$ 38.05 € 41.2 zł 9.54
+1° Київ +11° Варшава +16° Вашингтон

Як зароджувалася ігрова індустрія в Україні

UA.NEWS 04 Грудня 2023 15:50
Як зароджувалася ігрова індустрія в Україні

На словосполученні «український геймінг» у більшості виникнуть асоціації з відомими серіями ігор «Metro» та «S.T.A.L.K.E.R.». І не дивно, бо саме ці проекти свого часу представили українських розробників на світовому ринку, принесли популярність вітчизняним студіям та дали поштовх до більш активного розвитку ігрової індустрії в Україні. Так почали з'являтися нові команди, інді студії та поодинокі розробники, які з кожним роком насичували вітчизняний ринок найрізноманітнішим контентом.

Історія геймдеву в Україні корінням сягає ще у 90-і. Першою компанією в Україні, що зайнялась розборкою відеоігор стала студія «Meridian'93», заснована в 1993 році вихідцями з компанії «Новотроника», чиїм направленням були програмні забезпечення та комп'ютерна техніка. Дебютний проект Meridian'93 представила через 3 роки після свого створення, у 1996 році вийшла стратегічна гра під назвою «Admiral Sea Battles» на платформу Windows, яка стала першою відеогрою, що була випущена та видана у незалежній Україні. Це була класична для того часу покрокова стратегія з пікселізованною графікою, яка не могла похизуватися незвичними механіками для того часу, проте все ж завоювала увагу гравців. Гра презентувалася на міжнародних виставках, зокрема у Гамбурзі. Завдяки цьому гра отримала свою локалізацію закордоном, і, хоча вона не мала високих оцінок від авторитетних видань, видалася комерційно успішним проектом для студії початківців. Після цього компанія розробників щорічно презентувала мінімум одну відеогру аж до 2013 року, після чого Meridian'93 перестали існувати.

Тим часом у 1995 році створюється компанія GSC Game World, відома нам нині за своєю вже майже легендарною сагою «S.T.A.L.K.E.R.» та серією «Козаки». Їх першим проектом стає стратегія «WarCraft 2000: Nuclear Epidemic», яка, однак, не отримує визнання публіки. На початку 21 сторіччя вони презентують свій новий проект…

 

Нульові та десяті роки як епоха розквіту українського геймінгу


У 2001 році GSC Games випускає гру «Козаки: Європейські війни» й не тільки покладає початок ігровій сазі, а й створює собі деяку репутацію на всесвітньому ринку, яка тримається й до сьогоднішнього дня. Перші «Козаки» отримали схвальні оцінки критиків за велику кількість продуманого матеріалу, цікаві битви та якість самого ігрового процесу. Згодом, в 2016 році, гра отримала ремейк під назвою «Козаки 3», яка пізніше так само отримала декілька повноцінних продовжень. Наразі класичну версію гри 2001 році можна затестити самостійно через платформу Steam.

Після такого вражаючого успіху продовжень було не уникнути: до 2006 року виходить загалом ще чотири гри про козаків. У 2006 розпочинається остання стадія розробки гри під назвою «S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля», яка мала вийти вже у 2007 році.

Розробка тривала довгих 6 років, з 2001 по 2007 роки. За сюжетом, після аварії на Чорнобильській АЕС, під дією радіації в околицях з'явились мутанти, а діють у зоні відчуження так звані «сталкери» – найманці та авантюристи, одним з яких є і головний герой.

Гра у жанрі горорного шутеру з елементами рпг від вітчизняних розробників не могла як мінімум не заінтригувати аудиторію, тим паче що вже у 2005 році «Resident evil 4» або ж «Biohazard 4», завдала новий стандарт для горорів з елементами «стрілянини» та системою «луту».

Після виходу гра отримала своє визнання: за її мотивами написано книги, у вільному доступі можна знайти величезну кількість користувацьких модів, гра була номінована на безліч нагород та отримала перемогу у більшості номінацій. Після цього фурору виходить ще три гри за всесвітом Сталкеру, поки 13 серпня 2010 року не анонсують офіційно «S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chernobyl».

Розробку другого Сталкеру можна офіційно назвати хіба не найдовшою за всю історію геймдеву: вона зазнавала труднощів на кожному етапі. Вихід другого Сталкеру був перетворений фанатами на мем, бо «онуки вже дочекаються». Гучною стала і зовсім нещодавня ситуація зі зливом величезної кількості контенту ранньої версії гри російськими злочинниками після заяви розробників про те, що вони не додаватимуть у гру російську мову. Одна з невиконаних розробниками умов шантажистів перед зливом звучала як прохання «передивитися своє ставлення до гравців з росії та Білорусі й вибачитись перед ними за негідне ставлення». Незважаючи на те, що саме ця ситуація набула розголосу, це зовсім не перша спроба злиття даних – минула відбулася ще в жовтні 2022 року. Наразі офіційний реліз заплановано на першу чверть 2024 року, а в Steam вже можна оформити передзамовлення.

У середині нульових вихідцями з GSC Game World засновується компанія під назвою 4A Games Limited, що стає виробником ще однієї значущої для української гейм-індустрії серії «Metro». Особливою рисою проектів студії стає створення для них власного ігрового рушія 4A Engine. У 2010 студія випускає Metro 2033 за мотивами однойменної книги Дмитра Глуховського. Сюжет розгортається на руїнах Москви в умовах ядерної зими. Противниками головного героя в традиціях горорного шутеру виступають різноманітні мутанти. Будучи кроссплатформенною грою, що виходила як на ПК так і на XBOX, Метро, однак, отримала більш позитивні відгуки саме на ПК-версію. Через три роки після виходу Metro 2033 виходить сіквел Metro: Last Light, повне видання якого зовсім нещодавно виставлялося розробниками у вільний доступ на обмежений час, перш ніж зовсім зникнути з онлайн платформ. Цього разу розробники потішили гравців аж п'ятьма доповненнями, в той час як у першої частини було лише одне.

Трилогію було завершено у 2019 році з виходом третьої частини саги «Metro: Exodus» з двома об'ємними доповненнями. Гра стала першою в серії, що мала офіційну українську локалізацію. За перший місяць після виходу Exodus посіла друге місце в британських чартах.

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України 24 лютого 2022 року, GSC Game World, 4А Games та ін. взяли участь у гуманітарній допомозі країні та розірвали усі зв'язки з російськими аутсорсерами. Один із розробників серії S.T.A.L.K.E.R. Володимир Єжов загинув 22 грудня під Бахмутом, боронячи країну від окупантів.

 

Повторний поштовх


Безкінечно можна говорити про так звану золоту еру геймінгу в Україні, проте часто трагічні події чи не найкраще спонукають до рішучих змін. Так, після 24 лютого 2022 року, поява нового, суто українського контенту перевершила за своєю кількістю масштабом чи не все минуле десятиріччя. Свідомо відмовляючись від усього російського та маючи жагу до підвищення рівня вітчизняного ринку, розробники та інді-студії доклали величезних зусиль до виробництва якісних українських відеоігор. З'явились аналоги популярного на сході і заході специфічного жанру, піксельної горор-рпг, що може представити проект від розробника Marginalact під назвою «Bakeborough», де «всі персонажі є випічкою».

Ще один популярний жанр геймінгу, цього разу переважно мобільного, є візуальна новела. Зазвичай гра представляє собою ілюстровану історію, проходячи яку, гравець робить вибори протягом сюжету, що впливають на подальші події. Такі українські ігри, як MoonChaiStory, NeoStory та анонсована Soul Harmony виконані саме в такому жанрі, мають українську локалізацію та в своїх історіях містять український національний колорит та народні міфологічні мотиви.

Починаючи з весни 2022 року можна помітити тенденцію введення до ігор актуальної теми війни або національної проблематики. Так, гра від анонімного розробника «Ukrainian farmy» і зовсім має за сюжет історію тракториста, що краде російські танки. До схожих за ідейним жанром ігор можна віднести «Ukraine Defender» від devrifter, в якому гравець має керувати українським літаком та знищувати російську техніку, а також «Slava Ukraini», де за схожою системою необхідно вести вогонь по ворогам, що атакують позиції гравця.

До ігор, що торкаються теми коду нації України можна яскравим прикладом віднести нещодавно анонсовану Famine Way від STELLARIUM: 2D адвенчура про голодомор 32-33 років. Гра вже має сторінку у Steam та тисячі очікуючих виходу.

Прослідковуючи весь той шлях, що подолала індустрія за більш ніж 20 років, звичайно можна помітити окремі теми та тенденції, які для українців виступають гостріше або ж викликають більше зацікавленості, проте це зовсім не означає, що індустрія не може розвиватися в інші галузі – це довів останній «бум», що популяризував український контент та національні мотиви у сучасній творчості. Пам’ятайте: споживати українське – це модно.

Авторка: Євгенія Устінова