Чому Україні потрібна власна модель штучного інтелекту: пояснює Олексій Молчановський, Голова комітету з розвитку ШІ в Україні

У новій стратегії з цифрового розвитку інновацій України до 2030 року багато уваги приділяється темі штучного інтелекту. Технологію планують використовувати в освіті та науці, енергетиці, охороні здоров’я та інших галузях. Дуже важливо, щоб ці ШІ-сервіси базувались на україноцентричній мовній моделі (LLM), наголошує Олексій Молчановський, Директор з інновацій УКУ, голова експертно-консультаційного комітету з розвитку ШІ в Україні при Міністерстві цифрової трансформації. Такі мовні моделі мають тренуватись на текстах, відібраних українцями. Наявність подібної LLM - це питання цифрового суверенітету України, пояснив голова комітету з розвитку ШІ у коментарі для UA.NEWS. Далі - пряма мова Олексія Молчановського. 

 

Штучний інтелект є технологією, яка буде визначати майбутнє країн. Провідні держави світу вкладають значні ресурси в розвиток екосистем ШІ, що включає в себе потужну обчислювальну інфраструктуру, навчання майбутніх фахівців, розробку правового регулювання технологій.

Українська держава ставить перед собою амбітні цілі щодо впровадження технологій ШІ у різні сфери діяльності нашої країни: освіта, охорона здоровʼя, безпека та кібербезпека, енергетика та інші. Стратегія інновацій, яка була представлена командою Міністерства цифрової трансформації, підтверджує ці амбітні плани та дає певне уявлення, як це може бути досягнути.

Зараз основним рушієм галузі є штучний інтелект загального призначення (General Purpose AI), зокрема великі мовні моделі. Тож будь-яка робота, яка передбачає обробку текстової інформації, має значний потенціал бути доповненою або зміненою за допомогою ШІ. В цьому контексті наміри стратегії інновацій щодо автоматизації створення і подання заявок на об’єкти інтелектуальної власності, аналізу таких заявок, аналіз карток пацієнтів щодо стану здоровʼя, створення ШІ-тюторів для учнів та студентів повністю відповідають глобальному тренду.

Тут хочеться поставити питання щодо походження мовних моделей, які ляжуть в основу згаданих вище сервісів. А саме хто буде їх розробниками та головне – на яких даних вони будуть тренуватися. Відомо, що LLM мають системну ваду – неточності та недетермінованість у відповідях, що проявляється, зокрема, через галюцинації. Важливо, щоби LLM, якими будуть послуговуватися громадяни України, були україноцентричними. Простіше кажучи, відповідь на запитання “Чий Крим?” була узгодженою з Конституцією України. 

Для досягнення цього необхідне створення національної великої мовної моделі, яка би тренувалася для українців на текстових корпусах, відібраними українцями за контролем держави разом з громадянським суспільством. Наявність подібної української LLM є частиною цифрового суверенітету нашої держави, так само, як кіберзахист інформаційної інфраструктури державних реєстрів тощо.

Все це неможливо без значного інвестування в цифрову інфраструктуру (створення потужних обчислювальних кластерів для навчання та роботи мовних моделей на основі GPU/TPU), зміни до законодавства (наприклад, про дозвіл використання україномовних текстів для тренування моделей), навчання фахівців-інженерів, поширення загальної грамотності серед населення щодо відповідального застосування ШІ, починаючи з загально-освітньої школи.

 

Читайте також:

Стратегія розвитку інновацій до 2030 року: українські топ-менеджери та візіонери про перспективи документу

Оборонні інновації, дерегуляція, підтримка стартапів та гранти для бізнесу: що передбачає Стратегія інновацій до 2030 року

Як працює штучний інтелект і чому він генерує фейки: інтерв’ю із очільником комітету з розвитку ШІ в Україні Олексієм Молчановським

Як штучний інтелект змінить сфери освіти і праці: розповідає голова комітету з розвитку ШІ в Україні Олексій Молчановський

Загрози штучного інтелекту: фантастика чи реальність. Інтерв’ю з головою комітету з розвитку ШІ в Україні Олексієм Молчановським