Як гравці потрапляють у кіберспорт та у чому особливості їх тренувань: інтерв'ю з капітаном команди LEOGAMING Сергієм Гресь

Кіберспорт є офіційним видом спорту в Україні більше року. Що змінилося в індустрії з моменту визнання, як гравці потрапляють у професійні команди, у чому особливості тренувань кіберспортсменів і чи дійсно кіберспорт знаходиться поза політикою, розповів в інтерв'ю UA.NEWS капітан кіберспортивної команди LEOGAMING Сергій Гресь.

Понад рік тому кіберспорт таки визнали спортом. Які ключові зміни ви відзначили б за цей період?

Безумовно, таке визнання дало сильний поштовх для розвитку нашої сфери. І насамперед я відзначив би матеріальну складову – до турнірних операторів стали частіше звертатися спонсори, кількість яких зросла. Суми контрактів зросли – відповідно виросли та призові для гравців. І, звичайно, збільшення фінансових вливань вивели на новий рівень організацію турнірів.



Крім того, тепер наші гравці можуть легко пояснити своїм батькам, чим вони займаються за комп'ютером (сміється). Статус спортсмена – набагато зрозуміліший для обивателя.

«Найближчими планами нашої команди є розширення мап-пулу, покращення індивідуальних навичок кожного гравця на своїй позиції та у механічному аспекті»

Як тренуються кіберспортсмени?

Уніфікованого підходу немає - все дуже індивідуально і залежить від завдань. Наприклад, на якому аспекті гри важливо зробити акцент.

Якщо йдеться про індивідуальне тренування, то тут все просто: прокинувся, пішов постріляв по мішенях, поганяв з ботами, пограв deathmatch («бій на смерть», вид ігрового процесу розрахованого на багато користувачів комп'ютерної гри, в якому основне завдання - безпосереднє знищення противників, в цьому режимі немає союзників та інших цілей, - ред.)

Якщо ж потрібно виправити помилки у структурі гри, то замість тренувань, спрямованих на механічні навички, слід переглядати записи ігор своїх та інших команд. Іноді необхідно і те, й інше.

«Кіберспорт може існувати поза політикою. Але це не заважає мати власну позицію»

Також окремо може виділятись час на перегляд ігор суперників у турнірах та підготовку стратегії гри проти них.

Кіберспорт позиціонує себе поза політикою. Чи так це насправді?

Багато видів діяльності можуть існувати поза політикою, якщо ти не військовослужбовець, дипломат чи політик. Кіберспорт не виняток - в онлайні ми всі граємо в гру, отримуємо задоволення від процесу та радуємо своїх уболівальників.

Але це не заважає мені мати власну позицію. Я як патріот своєї країни вважаю, що якщо мене, мою країну, мою мову чи мою історію хтось спробує висміювати - вважаю за необхідне «культурно» попрощатися і «побажати удачі» людині.



Що можете розповісти про співпрацю з брендом LEO?

Все добре. Фінтех-компанія LeoGaming виконує свої обов'язки у повному обсязі. Ми працюємо разом недовго, але я впевнений, що ми матимемо продуктивну співпрацю.

Як гравці приходять у кіберспорт? Як це сталося у вас та інших членів вашої команди?

Все дуже просто і нічим не відрізняється від традиційного спорту. Якщо ти граєш добре, виділяєшся на фоні інших хлопців свого рівня – до тебе проявляють інтерес команди. У нашому випадку – додають у друзі у steam сильніші гравці, пропонують пройти тест і у разі успіху запрошують виступати за команду.

«Кіберспорт - це більше, ніж хобі, але менше, ніж робота»

Ви провели уже три успішні виступи в ESEA Advanced. Які ваші найближчі плани? Яких цілей плануєте досягти у перспективі 1-2 років?

Найближчими планами нашої команди є розширення мап-пулу, покращення індивідуальних навичок кожного гравця на своїй позиції та у механічному аспекті. Також має проводитися робота над моральною складовою, щоб зміцнити впевненість гравців у собі.

Що стосується довгострокових перспектив - я не люблю говорити, що я зроблю так, виграю те, стану тим. Вважаю за краще у процесі коригувати свій шлях.

Кіберспорт це розвага чи робота?

Кіберспорт – такий вид діяльності, де ти повністю сам себе контролюєш. У тебе немає вказівок, окрім цілей розвитку. У тебе немає боса, який кричатиме на тебе. Ти наданий сам собі.

Це більше, ніж хобі, але менше, ніж робота.



Назвіть команди, на яких ви рівняєтесь або кіберспортсменів, яких вважаєте успішними?

Я рівняюсь на датський CS. Мені дуже подобається методичність, розважливість та структурність, яку вони привнесли до Counter-Strike.

З гравців я особливо виділив би капітана датської команди Astralis під ніком gla1ve (Лукас Егхольм Россандер, народився 7 червня 1995 року, - ред). Він вважається одним із найкращих капітанів у CS:GO не просто так. Лукас та його «бійці» стали першими гравцями, які виграли 4 мейджори за CS:GO та 3 мейджори поспіль.

Також хочу виділити лідера Gambit Esports, відомого як nafany (Владислав Горшков, народився 15 червня 2001 - ред). Я вважаю їх сильними лідерами, які побудували команди, у яких тактика та стратегія опрацьовані до дрібниць.

«Наявність освіти важлива для кіберспортсменів»

Чи потрібна кіберспортсменам освіта чи спеціальні курси? Наприклад, в університеті фізичного виховання та спорту України є магістерська програма з кіберспорту.

Що стосується освіти – звісно, ​​її наявність важлива. Ми можемо вигравати мільйони, заробляти авторитет і славу, але до 30 років це може відійти на другий план. Як показує практика, багато хто в результаті змінює сферу діяльності і займається чимось зовсім іншим.

І мова не про те, що в кіберспорті нема чого робити після 30-35 років. Просто усі ми розвиваємось, у нас з'являються інші інтереси, турботи, переживання, ідеї, які потребують реалізації. Зрештою, просто може набриднути постійний самоаналіз і нескінченні змагання.