Астрономи могли вперше зафіксувати первинну чорну діру
Астрономи зафіксували незвичне короткочасне збільшення яскравості далекої зорі, яке могло бути спричинене первинною чорною дірою масою приблизно в три маси Місяця. Після детального аналізу дослідники дійшли висновку, що цей сигнал міг походити від одного з таких найважче вловимих об'єктів у Всесвітi.
Про це пише видання Science alert.
Подія сталася 18 грудня 2019 року під час оглядової програми AMPM, коли камера Dark Energy Camera зафіксувала, як протягом 60 хвилин яскравість однієї зорі у Великій Магеллановій Хмарі зростала, тоді як сусідні зорі залишалися незмінними. Така поведінка не відповідала жодному відомому типу зоряних явищ, оскільки спалах тривав занадто довго для звичайного зоряного спалаху і був надто коротким для наднової. Науковці виключили можливі помилки приладів, вплив інших зір та природні коливання яскравості, після чого змоделювали кілька варіантів походження об'єкта. Розрахунки показали, що об'єкт, який спричинив ефект мікролінзування, приблизно у 100 тисяч разів імовірніше належить до гало темної матерії Чумацького Шляху на відстані близько 59 630 світлових років від Землі, ніж до відомих зоряних популяцій. Вчені не виключають, що об'єктом могла бути планета-сирота, але вважають первинну чорну діру більш імовірним поясненням для малонаселеного гало Галактики.
Теоретично такі малі чорні діри могли виникати відразу після Великого вибуху через квантові флуктуації простору-часу, але їхнє існування досі не підтверджене спостереженнями через надзвичайно малі розміри. Нове дослідження з’явилося на тлі дискусії, коли у лютому 2026 року астрономи зі США та Японії повідомили про 12 кандидатів на такі об'єкти за даними телескопа Subaru, хоча у березні інша група науковців із Польщі назвала ці події звичайними зорями. Автори роботи вважають свій результат аргументом на користь існування первинних чорних дір, проте зазначають, що для остаточного підтвердження знадобляться чутливіші телескопи та нові програми спостережень.
Астрономи за допомогою телескопа James Webb дослідили далеку планету TOI-199b, яка здивувала вчених своїм відносно м’яким кліматом для газового гіганта. Світ розміром із Сатурн виявився набагато спокійнішим, ніж більшість подібних екзопланет.
Космічний апарат NASA Psyche успішно виконав критично важливий гравітаційний маневр поблизу Марса, використавши тяжіння Червоної планети як «рогатку» для додаткового розгону. Завдяки цьому зонд збільшив свою швидкість на 1600 км/год та скоригував траєкторію польоту до головної цілі.
