хоккайдо та Інституту проєктування та досліджень хімічних реакцій розробила тонкоплівкове покриття на основі європію, яке посилює фотосинтез.

Команді вчених із Техаського університету в Остіні вдалося виміряти активність мозку за допомогою фМРТ, яка відстежує потік насиченої киснем крові через мозок. Через те, що активним клітинам мозку потрібно більше енергії та кисню, ця інформація забезпечує непрямий вимір активності мозку.